На Вінниччині селищному голові та депутату міської ради, який керує фермерськими господарствами, повідомили про підозру в незаконному видобуванні вапняку. Правоохоронці прізвищ підозрюваних не назвали. «Ми Вінничани» зіставили повідомлення поліції та прокуратури із судовими ухвалами й з’ясували, що сліди ведуть до Вендичанської громади, її голови Анатолія Єфремова та аграрних господарств, пов’язаних із родиною братів-депутатів із Шаргорода — Дідиків.
Що повідомила поліція
Головне управління Національної поліції у Вінницькій області повідомило про підозру селищному голові та керівнику фермерських господарств у незаконному видобуванні вапняку.
За версією слідства, посадовець знав, що селищна рада не уповноважена дозволяти видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Попри це, як стверджує поліція, він сприяв створенню видимості законності робіт: було забезпечено ухвалення рішень селищної ради, які надалі використовувалися як формальну підставу для видобування.
Інший підозрюваний, за даними поліції, організував безпосередній видобуток зі стихійного кар’єру. Частину вапняку використали для облаштування дороги до земельних ділянок, які орендують фермерські господарства.
Поліція повідомила про понад 2000 кубометрів видобутої породи та збитки державі у понад 4,1 мільйона гривень.
Дії чоловіків кваліфікували за ч. 3 ст. 240 Кримінального кодексу України — незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб із використанням службового становища. Санкція статті передбачає до шести років позбавлення волі.
Досудове розслідування ведуть слідчі СУ ГУНП у Вінницькій області за оперативного супроводу Управління стратегічних розслідувань.
Що уточнила прокуратура
Повідомлення Вінницької обласної прокуратури містить кілька важливих деталей, яких немає у поліцейському релізі.
По-перше, процесуальне керівництво розслідуванням здійснює Спеціалізована екологічна прокуратура Вінницької обласної прокуратури.
По-друге, прокуратура конкретизувала статус другого фігуранта: це депутат однієї з міських рад Жмеринщини, який водночас є керівником кількох фермерських господарств.
По-третє, названо точний обсяг видобутого вапняку — 2115 кубометрів.
За версією прокуратури, у 2023 році очільник громади забезпечив фермеру формальний «дозвіл» на видобування у вигляді рішення селищної ради, хоча орган місцевого самоврядування таких повноважень не мав.
Фермер, як вважає слідство, усвідомлював протиправність такого користування надрами, однак попри це продовжив видобуток.
Судова інженерно-екологічна експертиза оцінила завдані державі збитки у понад 4,1 млн грн.
Судові ухвали ведуть до Вендичан і Лучинця
Правоохоронці не назвали ані громади, ані прізвищ підозрюваних. Проте «Ми Вінничани» знайшли матеріали кримінального провадження, розслідування у якому розпочалося ще в червні 2023 року.
У судових документах описані роботи за межами села Лучинець Могилів-Подільського району. На місці правоохоронці зафіксували п’ять автомобілів КАМАЗ, екскаватор JCB та навантажувач Manitou.
Згодом експертиза встановила, що відібрана там порода є вапняком. Вапняком виявився і матеріал, використаний на дорозі Лучинець — Івашківці.
Водночас у матеріалах провадження зазначено, що чинного спеціального дозволу на користування надрами не було, а родовище не перебувало на державному балансі запасів.
Інша ухвала суду у цьому ж кримінальному провадженні вже прямо називає підприємства, техніку яких використовували під час робіт.
За матеріалами слідства, техніка ТОВ «Агрофірма Шаргород», ФГ «Агро.Поділля» та ФГ «Врожайне» використовувалася на підставі рішення Вендичанської селищної ради.
У справі є й лист Вендичанського селищного голови від 29 травня 2023 року. Як зазначено в ухвалі суду, у ньому йшлося про те, що на підставі рішення №1156 виконком селищної ради дозволив ФГ «Агро.Поділля», ФГ «Врожайне» та ТОВ «Агрофірма Шаргород» видобути 3000 тонн щебенево-вапнякових матеріалів для підсипання та ремонту доріг.
Таким чином, описаний у судових ухвалах ще у 2023 році механізм має спільні ознаки з фабулою, яку правоохоронці оприлюднили у вересні 2026-го: рішення селищної ради як підстава для робіт, видобування вапнякової породи без спеціального дозволу на користування надрами та її подальше використання для ремонту дороги.
Селищний голова — Анатолій Єфремов
За сукупністю судових матеріалів «Ми Вінничани» встановили, що йдеться про Вендичанського селищного голову Анатолія Єфремова.
Єфремов народився 26 серпня 1963 року у Вендичанах. До приходу у владу займався підприємництвом та аграрним бізнесом. У виборчих документах різних років він зазначався директором ПСП «Вікторія». Наразі власником і керівником підприємства значиться Ярослав Єфремов.
Політична кар’єра Єфремова почалася задовго до створення Вендичанської громади.
У 2010 році його обрали депутатом Могилів-Подільської районної ради від Народної партії. Тоді ЦВК вказувала його членом цієї політичної сили та директором ПСП «Вікторія».
На виборах 2015 року політична приналежність Єфремова вже змінилася. Він балотувався від Аграрної партії України одночасно до Вінницької обласної та Могилів-Подільської районної рад.
У документах ЦВК він значився членом Аграрної партії та директором ПСП «Вікторія». За результатами виборів його обрали депутатом районної ради.
У 2020 році Єфремов у документах ЦВК уже значився безпартійним. Водночас на місцевих виборах його висунула партія «За майбутнє», і в листопаді 2020 року Єфремова обрали Вендичанським селищним головою.
Причому, згідно з даними державного реєстру, Єфремов і досі значиться керівником Могилів-Подільської районної організації Аграрної партії України, що виглядає, як абсурд та нонсенс.
Саме Єфремов уже очолював Вендичанську громаду, коли селищна рада у листопаді 2021 року ухвалила рішення щодо видобування вапнякових матеріалів.
Друга лінія справи — фермерські господарства Дідиків
Судові матеріали приводять і до Шаргородщини.
Серед підприємств, чия техніка працювала на місці видобутку, слідчі називали ФГ «Врожайне» та ФГ «Агро.Поділля».
Навантажувач Manitou належав «Агро.Поділлю», а екскаватор JCB та частина вантажівок — «Врожайному».
ФГ «Врожайне» багато років пов’язане з родиною Анатолія Дідика.
У краєзнавчій книзі Анатолія Нагребецького «Іменами багата земля Шаргородська» зазначено, що Анатолій Дідик створив ФГ «Врожайне» у 1998 році. Там же розповідається про його багаторічну діяльність в аграрній сфері та депутатство у Шаргородській районній раді.
Ця ж книга допомагає встановити і родинний зв’язок: Сергій Дідик — молодший брат Анатолія. Після закінчення аграрного університету він почав працювати разом із братом-фермером, а у 2007 році зареєстрував власне ФГ «Агро-Дар».
У 2010 році обидва брати стали депутатами Шаргородської районної ради, балотуючись від проросійської та нині забороненої Партії регіонів. При цьому у документах ЦВК вони значилися безпартійними головами ФГ «Врожайне» та ФГ «Агро-Дар».
У 2015 році брати вже балотувалися від Блоку Петра Порошенка «Солідарність».
Анатолій Дідик ішов одразу до двох рад — Вінницької обласної та Шаргородської районної. Сергій Дідик балотувався від тієї ж політичної сили до Шаргородської районної ради, залишаючись безпартійним. Цього разу депутатських мандатів брати не отримали.
У 2020 році за завітними депутатськими мандатами брати пішли вже різними політичними шляхами.
Анатолій Дідик балотувався до Шаргородської міської ради від «Європейської Солідарності». ЦВК зазначала його членом цієї партії.
Сергій Дідик ішов до тієї ж міськради від «Української стратегії Гройсмана», залишаючись безпартійним.
Обидва стали депутатами Шаргородської міської ради, хоча й від різних політичних сил. Водночас вони увійшли до однієї постійної комісії — з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони природи.
То хто ж другий підозрюваний?
Поліція у своєму релізі говорить лише про «керівника фермерських господарств». Прокуратура додає важливу характеристику: цей чоловік є депутатом однієї з міських рад Жмеринщини.
Судові матеріали, своєю чергою, називають ФГ «Врожайне», його техніку та рішення Вендичанської селищної ради, на підставі якого господарству дозволяли видобування вапнякових матеріалів.
Анатолій Дідик відповідає одразу кільком ознакам із цих джерел: він багато років пов’язаний із ФГ «Врожайне», у виборчих документах зазначався його головою, а після виборів 2020 року став депутатом Шаргородської міської ради — тобто міської ради Жмеринського району.
Тому за сукупністю відкритих даних найбільш імовірно, що другим підозрюваним є Анатолій Дідик.
Водночас правоохоронці його прізвища офіційно не називали, тому «Ми Вінничани» подає цю ідентифікацію як результат зіставлення судових, виборчих та інших відкритих даних.
У Шаргороді, де Дідики — депутати, мер теж під слідством
Анатолій та Сергій Дідики, як уже зазначалося, є депутатами Шаргородської міської ради. А міський голова цієї ж громади Володимир Барецький у 2026 році сам став підозрюваним — щоправда, в іншій кримінальній справі.
«Ми Вінничани» з посиланням на правоохоронців уже писали про схему, за якою у приватну власність намагалися оформити земельні ділянки громади вартістю понад 400 тисяч гривень.
За версією слідства, до цього були залучені міський голова, посадовиця міськради та місцевий житель. Для оформлення землі використали документи про нібито її виділення ще у 1993 році.
Ще під час обшуків Барецький сам публічно повідомляв, що щодо нього розслідують кримінальне провадження.
За даними слідства, для оформлення землі використали підроблені витяги з рішення Гибалівської сільської ради від 16 листопада 1993 року. На їхній основі виготовили документи на землю, а в серпні 2024 року Шаргородська міська рада погодила її передачу у приватну власність.
При цьому Барецький голосував за земельну ділянку, яка стосувалася його самого. Згодом його притягнули до адміністративної відповідальності через порушення вимог щодо конфлікту інтересів.
Оформити землю до кінця, за версією слідства, не вдалося. Державна реєстраторка відмовилася проводити реєстраційні дії.
Після цього слідство також перевіряло, що відбувалося з нею на роботі — зокрема, чи не погіршували їй умови праці, чи не зменшували виплати та чи не було її звільнення пов’язане з відмовою реєструвати землю.
Барецькому та ще двом фігурантам повідомили про підозри у справі, пов’язаній із замахом на зловживання владою, підробленням документів та шахрайством. Суд обрав їм запобіжні заходи.
На виборах 2020 року Володимир Барецький, який тоді був безпартійним, став Шаргородським міським головою від ВО «Батьківщина». А до цього, у 2010–2015 роках, він був депутатом Вінницької обласної ради також від Партії регіонів.
Тож у цій історії справді є свій місцевий політичний контекст: партійні прапори змінюються, тоді як частина прізвищ роками залишається у місцевій владі.
При цьому важливо не змішувати дві кримінальні справи. Справа Барецького не пов’язана зі справою про незаконне видобування вапняку. Це різні кримінальні провадження, різні події та різні фігуранти.
Але факт залишається: у Шаргородській міській раді, депутатами якої є брати Дідики, міський голова також має статус підозрюваного — в іншій кримінальній справі.
У справі про незаконне видобування вапняку розслідування триває.
