У вересні, особливо наприкінці місяця, російські ударні безпілотники чи не щодня з’являлися над Вінниччиною — падали уламки, були поранені, пошкоджені житлові будинки, школа та залізнична інфраструктура. 29 і 30 вересня Повітряні сили фіксували над областю вже реактивні БпЛА. А ввечері 30 вересня Міністерство оборони Молдови повідомило про безпілотник, який перетнув її кордон із напрямку українських Шершенців, помилково названих у молдовському повідомленні «регіоном Вінниця». Тим часом Молдова закриває небо, Румунія піднімає F-16 та іспанські F-18, Польща попереджає населення про повітряну загрозу, а НАТО говорить про серію порушень повітряного простору на східному фланзі. Європа формально не вступила у російсько-українську війну. Але війна дедалі частіше змушує її захищати вже власне небо.
Вінниччина: 80, 82, 85, 118 повітряних тривог
Для Вінниччини вересень почався з упавших уламків безпілотника на людські оселі.
2 вересня після російської атаки в одному з районів області зафіксували падіння уламків БпЛА на територію приватного домоволодіння. Пошкодило житлові будинки та прибудинкову територію. Поранення отримали дві жінки. Одну госпіталізували з травмами середнього ступеня тяжкості, друга від госпіталізації відмовилася.
Того тижня повітряну тривогу на Вінниччині оголошували 80 разів.
Наступного — вже 82 рази.
13 вересня обласна влада повідомляла про російську атаку на об’єкт залізничної інфраструктури.
Минув ще тиждень.
20 вересня залізниця знову стала ціллю атаки. За тиждень із 14 по 20 вересня повітряна тривога в області пролунала 85 разів.
22 вересня від російських атак вже постраждала житлова забудова. За даними начальниці Вінницької ОВА Наталі Заболотної, у двох громадах пошкодило сім будинків та школу. У житлових будинках повибивало вікна та понівечило покрівлі, у школі постраждало скління. Люди не були травмовані.
А кількість тривог за наступний тиждень сягнула вже 118.
Послідовність суха: 80, 82, 85, 118.
Цифри тут говорять краще за прикметники.
Реактивні дрони пішли через область один за одним
Особливо показовою була ніч проти 29 вересня.
Повітряні сили ЗСУ спочатку повідомляли про реактивний БпЛА, який рухався на Гайсин із півдня. За кілька хвилин з’явилося повідомлення про ще один апарат біля Оратова з північно-західним курсом. Далі у зведеннях фігурували Погребище з напрямком на Козятин, рух дрона з боку Балти на Вінниччину, а також Вапнярка, Немирів та Іллінці. Йшлося вже не про поодинокий проліт десь на краю області, а про кілька повітряних цілей, які проходили через різні райони Вінниччини.
Наступного дня картина повторилася. 30 вересня Повітряні сили знову повідомляли про реактивні безпілотники, а в денному зведенні окремо наголосили на масштабі атаки: лише з 06:30 до 18:30 Росія застосувала проти України 285 ударних БпЛА, з яких 174 були реактивними. За попередніми даними, сили ППО збили або подавили 254 апарати, серед них — 146 реактивних.
Саме на цій точці вінницький сюжет вийшов за межі однієї області — і далі почалася вже молдовська частина цієї історії.
За один день Молдова тричі фіксувала чужі дрони
30 вересня для Молдови почалося з цілком матеріальних наслідків російської повітряної атаки на Україну.
О 05:43 національна інтегрована система моніторингу зафіксувала дрон у повітряному просторі країни. Апарат долетів до Аненій-Нойського району, впав за межами села Хирбовець і вибухнув.
Міністерство оборони Молдови прямо зазначило, що інцидент стався на тлі масованої атаки Російської Федерації на Україну. До місця падіння направили поліцію та військових, а громадян закликали не торкатися невідомих предметів та уламків.
Через кілька годин — новий сигнал на радарах.
О 10:26 молдовська система моніторингу зафіксувала ще один безпілотний апарат поблизу Лунги в Дубоссарах. Через його появу влада закрила повітряний простір у центральній та північній частинах країни.
Дрон продовжив рух на північ. О 11:07 він зник із систем спостереження поблизу села Аріонешть Дондюшанського району, після чого обмеження на польоти зняли.
У повідомленні про другий інцидент молдовські військові окремо наголосили: тогочасні прольоти відбувалися після масованих російських атак по Україні.
Здавалося б, для одного дня достатньо.
Але ввечері у молдовському небі з’явився третій об’єкт. О 20:45 Служба повітряних операцій знову зафіксувала несанкціонований політ і закрила центральну частину повітряного простору. Саме в цьому повідомленні Міноборони Молдови несподівано з’явилася Вінниччина.
«Шершенці, регіон Вінниця». Але Шершенці — на Одещині
У вечірньому повідомленні 30 вересня Міністерство оборони Молдови зазначило, що о 20:45 невідомий об’єкт перетнув державний кордон із напрямку населеного пункту Шершенці, позначеного як «регіон Вінниця, Україна», і рушив у бік Слобозії-Рашків на придністровській ділянці. Далі він прямував до Ципово-Резинського району, а згодом зник із систем спостереження поблизу Бранешт Оргіївського району. Через інцидент центральну частину повітряного простору Молдови тимчасово закрили, а о 21:07 знову відкрили.
Якщо читати лише молдовське повідомлення, висновок здається однозначним: об’єкт зайшов у Молдову з Вінниччини.
Але географія не сходилася.
Українські офіційні документи відносять Шершенці не до Вінницької, а до Одеської області. Наприклад, у розпорядженні Кабінету Міністрів України пункт пропуску «Шершенці» прямо зазначений як розташований в Одеській області, Кодимському районі.
Те саме підтверджує офіційна картка Кодимської міської громади: Шершенці входять до Кодимської громади Подільського району Одеської області.
Тому версія, що цей конкретний безпілотник зайшов у Молдову саме з території Вінницької області, одразу викликала сумнів.
Міноборони Молдови справді написало — «регіон Вінниця».
Українські офіційні документи показують — Одещина.
Станом на 1 жовтня молдовське оборонне відомство публічно не пояснило, звідки взялася ця географічна розбіжність.
І це не просто помилка в назві області. Один рядок в офіційному першоджерелі швидко розходиться десятками перепублікацій — і вже за кілька годин помилкова географія починає виглядати як встановлений маршрут дрона.
Проблема більша за одну помилку на карті
Можна було б на цьому й поставити крапку: молдовські військові переплутали українські області, а медіа, зокрема й українські, просто «проковтнули» цю помилку.
Але тоді загубиться головне.
У ті самі дні над Вінниччиною справді масово пролітали російські реактивні безпілотники.
Молдова того ж дня тричі фіксувала несанкціоновані польоти у своєму повітряному просторі.
І це далеко не перші подібні випадки.
Для сусідньої країни повітряна війна вже давно перестала бути тим, що відбувається лише по інший бік українського кордону.
Дрони потрібно відстежувати радарами.
Повітряний простір — контролювати й за потреби закривати.
Місця падіння — оперативно оточувати.
Уламки — ретельно досліджувати.
А власну протиповітряну оборону — посилювати.
Бо помилка на карті може бути просто помилкою. А от реальний дрон у небі — вже зовсім інша проблема.
Румунія: F-16, іспанські F-18 і RO-Alert
У Румунії, яка є членом ЄС і НАТО, реагування на повітряні загрози біля українського кордону вже працює за фактично усталеним алгоритмом: радари виявляють ціль, військові піднімають винищувачі, а мешканцям прикордонних районів надсилають попередження RO-Alert.
Так сталося ввечері 27 вересня. За даними Міністерства національної оборони Румунії, радари спочатку помітили повітряну ціль на території України — на північ від Кілії-Веке, неподалік румунського кордону. Для спостереження за нею з 86-ї авіабази Борча підняли два F-16 Повітряних сил Румунії. О 20:35 жителям повіту Тулча надіслали повідомлення RO-Alert.
Далі ситуація стала серйознішою. За даними румунських військових, ціль перетнула державний кордон у районі Чаталкіой, близько десяти хвилин рухалася вздовж нього, а потім зникла з радарів поблизу Сомови. Повітряну тривогу скасували о 22:05, а зранку Міноборони направило в район спеціалізовану групу для перевірки місцевості.
Минуло лише дві доби — і механізм довелося запускати знову.
У ніч із 29 на 30 вересня румунські радари зафіксували ще одну повітряну ціль. Цього разу вона перебувала на території України, на схід від Ізмаїла, поблизу річкового кордону з Румунією.
У повітря підняли вже не румунські F-16, а два іспанські F-18, які перебували в країні в межах посиленої місії повітряної поліції НАТО. О 00:35 жителям північної частини повіту Тулча знову надіслали RO-Alert. Цього разу румунське Міноборони наголосило: проникнення у національний повітряний простір не зафіксували. О 01:10 тривогу скасували.
І саме ця різниця показова.
27 вересня повітряна ціль, за даними румунських військових, фактично перетнула кордон Румунії. У ніч на 30 вересня цього не сталося. Але винищувачі все одно були підняті, а населення попередили про можливу небезпеку.
Тобто, бойова авіація країни НАТО злітає вже не лише після порушення кордону. Достатньо того, що повітряна ціль під час російської атаки по Україні наближається до нього настільки, що виникає реальний ризик її появи над територією Румунії.
У результаті удар росії по українській території запускає військову процедуру вже в іншій державі: працюють румунські радари, злітають румунські або союзницькі винищувачі, а цивільне населення отримує попередження про повітряну небезпеку.
Польща: від спостереження до «перейдіть у безпечне місце»
У Польщі російські атаки по Україні дедалі частіше запускають власні військові та цивільні процедури безпеки ще до того, як повітряна ціль перетне кордон.
13 вересня 2026 року під час чергової російської повітряної атаки по Україні урядовий Центр безпеки Польщі (RCB) розіслав мешканцям Підкарпатського та Люблінського воєводств попередження: ситуацію контролюють, а в польському повітряному просторі працює військова авіація.
Невдовзі для частини Люблінського воєводства повідомлення стало значно серйознішим. Жителів Влодавського, Ленчинського, Свідницького, Хелмського та Красноставського повітів, а також самого Хелма попередили вже про «загрозу атаки з повітря» і закликали перейти у безпечне місце, виконувати вказівки служб та чекати подальших повідомлень. Коли небезпека минула, тривогу скасували. Згодом RCB окремо повідомив, що російська атака на Україну завершилася і загрози для території Польщі немає.
Для Польщі така пересторога має цілком конкретне пояснення. Варшава вже пережила ситуацію, коли російські безпілотники не просто наближалися до кордону, а опинилися в польському небі.
У ніч із 9 на 10 вересня 2025 року, за даними польської влади, повітряний простір країни 19 разів порушили російські дрони. Частину апаратів, які військові визнали небезпечними, збили. Після цього Польща звернулася до союзників із проханням провести консультації за статтею 4 Північноатлантичного договору.
Того ж дня польське МЗС викликало тимчасового повіреного у справах росії Андрія Ордаша та вручило йому ноту протесту. У заяві Міністерства закордонних справ Польщі Варшава прямо назвала безпілотники російськими, а багаторазове порушення кордону — навмисною провокацією та реальною загрозою для цивільного населення, інфраструктури й безпеки авіації.
Масштаб інциденту був таким, що через два дні, 12 вересня 2025 року, на прохання Польщі вперше в історії країни скликали екстрене засідання Ради Безпеки ООН саме через порушення її повітряного простору. Там польська сторона знову повідомила про 19 російських дронів, які перетнули кордон тієї ночі.
Тому для Варшави питання вже давно не в тому, чи здатен російський дрон перетнути польський кордон.
Він уже перетинав.
І саме тому тепер російська повітряна атака по сусідній Україні може ще до порушення кордону підняти польську бойову авіацію та змусити цивільне населення прикордонних районів шукати безпечне місце..
Не лише дрони
Втім, повітряними інцидентами картина військових провокацій проти країн Європи не обмежується.
19 вересня 2025 року три озброєні російські винищувачі МіГ-31, за даними НАТО, увійшли в повітряний простір Естонії та перебували там понад десять хвилин. Союзники підняли авіацію для перехоплення і супроводу літаків за межі естонського неба, а Таллінн ініціював консультації за статтею 4 Північноатлантичного договору. У заяві Північноатлантичної ради цей епізод назвали частиною ширшої серії порушень повітряного простору росією: перед цим російські дрони масово зайшли в небо Польщі, а про інші порушення повідомляли Румунія, Фінляндія, Латвія, Литва та Норвегія.
Але в Євросоюзі російську активність розглядають значно ширше, ніж порушення кордонів літаками чи безпілотниками.
У липні 2025 року Рада ЄС заявляла про «широкі, скоординовані та довготривалі гібридні кампанії» росії проти держав Євросоюзу та його партнерів. До них у Брюсселі відносять кібератаки, диверсії, пошкодження критичної інфраструктури, фізичні атаки, інформаційні маніпуляції та втручання. ЄС, зокрема, пов’язав атаки на демократичні інституції Німеччини та Чехії з контрольованою росією спільнотою APT28 — хакерським угрупованням, яке кібербезпекові компанії пов’язують із російською військовою розвідкою. Франція, своєю чергою, приписала російському ГРУ кібератаки на виборчий процес, медіа та інші критично важливі державні й приватні структури.
У Польщі частина таких історій уже перейшла з дипломатичних заяв у кримінальні провадження.
2 квітня 2026 року Національна прокуратура Польщі повідомила, що до суду передали обвинувальний акт проти п’ятьох осіб у справі організованої групи, яка, за версією слідства, вчиняла диверсії та злочини терористичного характеру на користь російської розвідки.
У матеріалах справи йдеться про підпал магазину OBI у Варшаві у квітні 2024 року, IKEA у Вільнюсі — у травні, торгового центру Marywilska 44 у Варшаві та підготовку підпалу IKEA у Ризі. Польська прокуратура стверджує, що група діяла в Польщі, Литві, Латвії та інших європейських країнах, а її метою були підпали великих об’єктів для залякування людей та впливу на громадську думку. Щодо частини осіб, яких слідство пов’язує з цією групою, вироки в інших провадженнях уже були винесені; справа п’ятьох обвинувачених, про яку прокуратура повідомила у квітні 2026-го, перебуває на судовій стадії.
Тому дрони над Молдовою, російські літаки над Естонією чи винищувачі НАТО біля українського кордону — лише найпомітніша частина значно ширшої картини.
У Євросоюзі її вже описують одним поняттям — російські гібридні загрози. І йдеться не тільки про те, що може прилетіти через кордон, а й про кібератаки, диверсії, підпали, втручання та удари по інфраструктурі, відповідальність за які європейські уряди та слідчі органи пов’язують із росією.
А що кажуть у Москві?
У Москві ті самі події описують зовсім інакше. Російське МЗС не визнає відповідальності за інциденти з безпілотниками над Молдовою і ставить під сумнів докази їхнього російського походження.
30 вересня — того самого дня, коли Молдова тричі повідомляла про несанкціоновані польоти у своєму повітряному просторі, — офіційна представниця МЗС росії Марія Захарова заявляла, що молдовська влада нібито використовує тему безпілотників для відволікання уваги від внутрішніх економічних проблем. Розмови про російські дрони вона назвала «дроновою істерією» та поставила під сумнів твердження Кишинева про російське походження таких апаратів.
Тобто офіційна російська позиція зводиться до того, що Москва не визнає наведені Кишиневом дані достатнім доказом своєї причетності до цих інцидентів. Подібна аргументація звучала й раніше: російські представники заперечували або ставили під сумнів звинувачення щодо дронів у сусідніх з Україною країнах і звинувачували Київ та європейські столиці в ескалації.
Але паралельно Москва озвучує й іншу, значно жорсткішу тезу — вже не про походження конкретних безпілотників, а про військову інфраструктуру на території Європи.
Того самого 30 вересня Захарова, відповідаючи на запитання про плани розмістити у Польщі виробництво ракет для систем Patriot, заявляла, що підприємства у європейських країнах, які виготовляють озброєння для України, росія розглядає як «потенційні військові цілі». Вона також наголосила, що розташування таких заводів за межами України, на думку Москви, не гарантує їм безпеки.
У тому ж виступі представниця МЗС рф наголошувала, що відкриття європейськими країнами оборонних виробництв і спільних підприємств з Україною Москва розцінює як їхнє безпосереднє залучення у війну.
Таким чином, у російській риториці одночасно існують дві лінії.
Коли дрони опиняються над Молдовою, Румунією чи Польщею, Москва заперечує свою відповідальність або вимагає додаткових доказів їхнього походження.
Коли ж європейські країни розширюють оборонне виробництво для України, російське МЗС уже прямо попереджає, що такі підприємства можуть розглядатися як потенційні військові цілі.
І на цьому рівні розмова вже виходить далеко за межі суперечки про те, звідки прилетів конкретний дрон.
Європа вступає у війну?
Якщо під «втягуванням» розуміти формальний вступ Молдови, Румунії чи Польщі у російсько-українську війну, то ні — наведених фактів для такого висновку недостатньо.
Молдова захищає власний повітряний простір.
Румунія захищає власний повітряний простір.
Польща так само захищає власний повітряний простір.
Літаки НАТО, які підіймають у Румунії, діють у межах місії повітряної поліції та оборони території Альянсу.
Але якщо дивитися не лише на формальний статус, а на те, що відбувається на практиці, картина виглядає інакше.
Росія запускає дрони по Україні.
За кілька хвилин Молдова змушена закривати частину свого повітряного простору.
Румунія піднімає в небо F-16 або іспанські F-18.
Польща активує власну авіацію і надсилає мешканцям прикордонних районів попередження про небезпеку.
Європейські радари супроводжують повітряні цілі.
Сапери виїжджають у поля шукати та знешкоджувати уламки.
Підрозділи ППО переводять у підвищену готовність.
Формально це ще не означає вступу у війну.
Але фактично це вже означає інше: війна росії проти України змушує європейські держави витрачати власні ресурси, залучати своїх військових, техніку і системи безпеки, щоб реагувати на її наслідки. Тобто Європа поки не воює з росією напряму, але дедалі глибше втягується у захист від ризиків, які ця війна створює вже і для неї.
І тут варто знову повернутися до Вінниччини
Для Вінниччини вся ця велика європейська конструкція має цілком конкретну точку відліку — не заяви НАТО чи рішення європейських урядів, а те, що відбувається безпосередньо в небі над областю.
2 вересня після ймовірного падіння уламків російського безпілотника були пошкоджені житлові будинки та прибудинкові території, поранення дістали дві жінки.
13 вересня російська атака припала на об’єкт залізничної інфраструктури. За той тиждень повітряну тривогу на Вінниччині оголошували 82 рази.
20 вересня під ударом знову опинилася залізниця. А вже 22 вересня внаслідок атаки у двох громадах області були пошкоджені сім житлових будинків і школа.
Одночасно різко зросла й кількість тривог. Якщо на початку вересня Вінницька ОВА повідомляла про 80–82 сигнали за тиждень, то наприкінці місяця їх було вже 118.
Особливо показовими стали 29 і 30 вересня.
У ніч на 29 вересня Повітряні сили ЗСУ один за одним повідомляли про реактивні безпілотники, які рухалися через Вінниччину: з Одещини у напрямку Крижополя, на Гайсин, поблизу Оратова, повз Вапнярку, у напрямку Немирова та Іллінців, а згодом — Тульчина і Шаргорода.
Наступного дня картина повторилася. 30 вересня Повітряні сили повідомляли, зокрема, про реактивний дрон у напрямку Калинівки, а пізніше — Хмільника. Загалом лише з 6:30 до 18:30 того дня росія запустила по Україні 285 ударних безпілотників, 174 із яких Повітряні сили віднесли до реактивних.
Вінницька область безпосередньо межує з Молдовою. Далі повітряні маршрути, які виникають під час російських ударів по Україні, вже стають проблемою для молдовських, румунських, а в інших напрямках — і польських військових.
Молдова 30 вересня тричі повідомляла про появу сторонніх безпілотників у своєму повітряному просторі. В одному з повідомлень її Міноборони навіть вказало, що апарат нібито зайшов із напрямку «Шершенці, регіон Вінниця». Як уже з’ясувалося, це географічна помилка самого молдовського відомства: українські офіційні документи відносять село Шершенці до Одеської області, а не до Вінниччини.
Але помилка не скасовує значно ширшої картини.
Наприкінці вересня над Вінниччиною один за одним рухалися російські безпілотники. У той самий період Молдова змушена була закривати частину свого повітряного простору через невідомі апарати, Румунія підіймала винищувачі через повітряні цілі біля українського кордону, а Польща запускала військові й цивільні процедури реагування під час російських атак по Україні.
Тому це вже не історія одного дрона. І навіть не історія одного кордону.
Росія продовжує вести війну проти України. Але що більше безпілотників вона запускає і що складнішими стають їхні маршрути, то більше військових систем по інший бік українського кордону змушені реагувати: радари відстежують цілі, винищувачі піднімаються в повітря, ППО приводять у готовність, а цивільному населенню розсилають попередження.
Поки що ці держави не вступають у війну — вони захищають власне небо. Але сама війна дедалі частіше змушує їх це робити.
Цей матеріал було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю громадської організації «Ліга Справедливості України», яка є засновником медіа «Ми Вінничани», і за жодних обставин не може розглядатися як такий, що відображає позицію Європейського Союзу
