Путінська банда, яка називає себе російським урядом, вчергове підтвердила свою мафіозно-терористичну сутність. Найбільший з часів «холодної війни» обмін ув’язненими між країнами Заходу та кремлівським рейхом, що відбувся 1 серпня 2024 р. в Анкарі, фактично став визволенням заручників, запроторених Кремлем до в’язниці за самими абсурдними звинуваченнями з метою виміняти їх на соціально близьких московському режиму найманих вбивць, шпигунів, шахраїв та злодіїв.
Завдячуючи переговірникам з США, Німеччини, Польщі, Словенії, Норвегії та Туреччині, до списку обміну потрапили 24 ув’язнених: рф обміняла 16 ув’язнених на восьмих осіб, які утримувались у США, Німеччині, Норвегії, Словенії та Польщі.
Коли борт із російським кримінальним непотребом, котрий для обміну збирали по всьому світі, приземлився в аеропорту «Внуково-2», для обміняних розгорнули червону доріжку і виставили почесну варту. Як повідомляє російське видання Meduza, путін особисто зустрічав шпигунів, хакерів та аферистів, а особливо – засудженого на довічний термін у Німеччині кілера Вадима Красікова.

Видання The Insider у подробицях розповіло, як домовлялися про обмін і кого на кого поміняли. Список говорить сам за себе.
Кого Росія віддала:
- Іллю Яшина – за публікації про злочини російських вояк в Україні суд Москви засудив його до 8,5 років колонії загального режиму за статтею про поширення «фейків» про російську армію, що на той момент стало найсуворішим вироком за цією статтею.
- Володимира Кара-Мурзу – суд засудив активіста і публіциста до 25 років колонії за звинуваченнями у поширенні «фейків» про армію російських окупантів, співпраці з небажаною організацією і держзраді. Раніше Володимира Кара-Мурзу російські спецслужби отруїли «Новачком», але йому вдалося вижити.
- Алсу Курмашеву – журналістку радіо «Свобода», яку засудтили, бо вона відмовилась виконувати репресивний закон путінського режиму «про іноагентів».
- Андрія Пивоварова – колишнього главу «Открытой России». Проти нього порушили кримінальну справу за статтею про здійснення діяльності небажаної організації.
- Олега Орлова – кримінальну справу проти 70-річного правозахисника, голови «Меморіалу» порушили у 2023 р. Орлова звинуватили у написанні статті, в якій він назвав війну росії проти Україні «найважчим ударом по майбутньому країни»; стаття під заголовком «Вони хотіли фашизм – вони його отримали» вийшла у французькому виданні Mediapart, а потім правозахисник опублікував її на своїй сторінці у Facebook.
- Олександру Скочиленко – її затримали за нібито поширення в магазині «Перекресток» «неправдивої» інформації про збройні сили рф: дівчина вставляла замість цінників товарів повідомлення про загиблих мирних жителів під час обстрілу Маріупольського драмтеатру.
- Лілію Чанишеву – колишню очільницю уфимського штабу Олексія Навального. Стала першою фігуранткою «справи» про створення «екстремістського співтовариства» після визнання таким Фонду боротьби з корупцією і штабів Навального.
- Ксенію Фадєєву – колишню голову штабу Навального в Томську. Її було засуджено до 9 років колонії за обвинуваченням в організації «екстремістського співтовариства» з використанням службового становища.
- Евана Гершковіча – журналіст The Wall Street Journal, він був засуджений у Росії до 16 років колонії за статтею про шпигунство.
- Ріко Крігера – колишнього співробітника німецького Червоного Хреста. Медик був затриманий у Білорусі. Його звинуватили за шістьма статтями: незаконні дії з вогнепальною зброєю, приведення в непридатність транспорту або шляхів сполучення, створення екстремістського формування або участь у ньому, агентурна діяльність, найманство й акт тероризму. 30 липня 2024 р. Олександр Лукашенко помилував Крігера.
- Кевіна Ліка – 18-річний Лік став першим школярем у росії, якого засудили за держзраду.
- Демурі Вороніна – громадянин росії та Німеччини. Політолог, фігурант справи журналіста Івана Сафронова, якого звинуватили в тому, що він нібито отримував від Сафронова інформацію, яку потім продавав іноземним розвідкам.
- Вадима Останіна – колишньго голову барнаульського штабу Навального.
- Патріка Шьобеля – громадянин Німеччини. У січні 2024 р. він був затриманий в аеропорті «Пулково» через шість мармеладок, у складі яких «експерти» нібито виявили марихуану.
- Пола Вілана – американського військовослужбовця та колишнього морського піхотинця. Його заарештували у 2018 р., – він прилетів до росії на весілля свого колишнього товариша по службі. У червні 2020 р. Вілана визнали винним у шпигунстві проти росії та засудили до 16 років колонії суворого режиму.
- Германа Мойжеса – юриста, ідеолога велосипедного руху. Громадянина Німеччини та росії звинувачували в державній зраді.
Кого отримала Росія:
- Вадима Красікова – кілера ФСБ, найманого вбивцю, який став виконавцем у низці замовних убивств, зокрема, позбавив життя бізнесмена Олександра Козлова в Карелії, бізнесмена Альберта Назранова та чеченського біженця Зелімхана Хангошвілі.
Після вбивства Хангошвілі росія заперечувала будь-яку причетність до злочину, але The Insider вдалося знайти справжнє ім’я вбивці «Соколова» і документи, що підтверджували його приналежність до російських спецслужб. Красіков-«Соколов» отримав у Німеччині довічний термін. Після цього Путін перестав приховувати свій зв’язок із Красіковим, назвав убивцю «патріотом» і публічно заявив про своє бажання обміняти його на американського журналіста Евана Гершковича.
- Подружжя Артема і Анну Дульцевих, яке жило в Словенії, видаючи себе за громадян Аргентини на ім’я Людвіг Гіш і Марія Роза Майєр Муньос. Їх затримали в Любляні, як «нелегалів» російського ГРУ.
- Павла Рубцова – агента ГРУ, який видавав себе за іспанського журналіста Пабло Гонсалеса. Його затримала Польща на польсько-українському кордоні і звинуватила у шпигунстві на користь росії.
- Романа Селезньова – російського хакера, який був засуджений у США до 27 років тюремного ув’язнення за шахрайство з використанням комп’ютерних технологій і крадіжку персональних даних.
- Владислава Клюшина, якого Бостонський суд у США визнав винним в інсайдерській торгівлі й призначив йому 9 років колонії.
- Михайла Мікушина, якому у травні 2022 р. суд у Норвегії висунув обвинувачення в шпигунстві.
- Вадима Конощенока – він один з учасників мережі контрабандистів «Сернія». Компанії, що входять у цю мережу, нелегально вивозили високотехнологічне обладнання зі США і через країни ЄС постачали його російським державним компаніям.


