5 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання загинув 50-річний вінничанин Олександр Олівко — пастор церкви «Світло життя» євангельських християн-баптистів та військовослужбовець 3-го армійського корпусу. У війську він мав позивний «Капелан» і служив у складі 1-го штурмового батальйону.
За інформацією громадської спілки «Всеукраїнський Собор», яка позиціонує себе об’єднанням релігійних і громадських організацій та громадян, Олександр Олівко розпочав пасторське служіння у вінницькій церкві «Благодать». Згодом він разом з іншими служителями долучився до створення громади «Життя», а пізніше — церкви «Світло життя», першим пастором якої став. Працював він разом із молодими пасторами Костянтином Паламарчуком та Володимиром Венгером.
До війська Олівко долучився не вперше. Ще з 2014 року він допомагав українським військовим як волонтер. Після початку повномасштабного вторгнення вирішив сам піти на фронт і передав керівництво церквою «Світло життя» пастору Костянтину Паламарчуку.
Олександр служив у бойових підрозділах, обороняв Київ, воював на Запорізькому та Херсонському напрямках, а також під Бахмутом. Згодом став снайпером. Крім безпосередньої участі у бойових діях, він займався відбором і підготовкою військових, які мали поповнити снайперські підрозділи. Про свій військовий досвід Олівко розповідав видання «Суспільне» ще у 2023 році.
За час служби Олександр Олівко був відзначений військовими нагородами. У 2023 році він отримав нагрудний знак «Золотий хрест» від тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У 2024 році його нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У червні цього року Олександру Олівку виповнилося 50 років. У нього залишилися дружина, діти та інші рідні. За повідомленнями церковних джерел, його син і зять також нині служать у Силах оборони України.
Для тих, хто знав Олівка до війни, його історія — це насамперед біографія людини, яка багато років займалася пасторським служінням і волонтерством, а після початку повномасштабного вторгнення сама пішла на фронт. У війську пастор із Вінниці став снайпером із позивним «Капелан». 5 вересня його життя обірвалося під час виконання бойового завдання.
Вічна слава Герою!
