Гучна справа «Карфаген», у якій НАБУ та САП викрили злочинну організацію в системі Офісу генерального прокурора, на перший погляд, є суто столичною історією. Але серед родичів одного з головних фігурантів є людина, біографія якої напряму пов’язана з Вінниччиною. Це Галина Роговченко — теща Сергія Кропиви, якого слідство називає організатором схеми.
Саме Кропива на оприлюднених НАБУ записах фігурує під псевдонімом «Канцлер». За даними антикорупційного бюро, у середині 2025 року посадовець Офісу генпрокурора створив та очолив злочинну організацію, до якої залучив працівників прокуратури та наближених цивільних осіб. Її учасники, за версією слідства, систематично отримували гроші від шахрайських кол-центрів за те, щоб правоохоронці не перешкоджали їхній роботі. Отримані кошти, за даними НАБУ, надалі легалізовували через близьких осіб, підприємницьку діяльність, банківські рахунки та придбання майна. Загалом понад 20 мільйонів гривень, за даними слідства, було витрачено на нерухомість, коштовності та інше цінне майно, ще понад 10 мільйонів гривень розміщувалися на рахунках близьких осіб під виглядом легальних доходів.
У справі Кропива — не єдина помітна фігура. Поруч із «Канцлером» на плівках НАБУ фігурує «Муза» — Єлизавета Івахненко, близька до Кропиви людина. За даними ЗМІ, вона раніше була заступницею декана факультету кібербезпеки та інформаційних технологій Одеської юридичної академії. У 2025 році Івахненко придбала нежитлове приміщення площею 150 квадратних метрів у центрі Києва та автомобіль Mercedes-Benz EQE 350. Саме Івахненко, за даними слідства, є однією з близьких осіб Кропиви, через яких могли проходити активи.
Ще одними фігурантами справи є водій Кропиви Сергій Куций, який на записах проходить як «Камрат», та Олександр Дидич — родич Кропиви, якого називали «Флешем». Загалом на момент повідомлення про підозри у справі фігурували п’ятеро підозрюваних.
А тепер — найцікавіше для Вінниччини.
Теща «Канцлера» Галина Роговченко народилася у Вінницькій області. За даними журналістського розслідування видання hromadske, російський паспорт вона отримала у 2003 році, а у 2009-му — новий. Журналісти встановили, що цей документ досі чинний і підтверджується через сайт російської податкової служби.
Тобто, Вінниччина несподівано з’являється у родинному досьє одного з центральних фігурантів гучного скандалу навколо Офісу генпрокурора.
При цьому йдеться не просто про біографічну деталь. За даними hromadske, Галина Роговченко та її чоловік Олександр, який також має громадянство рф, протягом останніх років придбали в Україні нерухомість на мільйони гривень.
У 2021 році Галина Роговченко стала власницею трьох приміщень у київському ЖК «Файна Таун» загальною площею 31,7 квадратного метра. Їхня офіційна вартість становила понад 2 мільйони гривень. У листопаді 2022 року її чоловік придбав у тому ж комплексі приміщення площею 41,5 квадратного метра за 3,3 мільйона гривень. А у 2025 році Олександр Роговченко набув право власності ще на квартиру площею 47,5 квадратного метра у київському ЖК «Грейт» за 1,3 мільйона гривень.
Важлива деталь: усе це майно подружжя, за даними журналістів, набувало вже маючи громадянство Росії. Більше того, hromadske звернуло увагу, що саме доходами родичів із росії Кропива планував пояснювати походження частини української нерухомості. Водночас журналісти встановили, що банківські вклади його тестя і тещі в росії не відповідають масштабам мільйонних активів в Україні.
На цьому родинна історія не закінчується. Теща Кропиви має сестру Людмилу Горобець, яка також згадується у матеріалах справи. За даними журналістів NGL.media, її ім’я фігурувало під час розгляду питання про запобіжні заходи учасникам «Карфагена». На Горобець у 2024–2025 роках оформлювали нерухомість, а у лютому 2026 року вона зареєструвалася як ФОП у ресторанній сфері.
Загалом, за підрахунками видання hromadske, лише офіційно оформлене на родичів Сергія Кропиви майно за останні роки оцінюється більш ніж у мільйон доларів. Журналісти також виявили спільні контактні дані у представників родини та бізнесові зв’язки, які ведуть, зокрема, до Олександра Дидича — того самого «Флеша», який фігурує у справі «Карфаген».
Сам Сергій Кропива до приходу в Офіс генпрокурора зробив кар’єру у Кіберполіції. У 2020 році він був першим заступником начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції. У 2023–2024 роках Кропива працював заступником голови Одеської ОВА Олега Кіпера з питань цифрового розвитку. До Офісу генпрокурора він повернувся вже після цього.
Іронія ситуації в тому, що посадовець, який свого часу відповідав за боротьбу з кіберзлочинністю, тепер сам опинився в центрі розслідування щодо можливого «кришування» шахрайських кол-центрів.
Найбільш політично чутливим у цій гучній справі залишається питання про так званого «Шефа». На оприлюднених НАБУ записах Кропива згадує людину, яку називає «Андрійовичем». Під час розгляду питання про запобіжний захід прокурор САП Микола Карась заявив, що, за версією сторони обвинувачення, Кропива діяв за «повної підтримки» генерального прокурора Руслана Кравченка. За словами прокурора, Кропива отримав можливість контролювати кримінальні провадження щодо кол-центрів у різних регіонах.
Сам Кравченко причетність до «кришування» кол-центрів та легалізації коштів заперечує. Він заявляв, що не має процесуального статусу у справі «Карфаген» та вважає ситуацію політичним тиском.
Але політичні наслідки «Карфагена» вже настали. 7 вересня 2026 року Руслан Кравченко подав заяву про відставку з посади генерального прокурора. Він назвав це політичним рішенням і заявив, що не хоче, аби посаду генпрокурора використовували як інструмент політичного протистояння.
