Світлина церкви на Вінниччині роботи полтавського фотохудожника увійшло до десятки найкращих у світі

Вінничина Історія Культура Світ Україна

Світлина дерев’яної Покровської церкви у селі Михайлівка на Вінниччині здобула міжнародне визнання, увійшовши до десятки найкращих робіт престижного фотоконкурсу «Wiki Loves Monuments» 2025 року.

Про це повідомили в громадській організації «Вікімедіа Україна».

Знімок посів дев’яте місце серед понад 233 тисяч фотографій, надісланих учасниками з різних країн світу. Ця відзнака привернула увагу міжнародної спільноти до унікальної української дерев’яної архітектури, яка нерідко залишається недооціненою навіть у самій Україні.

Конкурс «Wiki Loves Monuments» (Вікі любить пам’ятки) — це не просто творче змагання, а найбільший у світі фотоконкурс, офіційно внесений до Книги рекордів Гіннеса. Започаткований у 2010 році в Нідерландах, він швидко перетворився на глобальну ініціативу, мета якої — зібрати світлини всіх пам’яток культурної спадщини для ілюстрування статей у Вікіпедії та створення відкритої цифрової бази знань. Щороку десятки країн проводять національні етапи, після чого найкращі кадри змагаються на міжнародному рівні, де фахове журі обирає переможців за критеріями технічної якості, композиції та історичної цінності об’єкта.

Сама споруда Покровської церкви, розташована в Краснопільській громаді, є унікальним зразком дерев’яного зодчества Поділля початку ХХ століття. Зведена у період з 1901 по 1907 роки, церква нині має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, проте її культурна цінність після такого визнання, очевидно, виходить за межі регіональних масштабів. Історія храму в Михайлівці охоплює понад три століття: перші згадки про тутешню церкву датуються ще 1702 роком. Сучасну будівлю споруджували коштом місцевих жителів, причому основні роботи виконували сільські майстри. Перед будівництвом стару споруду розібрали, але частину церковного майна — зокрема іконостас та ікони — перенесли до нового храму, зберігши тяглість духовної традиції. Архітектурно церква належить до типових подільських дерев’яних храмів, що вирізняються лаконічністю форм і гармонійним поєднанням із ландшафтом. Пройшовши крізь радянський період, коли храм був закритий і використовувався як колгоспна комора, сьогодні Покровська церква знову є діючою та залишається важливою історичною реліквією регіону.

Автором знакового кадру, що прославив Вінниччину на весь світ, став відомий український фотограф Юрій Репало. Що цікаво, сама світлина була зроблена ще у 2017 році під час однієї з експедицій автора, проте свій шлях до світового олімпу вона завершила лише тепер, коли у квітні 2025 року були оприлюднені результати глобального етапу.

Пан Юрій відомий своєю послідовною працею з документування культурної спадщини: лише за минулий рік він подав на конкурс понад 2700 світлин. Сам майстер живе у Полтаві. Окрім фотографії, чоловік активно займається волонтерською та громадською діяльністю, зокрема, організовує благодійні велопроєкти на підтримку Збройних сил України. Він голова громадської організації «ВелоПолтава». Юрій Репало зізнається, що особливе місце у його творчих інтересах посідає дерев’яна сакральна архітектура.

Громадська організація «Вікімедіа Україна», яка координує національний етап конкурсу, наголошує на його стратегічному значенні для країни. В умовах сьогодення якісна фотофіксація пам’яток виходить далеко за межі популяризації української культури за кордоном і стає важливим інструментом її збереження. Завдяки «Wiki Loves Monuments» формуються детальні цифрові архіви, що документують стан об’єктів культурної спадщини для майбутніх поколінь і можливих реставраційних робіт. Це набуває особливої ваги під час війни, коли значна частина пам’яток перебуває під реальною загрозою руйнування.

Світлина Юрія Репала, перш ніж посісти дев’яте місце у світовому рейтингу, пройшла відбір на національному рівні та була визнана найкращою роботою у Вінницькій області. Цей подвійний успіх — від регіонального визнання до світового топ-10 — ще раз засвідчує: українська глибинка зберігає унікальні культурні скарби, здатні гідно конкурувати з найвідомішими архітектурними пам’ятками Європи та світу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *