За перші п’ять місяців поточного року Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини отримав понад три тисячі офіційних скарг на неправомірні дії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).
Як повідомив омбудсмен Дмитро Лубінець в інтерв’ю «Радіо Свобода», реальна кількість таких інцидентів є значно більшою. До офіційної статистики не потрапляють випадки, про які відомство дізнається самостійно — з медіа, соціальних мереж або від очевидців. За оцінкою Лубінця, наведені цифри можна щонайменше потроїти. Для порівняння: за весь минулий рік було зафіксовано трохи більше як шість тисяч подібних звернень.
Найчастіше скарги стосуються системних порушень: застосування фізичної сили, використання балаклав та відсутності будь-яких розпізнавальних знаків на формі осіб, які проводять заходи з оповіщення або затримання. Через це громадяни нерідко не можуть ідентифікувати, хто саме здійснює такі дії на вулицях. Як приклад, омбудсмен навів нещодавній інцидент у Дніпрі, який нині розслідують правоохоронці: близько десяти осіб у камуфляжі та балаклавах без шевронів затримали молодого чоловіка, а того ж вечора його дружині повідомили про смерть — за попередніми даними, внаслідок серцевої недостатності.
Ще один резонансний випадок стався на Закарпатті: у Мукачеві 22 особи, за даними слідства, незаконно утримувалися в приміщенні до 50 днів. Після втручання правоохоронців і Офісу омбудсмена трьом співробітникам місцевого ТЦК повідомили про підозру, Наразі вони перебувають під вартою.
Аналізуючи ситуацію, Лубінець вказав на формування «паличної» системи, за якої центри комплектування змушені будь-якою ціною виконувати кількісні показники. За його словами, це створює простір для корупційних практик: частина військовозобов’язаних уникає призову, тоді як до лав армії потрапляють люди, які часто є фізично непридатними до служби. Окремою проблемою залишається формальний характер проходження військово-лікарських комісій, що подекуди триває лічені хвилини. У підсумку Сили оборони отримують необхідне чисельне поповнення, однак втрачають у якості.
У 2023 – на початку 2024 року Лубінець, за його словами, намагався вирішувати ці проблеми у непублічній площині: ініціював закриті наради з Міністерством оборони, командуванням Сухопутних військ та правоохоронними органами, надсилав офіційні звернення й вимагав реагування. Водночас, як визнає сам омбудсмен, такий підхід виявився малоефективним. Реальний вплив на систему та притягнення винних до відповідальності, за його словами, забезпечила лише публічність. Саме після суспільного розголосу правоохоронні органи, зокрема ДБР та Національна поліція, активізували розслідування, обшуки та затримання у справах щодо перевищення повноважень і корупції в ТЦК.
Для виправлення ситуації Офіс омбудсмена підготував і передав уряду низку рекомендацій. Серед ключових пропозицій — повна заборона використання балаклав під час роботи ТЦК та обов’язкове носіння розпізнавальних знаків військовослужбовцями. Також Лубінець наполягає на зміні підходу до мобілізації: центри комплектування мають зосередитися на облікових функціях, тоді як держава повинна запропонувати громадянам дієві стимули для служби у Силах оборони — насамперед належне фінансове забезпечення та чітку ветеранську політику з гарантіями підтримки для поранених військових і їхніх родин.
Наразі при Міністерстві оборони працює робоча група за участю омбудсмена, яка має напрацювати нові алгоритми проведення мобілізаційних заходів із дотриманням прав громадян.
