У ніч проти 24 березня 2026 року росія здійснила черговий масштабний комбінований удар по території України, застосувавши весь наявний арсенал озброєння. Ворог атакував мирні міста балістичними ракетами, крилатими ракетами зі стратегічних бомбардувальників Ту-95МС та Ту-160, а також десятками ударних безпілотників. Вінницька область цієї ночі стала одним із напрямків руху ворожих цілей, через що повітряна тривога в регіоні тривала протягом багатьох годин.
Вінниччина на шляху ракет і дронів
Згідно з інформацією Повітряних сил ЗСУ, перша велика група ударних БпЛА була зафіксована на межі Миколаївської та Одеської областей близько 01:08 — вони рухалися безпосередньо курсом на Вінниччину. Вже о 02:26 зафіксували нову групу «шахедів», що заходили у повітряний простір Вінницької області з Одещини, а о 03:07 ворожі дрони продовжували рух через територію Вінниччини у напрямку Хмельниччини. Окрім безпілотників, загрозу становили й ракети, які фіксувалися в напрямку Ладижина та курсом на західні області України. Сили ППО вели активну роботу з перехоплення цілей як на підступах до регіону, так і безпосередньо в його межах.
Попри інтенсивну роботу сил протиповітряної оборони, уникнути наслідків ворожої атаки в житловому секторі не вдалося. Як повідомила начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна, пошкоджень зазнали дев’ять житлових будинків. У більшості з них вибуховою хвилею вибито вікна, а також пошкоджено шиферне покриття дахів. На щастя, обійшлося без загиблих і постраждалих.
На місцях влучань та падіння уламків уже працює спеціальна комісія, яка фіксує завдані збитки. Водночас обласна влада веде активну комунікацію з міжнародними організаціями для залучення допомоги постраждалим мешканцям.
Найдовше впродовж ночі повітряна тривога на Вінниччині тривала у Гайсинському та Тульчинському районах — із 01:23 до 05:51 (4 години 27 хвилин). У Жмеринському та Могилів-Подільському районах небезпека зберігалася майже чотири години, розпочавшись о 02:02. У Вінницькому та Хмільницькому районах тривогу оголосили о 02:52 — вона тривала до самого ранку.
Як спрацювала ППО
Починаючи з вечора 23 березня, російські окупаційні розпочали масовану атаку, спрямовану проти об’єктів критичної інфраструктури України. За повідомленням Командування Повітряних Сил ЗСУ, цей напад став одним із наймасовіших за останній час: радіотехнічними військами було зафіксовано 426 засобів повітряного нападу. Ворог застосував широку номенклатуру озброєння, поєднуючи балістичні ракети «Іскандер-М» та С-400, випущені з Курської області та окупованої Донеччини, крилаті ракети Х-101 з акваторії Каспійського моря, а також «Іскандер-К» і керовані авіаційні ракети Х-59/69/31. Особливістю атаки стала рекордна кількість безпілотних літальних апаратів — 392 одиниці, серед яких, окрім звичних «шахедів», зафіксовано використання дронів типів «Гербера» та «Італмас», що запускалися з дев’яти різних напрямків, включаючи Брянськ, Орел та окупований Крим.
Відбиття повітряного нападу тривало протягом усієї ночі. До бойової роботи були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та мобільні вогневі групи Сил оборони України. Станом на дев’яту годину ранку 24 березня вдалося знищити або подавити 390 ворожих цілей. Зокрема, було ліквідовано 25 ракет, серед яких усі 18 запущених крилатих ракет Х-101 та 5 ракет «Іскандер-К», а також 365 безпілотників різних модифікацій. Такий високий показник ефективності протиповітряної оборони дозволив уникнути значно масштабніших руйнувань, які планував агресор.
Але повністю уникнути наслідків масованого удару не вдалося. У звіті військових зазначається, що було зафіксовано влучання 6 ракет та 27 ударних БпЛА, які поцілили по об’єктах на 22 локаціях у різних регіонах країни. Крім того, на 10 локаціях зафіксовано падіння уламків збитих апаратів, що також призвело до пошкоджень. Наразі триває уточнення інформації щодо ще трьох ворожих ракет, траєкторія та наслідки яких з’ясовуються фахівцями.
Полтавщина, Запоріжжя…
Найважча ситуація після нічної атаки зафіксована в Полтаві та Запоріжжі, де ворог застосував балістичне озброєння. За попередніми даними Повітряних сил та місцевих адміністрацій, основний удар росіян був спрямований на виснаження захисних систем та руйнування критичної й цивільної інфраструктури.
У Полтаві ворожі ракети поцілили у житлові будинки та готель, спричинивши масштабні пожежі. За першими звітами, тут загинуло двоє людей, ще одинадцятеро отримали поранення, серед яких є дитина. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місця влучань для ліквідації вогню та розбору завалів. Не менш трагічною є ситуація у Запоріжжі, де комбінований удар ракетами та дронами пошкодив шість багатоповерхових і низку приватних будинків, а також об’єкт промислової інфраструктури. Внаслідок атаки у місті загинув чоловік, ще шестеро мешканців, зокрема дитина, дістали поранення.
Географія ворожих ударів охопила й інші регіони. Зокрема, на Харківщині зафіксовано влучання ударного дрона у вагон електропотяга безпосередньо на станції, що призвело до загибелі 61-річного пасажира та травмування персоналу залізниці. У столиці та Київській області також працювала ППО; повідомлялося про рух ворожих безпілотників у напрямку району Видубичів, проте завдяки захисникам неба масштабних наслідків у Києві вдалося уникнути. Також під вогнем опинилися Шостка та західні регіони України, куди ворог спрямовував групи дронів. У низці областей, як-от на Черкащині, завдяки успішній роботі протиповітряної оборони вдалося уникнути жертв серед населення.
Енергетика
Масований обстріл знову завдав удару по стабільності української енергосистеми. Через пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії як під час поточної, так і попередніх атак НЕК «Укренерго» вимушено повернула графіки відключень по всій країні, зокрема й на Вінниччині. Починаючи з 24 березня, для побутових споживачів запроваджено обмеження у періоди з 06:00 до 10:00 та з 16:00 до 22:00. Промислові об’єкти матимуть обмежене енергопостачання протягом більшої частини доби — з 06:00 до опівночі. Енергетики закликають громадян до розумного споживання, аби стабілізувати систему в найкоротші терміни.
Тактика росії залишається незмінною: комбінування різних типів озброєння для максимального ураження мирного населення та деморалізації суспільства. Станом на цю хвилину рятувальні служби продовжують роботу на місцях трагедій, і остаточні дані про кількість загиблих та обсяги матеріальних збитків будуть оприлюднені пізніше, після завершення всіх необхідних операцій.
Терор за графіком
З початком 2026 року путінська армія не лише не відмовилася від стратегії масованих обстрілів України, а й довела тактику комбінованих ударів до певного зловісного автоматизму. Рік розпочався без жодних гуманітарних пауз: уже 1 січня Україна здригнулася від масштабної атаки. Тоді по Києву, Харкову та південних регіонах було випущено десятки дронів-камікадзе у поєднанні з ракетами, що призвело до значних руйнувань цивільної інфраструктури. Це стало лише прелюдією до серії ударів 8–9 січня, коли ворог зосередив основну увагу на енергетичній системі та промислових об’єктах, використовуючи «Shahed» як засіб виснаження ППО перед пусками крилатих ракет.
Найпотужнішим викликом першого місяця року став обстріл 23–24 січня. У цей період противник застосував широкий спектр озброєння — від дронів до балістичних ракет, спрямувавши основний удар по центральних та східних областях. Лютий продовжив цю криваву естафету: 7–8 лютого зафіксовано черговий комбінований наліт, який спричинив серію масштабних пожеж на об’єктах критичної інфраструктури. Проте найбільш показовою у плані тактики стала атака 18–19 лютого. Саме тоді агресор максимально відкрито застосував метод «перевантаження ППО», запускаючи дрони великими групами, аби «розрядити» українські системи перед ударами по логістичних вузлах.
Березнева кампанія розпочалася з масованої нічної атаки 3–4 березня, що відзначалася складною географією польотів БпЛА та крилатих ракет із різних напрямків. За два тижні, 17–18 березня, відбулася чергова хвиля, цілями якої стали промислові підприємства. Аналізуючи події першого кварталу 2026 року, можна виокремити чітку тенденцію: ворог дотримується регулярних циклів з інтервалом у 1–2 тижні. Кожна така операція базується на масовому запуску дешевих дронів для виявлення позицій ППО, після чого слідують ракетні удари по енергетиці, логістиці та цивільному сектору.
За своєю інтенсивністю та логікою підготовки масштабна атака в ніч проти 24 березня стала органічним, хоч і значно жорсткішим продовженням цієї системної кампанії нищення, що вирізняється на тлі попередніх ударів лише більшим охопленням територій.
