Переважна більшість українців — 90% — переконані у необхідності критики влади навіть в умовах воєнного стану. Цей показник зріс на 8 процентних пунктів порівняно з травнем 2024 року, що свідчить про посилення запиту на підзвітність і прозорість державних інституцій. Такі дані оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) за результатами опитування, проведеного з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року.
Конструктивний діалог — у пріоритеті
Соціологічне дослідження показало, що українці прагнуть не сліпого осуду, а змістовної дискусії. 58% респондентів, які підтримують критику влади, наполягають на її «виваженому та конструктивному» характері, аби не дестабілізувати ситуацію в країні. Частка прихильників такого підходу помітно зросла порівняно з минулим роком.
Водночас третина опитаних (32%) віддає перевагу жорсткій та безкомпромісній критиці дій влади. Кількість прихильників радикальної позиції залишилася стабільною з 2024 року. Лише 8% українців вважають, що критикувати владу під час війни взагалі не варто, причому цей показник знизився з 13% у попередньому році.
Боротьба з корупцією: між оптимізмом і зневірою
Опитування також зафіксувало зміни у сприйнятті українцями боротьби з корупцією. Станом на початок жовтня 2025 року 56% громадян вірять у реальні спроби подолати це суспільне зло. Це демонструє покращення настроїв порівняно з 2024 роком, коли таких оптимістів було 48%.
Проте 40% респондентів усе ще переконані, що Україна є «безнадійно корумпованою». Хоча цей показник і знизився з 47% у 2024 році, він залишається вищим за дані 2023 року, коли у безнадійність вірили 36% опитаних.
Цікаво, що серед тих, хто вважає країну безнадійно корумпованою, думки щодо критики влади розділилися майже порівну: 45% наполягають на безкомпромісній критиці, 46% — на конструктивній, і лише 8% виступають проти будь-якої критики.
Погляд соціологів
Як зазначає виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, результати дослідження свідчать про запит суспільства на зважений підхід у публічних дискусіях.
«Особлива відповідальність лежить на медіа та громадських активістах, які своїми викриттями і розслідуваннями емоційно збурюють і без того психологічно втомлену громадськість», — наголосив він.
За словами соціолога, така позиція поєднується з більш оптимістичним баченням боротьби з корупцією. Важливо, щоб розслідування сприяли просуванню наративу про Україну як країну, що реально бореться з корупцією.
Методологія дослідження. Опитування проводилося з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Було опитано 1008 респондентів віком від 18 років, які проживають на підконтрольній уряду території України. До вибірки не включалися жителі окупованих територій та громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. За звичайних умов статистична похибка такої вибірки не перевищує 4,1%, однак в умовах війни додається певне систематичне відхилення, що, на думку соціологів, не впливає на високу репрезентативність результатів.
