Господарський суд міста Києва задовольнив позов Спеціалізованої екологічної прокуратури та визнав незаконним продаж спеціального дозволу на користування надрами у Вінницькій області. У результаті держава повернула контроль над родовищем, яке спочатку вибуло з її власності за заниженою ціною, а згодом було виставлене на перепродаж уже у десятки разів дорожче.
За офіційною інформацією Офісу Генерального прокурора, йдеться про ділянку надр площею 9,4 гектара з покладами високоякісного флюсового вапна, придатного для використання у будівельній промисловості та металургії. Орієнтовні запаси корисних копалин на цій території сягають 2,8 мільйона кубічних метрів. Родовище вирізняється високою інвестиційною привабливістю завдяки значній потужності корисного шару та незначному обсягу розкривних порід, що дозволяє здійснювати видобуток відкритим і відносно дешевим способом.
У 2021 році Державна служба геології та надр України виставила спеціальний дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку цього родовища на електронний аукціон. Попри потенційну цінність активу, реальної конкуренції на торгах фактично не було. За стартової вартості 510,5 тис. грн дозвіл було реалізовано за 542 тис. грн. Різниця між початковою та фінальною ціною склала лише 31,5 тис. грн, або близько 6,2%.
Як встановили правоохоронці, в аукціоні брали участь два підприємства, які не конкурували між собою, а діяли узгоджено. Такі дії кваліфіковано як антиконкурентну змову, що штучно спотворила результати торгів і фактично знівелювала їх мету — забезпечення відкритої конкуренції та максимального надходження коштів до бюджету.
Показовим у цій історії є й подальший перепродаж активу: разом із суміжною ділянкою надр кар’єр намагалися реалізувати вже за 350 тис. доларів США (близько 15,7 млн грн за тодішнім курсом). Врахувавши встановлені обставини та рішення Антимонопольного комітету України, суд визнав недійсними результати електронного аукціону, договір купівлі-продажу та сам спеціальний дозвіл.
В офіційних повідомленнях Офісу Генерального прокурора не зазначено ані підприємства, яке втратило спецдозвіл, ані учасників схеми. Водночас, за даними «Ми Вінничани», йдеться про ділянку «Джугастра 2», розташовану на правому березі річки Марківка, неподалік села Джугастра та за близько 16 кілометрів від колишнього райцентру Крижопіль (нині Тульчинський район Вінницької області). Аукціон у системі «Прозорро.Продажі» відбувся у січні 2021 року.
Формально участь у торгах узяли лише дві компанії — Мале колективне сільськогосподарське підприємство «Шляхбуд» (смт Крижопіль) та ТОВ «Екохім-С» (зареєстроване на Житомирщині, керівником і власником якого є Сергій Марченко). Переможцем із пропозицією 542 тис. грн стало МКСП «Шляхбуд».
За даними аналітичної системи YouControl, МКСП «Шляхбуд» має статутний капітал 57 600 грн і працює з 1994 року. Директором підприємства є Григорій Снігур, а кінцевою бенефіціаркою, яка контролює 98% частки, — киянка Анастасія Жабенко. Саме це підприємство стало ключовим фігурантом розслідування щодо змови на торгах.
Факт недобросовісної конкуренції встановила Адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету. Регулятор дійшов висновку, що ТОВ «Екохім-С» і МКСП «Шляхбуд» діяли як «технічні» учасники, узгоджуючи свої дії. За порушення законодавства про захист економічної конкуренції обидві компанії були оштрафовані на 68 тис. грн.
МКСП «Шляхбуд» намагалося оскаржити це рішення в Господарському суді Харківської області. У компанії посилалися на труднощі, пов’язані з воєнним станом, дистанційною роботою працівників та обмеженим доступом до орендованих офісних приміщень у Києві. Втім, ці аргументи суд не визнав переконливими, залишивши штраф у силі.
Загальна логіка цієї схеми стає зрозумілішою з урахуванням попередньої діяльності переможця аукціону. МКСП «Шляхбуд» уже має чинний спецдозвіл до 2032 року на видобування вапняку на сусідньому Джугастрянському родовищі (ділянка «Північна»). Тож придбання ділянки «Джугастра 2» могло бути спрямоване на розширення існуючого видобувного бізнесу.
Таким чином, шляхом участі у скоординованому аукціоні за заниженою ціною було сформовано єдиний майново-видобувний комплекс із чинного кар’єру та нової ділянки. Надалі цей актив, за даними прокуратури, міг розглядатися як об’єкт для подальшого продажу вже за значно вищою ринковою вартістю — близько 350 тис. доларів США.
