Є в українській провінції специфічний жанр, який можна назвати «стосунки без штампу»: бізнесмен і влада роками живуть як подружжя без офіційного оформлення — ділять вигоди, прикривають одне одного, розв’язують незручні питання кулуарно. Але коли такий шлюб розпадається, раптом з’ясовується, що спільного «майна» накопичилося на цілу кримінальну та екологічну проблему. Саме такий гостросюжетний трилер продовжує розігруватися у Якушинецькій громаді під Вінницею, де скандально відомий забудовник Володимир Хоменко та голова громади Василь Романюк, який також неодноразово опинявся в центрі скандалів, перейшли від багаторічного мовчазного партнерства до відкритої публічної війни. І розплачуватися за їхню колишню «дружбу» тепер, схоже, доведеться не лише мешканцям масиву «Барський», а й водоймам, безпосередньо пов’язаним із Вишенським озером у самій Вінниці.
Почалося все цілком буденно — з чергового сумнівного будівельного майданчика. Ще у 2013 році Хоменко взявся зводити житловий масив «Барський» у Зарванцях у своєму фірмовому стилі — без належних дозвільних процедур.
Коли у 2018-му обурені інвестори, які придбали квартири в будинках, збудованих «трохи незаконно», не змогли підключити їх до жодних комунікацій, забудовник продемонстрував майстер-клас із переведення стрілок. Він переконав людей, що проблема полягає не в ньому, а в місцевій владі, яка нібито не дає дозволів на підключення.
Так Хоменко не лише зняв із себе відповідальність, а й мобілізував ошуканих інвесторів на власну користь. Люди вийшли на пікет і перекрили центральну вулицю Соборну у Вінниці, звинувачуючи владу в бездіяльності.
Саме завдяки такому тиску забудовник домігся підключення будинків до вінницьких комунікацій, фактично «пришивши» незаконну забудову іншої громади до інфраструктури обласної столиці. По суті, він звів «село з міськими привілеями».
.
Паралельно Хоменко намагався налагоджувати стосунки з владою і традиційним способом — «подарунками». Один із таких прикладів — стадіон, який забудовник збудував біля вінницького Будинку школярів та юнацтва.
Але для самої Якушинецької громади, на території якої розташований житловий комплекс «Барський», така співпраця виявилася не настільки вигідною. Передбачену генпланом школу забудовник так і не збудував. У результаті діти з мікрорайону змушені ходити до садочків і шкіл у сусідній Вінниці. Куди поділася школа, передбачена генпланом громади, — окреме питання, яке заслуговує на детальне розслідування.
Не менш показова й інша історія — з квартирами у новобудові в Агрономічному.
За програмою вісім квартир у цьому будинку мали отримати родини військовослужбовців. Сім квартир справді передали бійцям. А восьма — площею 65 квадратних метрів і ринковою вартістю понад 50 тисяч доларів — у січні 2023 року опинилася у власності 64-річного пенсіонера Миколи Потерлевича, батька Романа Потерлевича, який на той час очолював Вінницький об’єднаний міський ТЦК та СП. Тобто квартира, яку передбачалося віддати родині військовослужбовця, дісталася батькові керівника міського ТЦК.
У підсумку, цією квартирою зацікавилися антикорупційні органи. У серпні 2024 року Вищий антикорупційний суд за позовом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визнав її необґрунтованим активом і стягнув у дохід держави.
.
Ідилію стосунків Хоменка із владою в Якушинцях не змогли зруйнувати навіть кримінальні провадження. У жодній із трьох справ, де фігурував Хоменко, справа не завершилася вироком.
Перший епізод стався 15 серпня 2018 року. Тоді інспектори Управління Держпраці у Вінницькій області разом зі знімальною групою одного з телеканалів прибули на будівельні майданчики ЖБК «Барський» та «Барський 4» у Зарванцях. Вони мали перевірити інформацію про використання неоформленої праці.
Спочатку охорона пропустила інспекторів на територію, але невдовзі почала їх виштовхувати. До охоронців, за матеріалами справи, приєднався і сам Хоменко, який перешкоджав проведенню перевірки. Інспектори так і не змогли повноцінно виконати свою роботу й склали відповідні акти.
За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження — спочатку за ч. 1 ст. 343 КК України, а згодом його перекваліфікували за ч. 1 ст. 357 КК України. 30 грудня 2021 року Вінницький районний суд закрив справу. Причина була суто процесуальною: обвинувальний акт надійшов до суду майже через два місяці після завершення встановленого строку досудового розслідування. Тобто суд не виправдовував Хоменка по суті пред’явлених йому обвинувачень — провадження припинили через порушення процесуальних строків.
Друга кримінальна справа тягнулася ще з грудня 2016 року. Вона стосувалася дій посадовців Якушинецької сільради та службових осіб ЖБК «Барський».
За версією слідства, очолюваний Хоменком кооператив мав сплатити до бюджету громади майже 2,5 млн грн пайової участі у розвитку інфраструктури. Однак у документах про готовність будинку до експлуатації були вказані неправдиві відомості про нібито повну сплату цих коштів. Слідство також встановило використання підроблених платіжних доручень. Саме це, за матеріалами провадження, дозволило ввести будинок в експлуатацію у 2016 році, хоча громада не отримала передбачених коштів на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.
12 вересня 2023 року Вінницький міський суд закрив і цю справу — за ч. 1, ч. 2 ст. 366 та ч. 4 ст. 358 КК України. Хоменка звільнили від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Отже, і в цьому випадку суд не дійшов до вироку, яким було б встановлено його винуватість по суті.
Третя справа стосувалася вже податків. Слідство вважало, що у 2016–2017 роках, керуючи ЖБК «Барський», Хоменко організував продаж фізичним особам квартир на понад 22,3 млн грн. При цьому кооператив не був зареєстрований платником ПДВ, через що, за даними слідства, бюджет недоотримав майже 4,5 млн грн.
Кримінальне провадження відкрили у липні 2019 року. Спочатку Хоменку інкримінували ухилення від сплати податків за ч. 3 ст. 212 КК України та службове підроблення за ч. 1 ст. 366. Згодом епізод за ст. 366 із провадження зник.
31 серпня 2023 року Тростянецький районний суд закрив і цю справу та звільнив Хоменка від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Захист наполягав, що на момент вчинення інкримінованих дій злочин належав до категорії кримінальних правопорушень із дворічним строком давності. Суд із цим погодився.
Але найбільш показова деталь цієї історії — доля майна, яке опинилося у власності батька Хоменка. Після описаних вище операцій, за даними правоохоронців, забудовник за договорами дарування безоплатно передав йому десятки квартир та нежитлових приміщень у різних районах Вінниці. Правоохоронці вважали, що це майно могло бути набуте злочинним шляхом, і наполягали на його арешті для можливої спеціальної конфіскації.
.
Зрозумівши, що довести масштабні будівельні порушення буде непросто, восени 2025 року прокуратура, схоже, вирішила застосувати до Хоменка так званий «метод Аль Капоне». Йдеться про відому історію чиказького мафіозі Аль Капоне, якого зрештою засудили не за вбивства чи рекет, а за ухилення від сплати податків.
У випадку Хоменка правоохоронці об’єднали в одному провадженні одразу чотири епізоди, які стосувалися різних подій і статей Кримінального кодексу. Йому інкримінували порушення правил охорони праці, що, за версією слідства, у 2017 році призвело до загибелі працівника через падіння стріли баштового крана на будівництві ЖК «Барський»; забруднення земель каналізаційними стоками; погрозу вбивством працівнику ТЦК під час спроби вручити йому повістку у 2023 році; а також умисне легке тілесне ушкодження — побиття чоловіка під час конфлікту в офісі забудовника у вересні 2025 року.
В той же час, 4 листопада 2025 року Вінницький міський суд відмовив прокуратурі у взятті Хоменка під варту. Замість цього йому було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Прокуратура оскаржила це рішення, наполягаючи на арешті, однак Вінницький апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без змін. Отже, Хоменко залишився на волі.
Найцікавішим у цій історії є епізод із забрудненням земель — передусім тому, що саме він дозволяє перевірити, наскільки «оперативним» було реагування правоохоронців, про яке заявляла прокуратура.
У повідомленні прокуратури про оголошення підозри керівнику підприємства, яке обслуговувало каналізаційно-насосну станцію, наголошувалося на оперативній реакції правоохоронців на звернення місцевих жителів. Проте хронологія справи виглядає інакше.
Досудове розслідування розпочали ще 13 грудня 2024 року після заяви мешканки Зарванців про забруднення нечистотами вулиці Пляжної. Підприємство, яке обслуговувало каналізаційно-насосну станцію ЖК «Барський», пов’язують із Хоменком. За даними слідства, керівник кооперативу та товариства, яке обслуговувало станцію, тривалий час ігнорував скарги мешканців та звернення контролюючих органів.
Тобто між початком розслідування та оголошенням підозри Хоменку минув майже рік. Підозру оголосили лише восени 2025-го, хоча ще 7 липня того року судова інженерно-екологічна експертиза зафіксувала суттєві зміни хімічного складу ґрунту на площі понад 3 тисячі квадратних метрів. За даними слідства, завдані довкіллю збитки становили 8 172 340 гривень.
Таким чином, історія із забрудненням земель має щонайменше два виміри. Перший — власне екологічний: понад три тисячі квадратних метрів забрудненого ґрунту та збитки, які слідство оцінило більш ніж у 8,1 млн грн. Другий — питання до швидкості реагування правоохоронців: кримінальне провадження розпочали у грудні 2024 року, а підозра у справі з’явилася лише майже через рік.
.
Ще показовішою є фінансова історія бізнесу Хоменка — те, що відбувалося з грошима, які забудовник мав сплатити Якушинецькій громаді на розвиток інфраструктури.
Схема виглядала доволі просто. Поки будинки будувалися, за ними стояли одні й ті самі житлово-будівельні кооперативи, пов’язані з Хоменком. Але щойно будинок здавали в експлуатацію і наставала пора сплачувати пайову участь, кооперативи починали стрімко змінюватися: отримували нові назви, нових керівників, нових власників і навіть нові юридичні адреси.
Один із найяскравіших прикладів — ЖБК «Барський 11». Після завершення будівництва 40-квартирного будинку на вулиці Одеській у Зарванцях кооператив у 2023 році змінив назву на «Царський-23». Ще раніше, у 2021 році, зафіксовано зміну його місцезнаходження на Бердянськ. Згодом у реєстрі юридична адреса знову опинилася у Вінницькій області — в селі Нова Ободівка.
Разом із назвою та адресою змінилися і люди, які офіційно контролюють кооператив. Замість пов’язаного з будівництвом Володимира Хоменка керівником стала громадянка Узбекистану Ділобархон Есанкулова, а серед засновників з’явився також нікому невідомий узбек Улугбек Ахмаджонов. Статутний капітал кооперативу нині становить нуль гривень.
Не менш показова історія ЖБК «Барський 7». Після завершення будівництва семиповерхового 35-квартирного будинку кооператив отримав нову назву — «Антарктичний пром» — і був перереєстрований у Дніпрі. Нині його керівником та власником значиться т також громадянин Узбекистану Джохонгір Юлдашев, а серед засновників — також громадяни Узбекистану Назар Ділмуродов і Мохірджон Мірзахмедов. Статутний капітал — так само нуль гривень.
У справу втрутилася прокуратура. Але замість відкриття кримінального провадження щодо системної несплати пайової участі вона пішла господарським шляхом — через суди почала стягувати кошти з кооперативів.
У справі ЖБК «Царський-23» суд постановив стягнути понад 2,83 млн грн. У цю суму увійшли понад 1,53 млн грн основного боргу з пайової участі, а також інфляційні втрати та три відсотки річних.
Ще один позов, уже щодо ЖБК «Антарктичний пром», завершився стягненням 1,87 млн грн. Таким чином, лише за цими двома справами суди постановили стягнути на користь громади понад 4,7 млн грн.
Є й інші позови. Зокрема, прокуратура вимагала від ЖБК «Панамарський 112», колишнього «Барського 10», майже 3 млн грн, а від ЖБК «Ангарський 23», колишнього «Барського 12», — понад 1 млн грн. В останній справі суд також повністю задовольнив позов прокуратури.
Про свої судові перемоги прокуратура урочисто відзвітувала. Але за межами офіційних пресрелізів залишилося головне.
Так, прокуратура справді домоглася судових рішень про стягнення мільйонів гривень. Однак виграний суд — ще не означає реально отримані громадою кошти. Рішення суду лише зобов’язує юридичну особу сплатити борг. Чи надійшли ці гроші до бюджету громади — вже зовсім інше питання.
І саме воно в цій історії є чи не найважливішим. Адже якщо після будівництва та продажу квартир юридичні особи змінюють назви, власників, керівників і адреси, а їхній статутний капітал при цьому становить нуль гривень, виникає цілком логічне запитання: наскільки реально стягнути з таких компаній мільйонні борги?
.
Але найгострішою проблемою, яка опинилася в центрі протистояння між колишніми партнерами, стали каналізаційні мережі житлового масиву «Барський». Після розриву між Володимиром Хоменком та Василем Романюком саме навколо них розгорнулася боротьба, наслідки якої безпосередньо відчули мешканці не лише Якушинецької громади.
Історія каналізації житлового масиву «Барський» почалася у 2014 році. За словами мешканців, мережі та каналізаційну насосну станцію вони будували власним коштом — збирали гроші на прокладання труб і підключення будинків. Спочатку в цій історії фігурував кооператив «Барком». Після його ліквідації питання підключення почали вирішувати через ЖБК «Барський», який був пов’язаний із Володимиром Хоменком. За словами мешканців, після ліквідації «Баркома» за підключення до вже прокладеної каналізації з людей знову вимагали гроші — у деяких випадках до 2000 доларів.
Втім, ЖБК «Барський» у 2021 році розпочав процедуру банкрутства. Суд визнав податкові вимоги до кооперативу на понад 7,3 млн гривень, а у 2024 році його було ліквідовано. В той же час, у жовтні 2022 року було зареєстровано ТОВ «КНС», директором і власником якого став Володимир Хоменко. Основний вид діяльності компанії — збирання та очищення стічних вод. За словами самого Хоменка, з 17 жовтня 2022 року саме ТОВ «КНС» почало обслуговувати каналізаційну систему житлового масиву.
Поки між Хоменком і Романюком зберігалися партнерські стосунки, питання каналізації не ставало публічним конфліктом. Але після їхнього розриву ситуація змінилася.
Наприкінці 2024 року протистояння вийшло назовні. Хоменко звернувся до КП «Вінницяоблводоканал» із проханням відключити мешканців та каналізаційні мережі від системи водовідведення. Мешканці заявляли, що таким чином під загрозою опинилося нормальне функціонування каналізації всього масиву. 14 грудня на каналізаційній насосній станції сталася пожежа. Після цього мешканці почали ще активніше вимагати вирішення проблеми, а суперечка навколо мереж фактично переросла у відкритий конфлікт. «Будете робити, як я сказав», «дебіли», «копайте собі вигрібні ямки» — такими висловами, за свідченнями жителів, Хоменко «спілкувався» з ними у спільних чатах.
.
У липні 2025 року протистояння між колишніми партнерами вийшло на рівень громади. Голова Якушинецької сільської ради Василь Романюк ініціював створення спеціальної комісії після численних скарг мешканців на роботу каналізаційної системи у Зарванцях. Показово, що на проблеми з каналізацією люди скаржилися роками, однак раніше вони не ставали для голови громади предметом публічної уваги. А потім Романюк особисто взявся розбиратися з діяльністю підприємства свого колишнього партнера.
На засідання комісії запросили і Володимира Хоменка. Романюк запропонував передати каналізаційні мережі та насосну станцію на баланс сільради, щоб громада могла відремонтувати систему й забезпечити її подальшу експлуатацію. Хоменко погоджувався передати лише частину інфраструктури, заявляючи, що решта нібито вже належить іншим власникам. Назвати їх або передати громаді всю систему він відмовився.
Розмова швидко переросла у гостру суперечку. За версією сільради, Хоменко заявив, що не збирається ремонтувати мережі та насосну станцію, оскільки вони йому «не цікаві». Романюк повторно запропонував передати всю інфраструктуру громаді, пообіцявши виділити кошти на її відновлення. Як стверджує сільрада, Хоменко відповів лайкою, залишив засідання та заявив, що нічого передавати не буде, а приватний сектор можуть відключити від каналізації.
.
Так, господарська проблема житлового масиву стала ще однією ареною протистояння двох колишніх партнерів. Після розриву ділових стосунків Романюк уже як очільник громади виступив проти Хоменка, вимагаючи передати спірну інфраструктуру під контроль сільради.
Загнаний у кут одразу з двох боків — прокуратурою та колишнім партнером, — Хоменко вирішив не залишатися в обороні й перейшов у медійний наступ на Романюка. У відеозверненні, оприлюдненому в соцмережах, забудовник висунув голові Якушинецької громади низку серйозних звинувачень.
Зокрема, Хоменко заявив, що у 2023 році на особисте прохання Романюка він разом із групою підприємців терміново збудував два укриття для шкіл у Якушинцях та Зарванцях. Роботи довелося виконувати в стислі терміни, без готової проєктної та дозвільної документації, а витрати підприємці взяли на себе, оскільки їм нібито пообіцяли розрахуватися пізніше. Водночас Хоменко стверджує, що після завершення будівництва сільрада не заплатила за роботи, а самі укриття згодом оформила у комунальну власність як безхазяйне майно.
Хоменко також заявив, що через можливе привласнення коштів під час будівництва укриттів було відкрито кримінальне провадження. За його словами, справа розслідується неналежним чином і фактично не має руху. Бо займатися цим провадженням доручили співробітнику поліції Роману Колодніцькому, якого Хоменко назвав родичем Романюка. У зв’язку з цим забудовник заявив, що звертається до Генеральної та обласної прокуратур, аби там перевірили обставини справи та можливий конфлікт інтересів.
Далі Хоменко пов’язав конфлікт із Романюком зі своїми власними кримінальними провадженнями. За його словами, після загострення їхніх стосунків йому неодноразово натякали, що якщо він продовжить публічно говорити про Романюка та його діяльність, проти нього можуть відкрити ще одну справу або вручити нову підозру. «Нічого не говори, бо ми тобі вручимо ще одну підозру», — саме так, за словами Хоменка, йому погрожували.
Таким чином, у своїй версії подій Хоменко розглядає кримінальні справи проти себе як частину протистояння з колишнім партнером і дає зрозуміти, що тиск на нього може посилитися.
Окремо у своєму відеозверненні Хоменко розповів ще про одну історію, яку пов’язує з Романюком. Йдеться про будинок і земельну ділянку у селі Майдан. За словами забудовника, раніше це майно належало самотній жінці, яка померла. Після її смерті будинок і землю оформили на родичів Романюка. Однак згодом, як стверджував Хоменко, з’явився законний спадкоємець померлої, який заявив свої права на це майно.
Саме це, на думку Хоменка, і викликає запитання: яким чином після смерті власниці будинок та земельна ділянка опинилися у родичів Романюка, хто займався оформленням майна та на яких підставах це було зроблено.
.
У цьому «жабогадюкінгу» є ще один, поки мовчазний, але дуже впливовий гравець — мер Вінниці Сергій Моргунов. Володимир Хоменко ніколи не мав особливих політичних амбіцій. Водночас у місцевих будівельних колах давно говорять, що за його бізнесом стоїть вінницький підприємець Олександр Мріщук, якого називають справжнім фінансовим центром цього бізнесу. Ходять навіть чутки, що саме завдяки впливу Мріщука Хоменко досі не у буцегарні.
Василь Романюк, на відміну від Хоменка, давно у політиці. На місцевих виборах 2020 року він вдруге став головою Якушинецької громади від партії «Українська стратегія Гройсмана». Від цієї ж політичної сили на другий термін тоді переобрався і мер Вінниці Сергій Моргунов, який сьогодні очолює обласну організацію партії.
Поки Хоменко і Романюк були партнерами, цей зв’язок працював. Але після того, як їхні стосунки зіпсувалися і переросли у відкриту війну, назовні почали виходити все нові подробиці їхнього минулого. А разом із ними — проблеми, які вже неможливо назвати лише особистою сваркою двох людей.
Для Моргунова ця історія стає дедалі незручнішою. Як мер Вінниці, він не може не бачити, що каналізаційні стоки із Зарванців зрештою потрапляють до водойм очолюваного ним міста. А як керівник обласної організації партії влади на Вінниччині, не може не помічати, як один із її представників — голова Якушинецької громади, обраний під гаслом «Наші люди знають, як керувати країною», — своїми діями добиває рейтинг всієї партії.
Поки що Моргунов жодного разу не прокоментував те, що відбувається у Якушинецькій громаді. Але довго залишатися осторонь, схоже, вже не вийде. Рано чи пізно мер Вінниці доведеться заговорити. І тоді головне питання буде не в тому, чи знає Моргунов про цю історію, а в тому, що саме він скаже і кого підтримає — громаду, яка вимагає вирішення проблеми, чи свого однопартійця Романюка, який сам, власне, і створив ці проблеми, а тепер ще й опинився в епіцентрі скандалу.
