Вінницькі посадовці знову вирушили за кордон – цього разу до Польщі. Чергове «туристичне турне» під час війни? Можливо. Але ця поїздка також дала змогу порівняти зарплати українських чиновників з європейськими колегами. Спойлер: номінально українські можновладці отримують менше, але розрив між їхніми доходами та мінімальною зарплатою в країні значно більший. Деталі – далі.
Як повідомила прес-служба Вінницької обласної ради, делегація Вінниччини відбула до столиці Свєнтокшиського воєводства – міста Кельце (Республіка Польща). До складу делегації увійшли голова обласної ради В’ячеслав Соколовий, його перший заступник Володимир Кістіон, керівниця Агенції регіонального розвитку Вінниччини Єлизавета Савчук і радник голови обласної ради Володимир Шевчук. Там вони провели зустріч із головою сеймику Свєнтокшиського воєводства Анджеєм Бентковським та заступницею маршалка Анітою Конюш.
За офіційною версією, сторони активно обговорювали співпрацю у сфері переробки фруктів і овочів, розвиток ІТ-індустрії, створення умов для бізнесу та можливості реабілітації військових і постраждалих від війни.
Звісно, звіти прес-служби обласної ради варто одразу ділити щонайменше на чотири. Адже екс-прокурор Соколовий у питаннях переробки фруктів та овочів, як і спеціаліст з водопостачання та каналізації Кістіон у сфері ІТ, розбираються приблизно так само, як чорний вінницький тхір у геометрії.
Втім, справа навіть не у традиційних розважальних закордонних турах вінницьких можновладців, що давно стали притчею во язиціх, і не в безкінечному туризмі під час війни. І навіть не в тому, що кінцевий результат, як завжди, виявиться «на рівні домовленостей».
Поїздка до Польщі стала гарною нагодою порівняти рівень оплати праці керівників органів місцевого самоврядування. Зокрема, зарплати голови Вінницької обласної ради В’ячеслава Соколового та очільника сеймику Свєнтокшиського воєводства Анджея Бентковського. Україна декларує курс на європейську інтеграцію, тож варто проаналізувати, наскільки наші реалії відповідають європейським.
Згідно з офіційними даними маршальської канцелярії Свєнтокшиського воєводства в Кельце, Анджей Бентковський донедавна декілька років був маршалком, а минулого року очолив сеймик. На посаді маршалка його зарплата становила 21 340–21 485 злотих брутто щомісяця (це приблизно 222 501–224 013 грн. за курсом НБУ на 29 січня 2025 року).
Водночас В’ячеслав Соколовий, згідно з його податковою декларацією, у 2023 році отримував 44 576 грн. на місяць. Однак він стверджував, що його премія йде на потреби ЗСУ, що могло вплинути на офіційні цифри. Для порівняння, у 2022 році його середньомісячна зарплата була вищою – 52 633 грн. Цікаво, що його заступник, Володимир Кістіон, у 2023 році мав середню зарплату 59 758 грн., що на 15 тисяч більше за зарплату голови облради.
На перший погляд, різниця у зарплатах польського та українського чиновників значна: перерахованих у українську валюту 224 013 грн. проти 44 576 грн., які задекларував Соколовий. Однак, якщо порівнювати з мінімальною зарплатою у країнах, ситуація виглядає інакше. У Польщі з 2025 року мінімальна зарплата становить 4 666 злотих (близько 48 600 грн.). Тобто зарплата голови сеймику – це 4,6 мінімальних зарплат. В Україні ж з 1 січня 2025 року мінімальна зарплата – 8 000 грн., а «знежирена» зарплата Соколового – це 5,6 мінімальних зарплат (реальна зарплата виявить ще більшу різницю).
Отже, хоча номінально українські чиновники заробляють менше, рівень розшарування між бюрократією та гарантованою оплатою праці звичайних найманих працівників у нас значно вищий, ніж у Польщі. Це ще раз підтверджує, що Україні на шляху до Європи потрібно вирішувати проблему соціально-економічної справедливості.
Довідка.
Свєнтокшиське воєводство, розташоване на південному сході Польщі, має адміністративний центр у місті Кельце. Його площа становить 11 672 км², що більш ніж удвічі менше за територію Вінницької області (26 513 км²). Це одне з найменших воєводств країни, з переважно малими містечками та селами, розташованими між Мазовією та південною Малопольщею.
Воєводства є найбільшими адміністративними одиницями Польщі. Органом місцевого самоврядування воєводств є сеймик, до складу якого входять депутати. Виконавчий орган — воєводська управа, що складається з п’яти членів на чолі з маршалком.
Важливо відзначити особливості розподілу владних повноважень. Воєвода, якого призначає прем’єр-міністр Польщі, є керівником державної адміністрації регіону. Натомість маршалок, якого обирає сеймик, очолює воєводську управу й виконує функції, подібні до прем’єр-міністра на рівні регіону. Тож, на відміну від української системи, у Польщі воєвода виконує більше представницькі функції, а маршалок фактично є головною виконавчою посадовою особою воєводства.
