Державні закупівлі мають бути прикладом чесної конкуренції, однак на практиці тендери нерідко перетворюються на добре зрежисовану виставу. Частина учасників виходить на торги лише для створення видимості конкуренції, тоді як переможець визначається ще до початку аукціону. У результаті держава переплачує бюджетні кошти, а добросовісний бізнес фактично позбавляється шансів на перемогу.
За результатами дослідження аналітичної платформи «Опендатабот», Антимонопольний комітет України (АМКУ) виявляє такі змови та вносить порушників до спеціального реєстру, відомого як «чорний список». Як виявилося, підприємці з Вінниччини також часто фігурують у таких справах — область посіла четверте місце у всеукраїнському антирейтингу.
Станом на кінець червня 2026 року до «чорного списку» внесено 52 фізичних осіб-підприємців із Вінниччини, яких АМКУ визнав винними у спотворенні результатів торгів. Попереду лише Львівська область із 95 порушниками, Дніпропетровська — з 81 та Київ — із 78. П’ятірку регіонів із найбільшою кількістю недоброчесних підприємців замикає Івано-Франківська область, де зафіксовано 39 таких ФОПів.
.
Загалом по Україні від участі у публічних закупівлях відсторонено вже 797 фізичних осіб-підприємців. Це майже третина від загальної кількості всіх суб’єктів господарювання, які наразі перебувають у реєстрі порушників.
Найчастіше до антиконкурентних змов вдаються підприємці, що займаються торгівлею. За підрахунками аналітиків, 231 порушник працює у сфері оптової торгівлі, ще близько 17,4% — у роздрібній. Також серед фігурантів реєстру чимало представників громадського харчування (47 підприємців) і будівельної галузі, де змови нерідко стосуються розподілу підрядів на будівництво та ремонтні роботи.
.
Потрапляння до «чорного списку» означає не лише репутаційні втрати, а й серйозні фінансові наслідки. Підприємці, яких АМКУ визнав винними в антиконкурентних узгоджених діях, протягом трьох років не можуть брати участь у публічних закупівлях. Саме тому державним замовникам рекомендують ретельно перевіряти учасників торгів перед укладанням договорів.
Втім, навіть такі санкції не зупиняють усіх порушників. Аналітики фіксують стійку тенденцію до зростання кількості викритих змов. Якщо у 2024 році АМКУ ухвалив 242 рішення щодо фізичних осіб-підприємців, то у 2025 році цей показник зріс до 306 і став найвищим за останнє десятиліття. Лише за першу половину 2026 року до реєстру вже внесли ще 186 підприємців, викритих у змові під час державних закупівель.
Ця статистика свідчить, що проблема антиконкурентних домовленостей залишається масштабною. Водночас відкритість даних і системний контроль з боку держави дають змогу дедалі частіше виявляти порушників та ускладнювати використання тендерів «для своїх».
