Коли вранці батьки ведуть малечу до школи, вони шукають не просто будівлю з партами, а безпечну гавань, де дитина проведе перші роки свого свідомого життя. Саме тому звістка про те, що звичний розклад у вінницькому ліцеї №30 імені Тараса Шевченка може кардинально змінитися, спричинила справжню бурю.
Як повідомляли «Ми Вінничани», петиція за підписом понад трьох сотень небайдужих вінничан стала криком душі: «Залиште нашим дітям право на початкову освіту там, де вони звикли!». Аргументи батьків були такими: затишний мікрорайон, потужне протирадіаційне укриття на 800 місць, що в наші часи важить більше за золоті медалі, а до іншої школи треба йти за кілька кілометрів. Люди щиро не розуміли, навіщо руйнувати те, що працює, і змушувати малечу звикати до нових стін ліцеїв №32 чи №6.
Проте у Вінницькій мерії на цю ситуацію дивляться крізь призму так званої «великої освітньої реформи», яка вже дихає у спину всій країні.
Відповідь мерії на петицію виявилася стриманою, але однозначною: правила гри змінюються для всіх без винятку. Згідно з вимогами закону, до вересня 2027 року кожна школа має знайти свою чітку нішу — або стати початковою, або гімназією для підлітків, або профільним ліцеєм для старшокласників.
«Тримати все під одним дахом» більше не вийде. І ліцей №30 у цій стратегії бачать саме як потужний освітній хаб для середньої та старшої ланки.
Це означає, що вже у новому навчальному році першокласників тут більше не чекатимуть, а нинішні учні молодших класів з часом перейдуть до сусідніх закладів.
Влада заспокоює: реформа — це не про «виселення», а про якість, коли кожен вчитель зосереджений на своєму віковому етапі, а шкільні автобуси та безпечні маршрути стануть нормою, а не привілеєм.
Ще у квітня 2024 року Вінницька міська рада затвердила перспективний план формування мережі закладів загальної середньої освіти на 2026–2027 роки.
Документ визначає орієнтовну структуру шкільної освіти у місті в межах загальноукраїнської реформи, яка передбачає поділ закладів на початкові школи (1–4 класи), гімназії (5–9 класи) та ліцеї (10–12 класи).
Згідно з перспективною моделлю, до формату гімназій із початковою школою можуть бути віднесені більшість закладів міста, зокрема школи №2, №3, №4, №6, №8, №9, №10, №11, №12, №14, №15, №16, №18, №19, №20, №21, №22, №26, №27, №29, №32, №34, №36, №39, №41, №42 та №43. У такому форматі вони не передбачають набір до старших профільних класів після завершення реформи.
Окремо в плані визначено перелік закладів, які розглядаються як майбутні ліцеї, орієнтовані на профільне навчання учнів 10–12 класів. До них віднесено заклади №1, №7, №13, №17, №23, №30, №31, №35 та №37. У межах цієї моделі передбачається поступове припинення набору до перших класів у частині таких закладів після переходу до профільної старшої школи.
Також у перспективному плані передбачено окремі структурні зміни для деяких закладів. Зокрема, ліцей №33, а також гімназії №40 та №45 визначені як такі, що можуть бути реорганізовані у заклади початкової освіти (1–4 класи).
Окремо зазначено, що на базі ліцею №13 (вул. Гетьмана Мазепи, 12) передбачено створення нового закладу початкової освіти — Вінницької початкової школи №28.
Водночас частина закладів, відповідно до перспективної мережі, зберігає чинний формат без змін. До них віднесено початкові школи №5 та №25, а також Вінницьку спеціальну школу для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. Гімназії №24 та №44 у плані також залишаються у чинному статусі гімназій із початковою ланкою.
Реалізація цієї моделі передбачає поетапне впровадження реформи шкільної освіти, метою якої є створення профільної старшої школи та більш чіткий розподіл між рівнями освіти.
Водночас зазначений документ має характер перспективного плану і визначає модель розвитку мережі закладів освіти, яка впроваджуватиметься поступово та може уточнюватися в процесі реалізації.
