У травні 2026 року Вінницький апеляційний суд поставив крапку в тривалій судовій тяганині щодо юнака, який протягом кількох років вчиняв серію нападів на жінок і малолітніх дівчат у вінницькому мікрорайоні Тяжилів. Погрожуючи насильством, хлопець відрізав потерпілим коси. На момент ухвалення остаточного рішення йому залишалося кілька днів до 16-річчя, однак перші резонансні правопорушення він почав скоювати ще у 12 років.
Апеляційний суд залишив чинним рішення Вінницького міського суду: дитину забрали у матері без позбавлення жінки батьківських прав і передали хлопця під опіку держави, а з жінки також стягуватимуть аліменти.
Підставою для такої постанови стало те, що мати систематично не виконувала свої обов’язки, через що вплинути на поведінку підлітка фактично було неможливо, і це створило небезпеку для оточення.
Як випливає з матеріалів справи, сім’я неповнолітнього «тяжилівського перукаря» перебувала під наглядом соціальних служб Вінницької міської ради ще з 2017 року. Мати виховувала сина сама, однак перевірки неодноразово показували неналежні умови проживання: у квартирі панували безлад і антисанітарія, а серед речей та сміття нерідко знаходили зіпсовані продукти.
Сусіди та представники школи під час розгляду справи свідчили у суді, що дитина займалася жебракуванням, збирала на вулиці пляшки та їжу. У 2018–2019 роках, за їхніми словами, він випав із балкона другого поверху через голодний стан. Окремо в матеріалах справи зафіксовано випадок 2018 року, коли мати прив’язала малолітнього сина мотузками у ванній кімнаті, після чого дитина потрапила до реанімації з численними травмами.
Медики діагностували у хлопця розлади поведінки та емоційної сфери, через що він неодноразово проходив лікування у психоневрологічній лікарні. Фахівці рекомендували регулярну психологічну допомогу та реабілітацію, однак мати фактично проігнорувала ці поради. Вона перешкоджала роботі соціальних служб, конфліктувала з педагогами, а наприкінці 2023 року відмовилася від направлення дитини до спеціалізованого реабілітаційного центру. Попри заяви про самостійне виховання, на засіданнях комісій жінка визнавала, що не має впливу на сина. За неналежне виконання батьківських обов’язків її близько десяти разів притягували до адміністративної відповідальності.
Без належного контролю та лікування поведінка хлопця ставала дедалі агресивнішою. У 2022 році він напав у під’їзді на 24-річну жінку та ножицями відрізав їй пасмо волосся. У лютому 2023 року в школі душив однокласницю. Вже у жовтні того ж року він затягнув малолітню дівчинку до чужої квартири та знову відрізав їй волосся. Після цього підлітка госпіталізували для медичного обстеження.
Найсерйозніший випадок стався у грудні 2023 року. Хлопець напав на 9-річну дівчинку, повалив її на землю, погрожував ножицями, відрізав волосся та забрав мобільний телефон. Після цього правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про розбій.
Однак через свій вік хлопець не міг понести кримінальне покарання. На момент скоєння цих нападів йому було лише 12–13 років. Тому суд застосував до нього не покарання, а примусові заходи виховного характеру та направив до приймальника-розподільника для дітей у Дніпрі.
Як згодом повідомили працівники закладу, в умовах постійного нагляду та чіткого розпорядку дня поведінка підлітка суттєво змінилася на краще. Він став дисциплінованішим, виконував встановлені правила та не проявляв агресії. На думку фахівців, це свідчило про те, що однією з причин його проблемної поведінки була ситуація в сім’ї.
Після тимчасового повернення до Вінниці восени 2025 року, коли хлопцю було 15 років, інциденти відновилися. За даними поліції, наприкінці жовтня та в грудні фіксувалися нові напади на вулицях Максима Шимка та Олега Антонова: юнак зупиняв 10–11-річних дівчат, застосовував силу, погрожував, а в одному випадку приклав до шиї предмет, схожий на ніж, спричинивши подряпини.
12 грудня 2025 року йому повідомили про підозру у хуліганстві із застосуванням предмета, схожого на зброю. У цьому віці він уже підлягав кримінальній відповідальності, а санкція статті передбачає позбавлення волі строком від трьох до семи років.
Вінницький міський суд, розглянувши всі матеріали справи, вирішив, що хлопець не може далі жити з матір’ю. Апеляційний суд підтримав це рішення. Судді пояснили: мати не змогла забезпечити безпечні умови для дитини і фактично не впливала на його поведінку, через що виникли проблеми із законом і ризик для інших людей.
За законом це не остаточне позбавлення прав. Якщо ситуація зміниться, мати зможе звернутися до суду і просити повернути сина.
Наразі хлопець перебуває під опікою держави та проходить психолого-психіатричну експертизу у Львові. Її висновки вплинуть на подальший перебіг справи.
