На Вінниччині правоохоронці заявили про викриття великої мережі так званих «дропів». Це схема, за якою люди за гроші передають зловмисникам свої банківські картки або доступ до рахунків, щоб через них проводили чужі кошти. У такий спосіб справжніх отримувачів грошей намагаються приховати.
За інформацією поліції та прокуратури Вінниччини, шахрайську мережу створили п’ятеро жителів Вінницької області віком від 22 до 25 років. Вони залучили близько 300 людей, а через їхні рахунки пройшло понад 127 мільйонів гривень. Одного з п’яти підозрюваних взяли під варту, четверо інших перебувають за кордоном.
Схема, за даними слідства, працювала упродовж 2024–2025 років. Її організатори знаходили людей, готових за невелику винагороду віддати повний контроль над своїми банківськими картками, рахунками або криптогаманцями. Таких людей і називають «дропами».
Далі рахунки «дропів» використовували вже інші шахрайські групи. На них надходили гроші людей, яких ошукували під час купівлі товарів в інтернеті, через фішингові сайти, фальшиві пропозиції державної чи міжнародної допомоги або телефонні дзвінки від нібито працівників банків. Після цього кошти переводили між рахунками, знімали готівкою або в інший спосіб намагалися приховати їх походження. За це організатори мережі отримували свій відсоток.
Правоохоронці стверджують, що згодом п’ятеро вінничан уже не лише обслуговували чужі шахрайські схеми, а й самі долучилися до них, використовуючи власні рахунки. Встановлені на цей момент збитки слідство оцінює майже у 2 мільйони гривень.
При цьому цифра 127 мільйонів гривень, яку називають поліція та прокуратура, — це загальний обіг коштів на картках, які слідство пов’язує з діяльністю мережі. Через картки могли проходити великі суми багато разів, кошти могли переводити з одного рахунку на інший, знімати та знову заводити у систему.
Частину таких операцій, за інформацією поліції, фінансові установи блокували. Для цього банки використовували власні системи безпеки, а кіберполіція — систему Antifraud, яка дає можливість виявляти підозрілі перекази та блокувати їх у реальному часі. су1
Але, як стверджує слідство, організатори мережі знайшли спосіб обходити й ці перепони.
Прокуратура повідомила, що фігуранти домовлялися з окремими працівниками банків. За версією слідства, ті допомагали обходити блокування або знімали вже встановлені обмеження з карток «дропів».
Хто саме були ці банківські працівники, у яких установах вони працювали і чи повідомили їм про підозру, у нинішніх релізах поліції та прокуратури не уточнюється.
Під час розслідування правоохоронці провели понад 40 обшуків — у помешканнях фігурантів та їхніх автомобілях. Вилучили 255 банківських карток, десятки мобільних телефонів і SIM-карток, понад 2 мільйони гривень готівкою, 147 тисяч доларів та 22 тисячі євро. Поліція також повідомила про вилучені автомобілі преміум-класу.
Слідчі оголосили про підозру всім п’ятьом фігурантам. 25-річного підозрюваного помістили під варту. Четверо інших перебувають за кордоном, тому підозри їм повідомили заочно. Правоохоронці готують документи для їх оголошення у міжнародний розшук.
Залежно від ролі кожного фігуранта, правоохоронці інкримінують їм пособництво у шахрайстві — ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 190 КК України, легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом — ч. 2 ст. 209 КК України, незаконний збут або поширення інформації з обмеженим доступом — ч. 2 ст. 361-2 КК України. Прокуратура також вказує ч. 2 ст. 332 КК України — незаконне переправлення людей через державний кордон. За сукупністю інкримінованих статей максимальне покарання може сягати восьми років позбавлення волі.
Схеми з використанням чужих банківських карток на Вінниччині правоохоронці розслідують не вперше. Іноді вони виглядають ще більш показово.
За інформацією «Ми Вінничани», в іншому кримінальному провадженні, матеріали якого вже перебувають у Вінницькому міському суді, чотирьох осіб обвинувачують за ч. 3 ст. 190 КК України — шахрайство. За даними слідства, пов’язаний із «дропами» шахрайський «кол-центр» працював просто в камері №65 Вінницької установи виконання покарань №1 на вулиці Брацлавській.
Кілька ув’язнених телефонували людям і представлялися працівниками «ПриватБанку». Потенційним жертвам вони повідомляли, що з їхньої картки нібито намагаються оплатити покупку в інтернет-магазині, зокрема на Rozetka, або що хтось отримав доступ до їхнього банківського рахунку.
Після першого дзвінка до розмови міг долучатися інший учасник схеми, який уже представлявся працівником банківської гарячої лінії. Він підтверджував вигадану загрозу та переконував людину виконати певні операції з рахунком — фактично переказати гроші на картки, реквізити яких повідомляли шахраї.
В одному з описаних у судових матеріалах епізодів потерпіла спочатку переказала 18 001 гривню на картку одного банку, а згодом ще 1700 гривень — на іншу. Загалом жінка втратила 19 701 гривню.
Далі гроші перекидали через рахунки інших людей. Саме тут у схемі з’являлися «дропи».
За матеріалами суду, одна з жінок, яка перебувала на волі, підшукувала банківські картки та передавала їхні реквізити ув’язненим учасникам схеми. Коли на ці рахунки надходили гроші потерпілих, вона могла залишати собі до 20% від знятої суми, а решту переказувала далі або знімала в банкоматах і передавала іншим учасникам.
Іншу жінку до схеми, за матеріалами справи, залучив її співмешканець, який перебував в установі виконання покарань. Вона також шукала банківські картки, знімала з них гроші та передавала кошти спільникам. Частину грошей витрачала на продукти, SIM-картки та мобільні телефони. Телефони й SIM-картки потім відправляла поштою до установи виконання покарань.
Тобто схема фактично замикалася в коло: з камери телефонували майбутнім жертвам, на волі знаходили чужі картки для отримання грошей, кошти знімали або передавали далі, а частину заробленого витрачали на нові телефони та SIM-картки, які знову потрапляли до установи.
Під час обшуку камери №65 у січні 2026 року слідчі, зокрема, вилучили аркуш із рукописним текстом — своєрідною «текстовкою» нібито працівника служби безпеки «ПриватБанку», яку використовували під час дзвінків потерпілим.
Судові документи свідчать, що справа не обмежилася одним дзвінком. Після першого описаного епізоду слідство зафіксувало ще як мінімум 15 аналогічних випадків у період із 21 березня до 31 липня 2025 року.
Загалом ідеться про 16 епізодів, а встановлені збитки потерпілих у цьому провадженні перевищили 702 902 гривні.
У матеріалах суду також зазначено, що слідчі перевіряли рух коштів за рахунками різних українських банків і фінансових сервісів. За даними слідства, банківські документи підтвердили перекази грошей потерпілих на рахунки так званих «дропів» та інших учасників схеми.
Обидві історії різні за масштабом, але показують одну й ту саму слабку ланку, без якої багатьом шахрайським схемам важко працювати: потрібні чужі картки та рахунки, на які можна отримати гроші потерпілих, швидко переказати їх далі або зняти готівкою.
У новій справі масштаб значно більший — близько 300 «дропів» і понад 127 мільйонів гривень, що пройшли через пов’язані з ними рахунки. Водночас слідство ще триває, а правоохоронці окремо перевіряють можливі зв’язки підозрюваних із шахрайськими кол-центрами.
