У самому центрі Вінниці, біля будівлі колишнього кінотеатру «Росія», що за останні роки стала символом занепаду й безгосподарності, 22 травня 2025 року виявили тіло молодої людини без ознак життя. Ця трагічна знахідка стала найскорботнішою сторінкою в історії покинутого об’єкта, остаточно перетворивши його не лише на смітник, а й на місце смерті.
На місце події негайно прибули правоохоронці – слідчі та криміналісти – для з’ясування всіх обставин загибелі. Як повідомили у відділі комунікації поліції Вінниччини, повідомлення про виявлення тіла юнака на вулиці Соборній надійшло до правоохоронців вранці від місцевих мешканців. Особу загиблого встановлено – ним виявився 17-річний вінничанин. Для встановлення точної причини смерті його тіло направлено на судово-медичну експертизу.
Занедбаний стан будівлі колишнього кінотеатру «Росія» по вулиці Соборній, 4, давно був предметом занепокоєння громади. Об’єкт площею 3614,5 м2 у самому серці міста перетворився на місце збору безхатченків, притулок для асоціальних елементів та просто величезний смітник, що контрастує з довколишньою архітектурою. Тепер він навічно позначений і цією страшною трагедією.
Цікаво, що буквально напередодні, 15 травня 2025 року, виконавчий комітет Вінницької міської ради ухвалив рішення передати будівлю колишнього кінотеатру з балансу департаменту культури на баланс комунального підприємства «Агенція муніципальної нерухомості». Ця структура, згідно з деклараціями влади, створена з метою ефективного управління міською нерухомістю — її утримання, підготовки до передачі в користування чи навіть відчуження.
У рішенні виконкому зазначено й залишкову вартість «Росії» — 609 788 гривень 26 копійок. Ця сума менша, ніж річна заробітна плата директорки «Агенції муніципальної нерухомості» Інни Стаховської за 2024 рік, яка склала 845 222 гривні.
Від кіна до руїн
Історія кінотеатру «Росія» у Вінниці налічує вже кілька десятиліть. У 1950–1960-х роках післявоєнне місто стрімко змінювало свій вигляд. Саме тоді, на пагорбі біля мосту, міська влада вирішила звести сучасний кінотеатр на 1200 місць. Під самою будівлею розташували ще одне велике приміщення — підземний паркінг, який у разі потреби мав слугувати бомбосховищем.
Це був один із перших широкоформатних кінотеатрів в Україні, що належав до категорії першої прем’єри: всі новинки вітчизняного та зарубіжного кінематографу з’являлися на його екрані одними з перших. Зал було оснащено системою вентиляції, потужною акустикою, а також спеціально спроєктованими стелею та стінами для поліпшення звуку. Навіть на початку XXI століття у місті не було залу, який міг би вмістити таку кількість глядачів.
Втім, кінотеатр вражав не лише своєю технологічною оснащеністю, а й архітектурою. Сучасна на той час будівля зі скла та бетону, що здіймалася над Південним Бугом, одразу стала однією з найпомітніших у центральній частині Вінниці. Її зображення прикрашало сторінки випускних альбомів більшості школярів і студентів, а на широких сходах традиційно фотографувалися молодята. Ялинки біля фасаду стали мовчазними свідками численних побачень.
Кінотеатр припинив покази кіно у 1994 році. Деякий час будівля стояла порожньою, а навесні 1996 року її передали в оренду фірмі «Ма-Кі», пізніше орендарем була фірма «Інтердоксервіс». Але будівля перестала виконувати свою культурну функцію. Усередині відкрили нічний клуб, ресторан, офіси та магазини. Стан будівлі поступово погіршувався — сходи руйнувалися, стіни вкривали графіті, вікна вибивали, а фасад заліплювали строкатими вивісками, які постійно змінювались.
Попри все, місцеві активісти не полишали спроб повернути простору культурно-просвітницьке значення. У 2015 році в приміщенні колишнього кінотеатру діяла художня резиденція «Над Богом», яка об’єднала понад 150 учасників для обговорення питань декомунізації та розвитку культури в Україні. Назва проєкту, до речі, не має релігійного підтексту — це давня назва річки Південний Буг.
Художник Олександр Єльцин встановив на фронтоні кінотеатру арт-інсталяцію з двох букв — «ДЕ» — як символічну відсилку до процесів декомунізації.
Згодом в одному з приміщень з’явився соціокультурний волонтерський центр «Блокпост Підкова», який координував відомий вінницький активіст і шоумен Олександр Шемет. Тут регулярно відбувалися рок-фестивалі, турніри КВН, інтелектуальні ігри «Що? Де? Коли?», художні виставки, а на площі перед будівлею — фестивалі реконструкторів і лицарські турніри, присвячені пам’яті Героя Небесної Сотні Максима Шимка.
У 2021 році термін оренди завершився, і споруда повернулася у комунальну власність міста. Попри наявність попередніх ескізних проєктів щодо перетворення об’єкта на культурно-мистецький центр, майбутнє будівлі залишається невизначеним. Її стан погіршується з кожним роком.
До того ж, будівля неодноразово опинялася в центрі скандалів. Наприклад, у лютому 2021 року, під час пандемії COVID-19, у ній таємно проводилися масові дискотеки — всупереч карантинним заборонам, що лише підкріпило її сумнівну репутацію.
