На початку вересня правоохоронці Вінниччини відзвітували про завершення розслідування вбивства 82-річної жительки Погребища. До суду скерували обвинувальний акт щодо її 72-річного сусіда, якого слідство вважає причетним до смерті жінки.
За версією, оприлюдненою поліцією та прокуратурою Вінниччини, трагедія сталася ще в листопаді 2023 року, а конфлікт між сусідами виник через обрізку дерев. Чоловік побив жінку, після чого непритомну перевіз на тачці до водойми та штовхнув у воду, намагаючись приховати злочин і створити враження нещасного випадку. Нині він перебуває під вартою. За ч. 1 ст. 115 КК України йому загрожує до 15 років позбавлення волі. Остаточну крапку в цій історії має поставити суд.
На цьому офіційна версія виглядає як історія успішно розкритого злочину. Але є суттєва деталь, на яку «Ми Вінничани» звертали увагу ще 10 червня цього року, одразу після оголошення чоловіку підозри у вбивстві. Адже ще наприкінці 2023-го цю справу фактично намагалися закрити, а суд уже в січні 2024 року змусив правоохоронців повернутися до її розслідування.
Як зазначали «Ми Вінничани», у власному журналістському розслідуванні, тіло 82-річної Галини Низькошапки знайшли 22 листопада 2023 року у Заводському ставку в Погребищі. Первинна судово-медична експертиза встановила, що жінка померла від утоплення, однак водночас зафіксувала тілесні ушкодження, отримані незадовго до смерті: закриту травму грудної клітки, перелом грудини та численні переломи ребер з обох боків. Зокрема, експерт зазначав, що характер цих травм малоймовірно пояснювався звичайним падінням.
Були й інші обставини, які викликали запитання. Хустка загиблої була в реп’яхах, хоча біля ставка їх не було. На жінці був лише один валянок, другий лежав на спині, а саме взуття залишалося чистим, попри багнюку навколо водойми. У матеріалах справи також виявилися суперечності щодо того, хто саме знайшов тіло — син загиблої чи працівник поліції.
Попри це, 30 грудня 2023 року слідчий Вадим Буджерак виніс постанову про закриття кримінального провадження через відсутність складу кримінального правопорушення. Рішення погодили прокурори Немирівської окружної прокуратури.
Син загиблої, Юрій Низькошапка, із цим не погодився. Він від самого початку наполягав, що смерть матері могла бути насильницькою, і звертав увагу на її давній конфлікт із сусідом Анатолієм Вовком через дерева на межі земельних ділянок. Родина вбитої також звертала увагу слідства на суперечливі пояснення сусіда та його співмешканки.
25 січня 2024 року слідча суддя Липовецького районного суду Світлана Шпортун скасувала постанову про закриття провадження. Суд вказав на поверховість розслідування, необхідність перевірки версії умисного вбивства, дослідження речових доказів та інших обставин справи.
Фактично саме тоді справа отримала шанс на продовження. Проте до підозри конкретній людині справа дійшла лише у червні 2026 року — через понад два з половиною роки після загибелі жінки. Тоді поліція заявила, що додаткові експертизи, слідчі дії та інші процесуальні заходи дозволили спростувати версію нещасного випадку та встановити насильницький характер смерті.
Тепер обвинувальний акт передано до суду. Для правоохоронців це, безумовно, результат завершеного розслідування. Але для родини Галини Низькошапки ця історія виглядає інакше: спочатку смерть матері списали на нещасний випадок, потім справу закрили, а продовження розслідування довелося відстоювати через суд.
