У російському Новомосковську Тульської області 2 жовтня вибухнув автомобіль, за кермом якого перебував Роман Сиромятніков. Машина вибухнула під час руху на вулиці Дружби, після чого за інерцією врізалася у стовп. Водій загинув. За даними російських Telegram-каналів, вибуховий пристрій був закладений під днищем автомобіля з боку водія.
Офіційно російські правоохоронці спочатку не називали ім’я загиблого. 3 жовтня місцеве видання «Новомосковск сегодня» опублікувало некролог Романа Сиромятнікова, назвавши його педагогом, літератором та учасником війни проти України.
В той же час, до повномасштабної війни це «педагог» та «літератор» працював у системі російської федеральної служби виконання покарань у Тульській області. У 2023 році він підписав контракт із міноборони рф і воював проти України у складі 51-го полку 106-ї дивізії ВДВ. Після поранення наприкінці 2024 року повернувся на Тульщину.
В Україні Сиромятніков став фігурантом кримінального провадження про катування українських військовополонених.
За версією українського слідства, у 2022 році він працював у виправній колонії №1 у місті Донський Тульської області, де утримували українських військовополонених. Слідчі говорять щонайменше про 50 потерпілих. За даними прокуратури, полонених били руками, ногами, кийками, пластиковими трубами та молотками, а також застосовували електричний струм.
Саме у цій колонії утримували, зокрема, українських військових, які обороняли Маріуполь.
Одним із них був Павло Божко, уродженець Бердянська Запорізької області. У січні 2021 року він підписав контракт і приєднався до 501-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ. Служив старшим навідником гранатометного відділення протитанкового взводу, мав позивний «Бізон». На початку повномасштабного вторгнення його підрозділ відправили до Маріуполя.
У квітні 2022 року Божко потрапив у російський полон під час оборони Маріуполя. Спочатку його утримували в Оленівці, потім етапували до Таганрога, Старого Оскола, а згодом — до виправної колонії №1 у місті Донському Тульської області.
1 січня 2023 року Павло Божко помер у цій колонії. Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими прямо вказував місцем його загибелі ІК-1 у Донському. Українському воїну було 30 років.
За словами матері Павла, звільнені з полону військові розповідали про його перебування в карцері та катування. Після повернення тіла Павла Божка в Україну його поховали у Дніпрі.
Через колонії на Тульщині проходив і Василь Касенюк — уродженець села Сальник Калинівської громади на Вінниччині, морський піхотинець 501-го окремого батальйону 36-ї бригади. Разом із побратимами він обороняв Маріуполь та металургійний комбінат імені Ілліча.
У квітні 2022 року під час спроби підсилити позиції побратимів Касенюк потрапив у полон. Його етапували із Маріуполя до Сартани, потім до Оленівки, Таганрога, Валуйок, Старого Оскола та Тульської області. Згодом військовий опинився у колонії в Мордовії, де провів більшу частину полону.
Загалом у російській неволі Касенюк пробув 3 роки, 2 місяці та 14 днів. 19 червня 2025 року його звільнили під час обміну полоненими.
