Тульчинська окружна прокуратура через суд домоглася виселення скломайстерні з приміщення Крижопільського професійного будівельного ліцею. Підприємець, який орендував приміщення, В’ячеслав Снігур, безкоштовно допомагав школярам у виготовленні перископів для українських військових на фронті.
Пресслужба Вінницької обласної прокуратури не без гордості звітувала, що рішенням Господарського суду Вінницької області було задоволено позов прокуратури, який визнав недійсним договір оренди під скляну майстерню технічних приміщень ліцею загальною площею 66,5 м². Суд зобов’язав фізичну особу-підприємця повернути зазначені приміщення навчальному закладу.
Підставою для такого рішення стала стаття 80 Закону України «Про освіту», яка забороняє використання майна закладів освіти не за освітнім призначенням. Договір оренди був укладений у 2022 році між підприємцем та Регіональним відділенням Фонду державного майна у Вінницькій і Хмельницькій областях. Прокуратура, залучивши ювенальних прокурорів, наполягла на незаконності угоди. Наразі у прокуратурі пообіцяли контролювати фактичне виконання судового рішення.
Ім’я підприємця в офіційному повідомленні прокуратура не назвала, проте за інформацією «Ми Вінниччани», йдеться про В’ячеслава Снігура. Його майстерня відігравала ключову роль у волонтерському проєкті дев’ятикласника Дмитра Слободяника та його друзів. Про це детально розповідало видання Верховної Ради «Голос України»: саме у майстерні Снігура безкоштовно вирізали дзеркала еліпсоподібної форми для перископів. Ця форма, за словами юних винахідників, робила прилади надійнішими: дзеркала краще трималися і не розбивалися при падінні.
Зазначалося, що завдяки співпраці з небайдужими підприємцями Крижополя, зокрема В’ячеславом Снігуром та Юрієм Шевчуком (останній надавав труби), школярам вдалося виготовити та передати на фронт понад 150 перископів, 20 з яких були обладнані монокулярами для збільшення дальності огляду. Потреба в таких приладах на передовій величезна, про що свідчать слова одного з військових: «Заберемо стільки, скільки зробите».
Дмитро Слободяник разом із друзями-однодумцями – Владом Дерев’янчуком, Русланом Романьком, Антоном Мельниченком та Павлом Хмелем – не лише збирав прилади, а й організовував збір коштів, колядуючи у навколишніх селах, аби закуповувати додаткові матеріали та оптику.
