Проросійський пропагандист Анатолій Шарій, якого у Вінниці заочно засудили до 15 років ув’язнення за державну зраду, тепер фігурує і в кримінальному розслідуванні в Іспанії. Слідчий суд у каталонському Ель-Вендрелі перевіряє можливе ухилення Шарія та його дружини Ольги Бондаренко від сплати податків. Паралельно Цивільна гвардія — один із двох головних загальнонаціональних правоохоронних органів Іспанії поряд із Національною поліцією — розслідує можливе відмивання коштів і походження їхніх доходів. Окремо правоохоронці перевіряють, чи не пов’язана частина цих коштів із діяльністю на користь російських спецслужб.
Про перебіг кримінальної справи Шарія повідомило іспанське видання elDiario.es, журналісти якого ознайомилися з матеріалами провадження. Розслідування триває з 2024 року і почалося після запиту української сторони про міжнародну правову допомогу. У документах Цивільної гвардії йдеться про можливі ознаки ухилення від податків, відмивання коштів, підроблення документів і приховування майна.
За матеріалами слідства, Шарій і Бондаренко є податковими резидентами Іспанії з 2016 року. Податківці вважають, що лише за 2018 та 2022 роки вони могли недоплатити понад 538 тисяч євро. Також перевіряються рахунки у Литві та Росії, криптовалюта, виплати від онлайн-платформ і міжнародні перекази. У лютому 2026 року можливі штрафи для подружжя слідство оцінювало у 10,7 мільйона євро.
У червні 2026 року іспанські правоохоронці провели обшук у помешканні Шарія та Бондаренко. За матеріалами справи, там виявили пістолет Glock 19, Porsche Cayenne, близько 800 тисяч євро у криптовалюті, коштовності, предмети мистецтва та 20 золотих пластин. Частину активів суд арештував.
Шарій і Бондаренко заперечують незаконне походження грошей і стверджують, що їхні доходи — це заробіток від YouTube та пожертви аудиторії. Іспанського вироку у цій справі наразі немає, тому йдеться саме про версію слідства.
Для Вінниччини ця історія має окремий контекст.
Ще у 2023 році «Ми Вінничани» детально інформували про судовий процес над Шарієм та колишнім начальником поліції Вінниччини Антоном Шевцовим. За матеріалами українського слідства, Шевцов після виїзду до окупованого Криму співпрацював із російськими спецслужбами, а Шарій був залучений до інформаційних операцій, зокрема до підготовки та поширення постановочних відео з українськими військовополоненими.
«Ми Вінничани» також повідомляли, що у 2025 році справа завершилася обвинувальним вироком. Вінницький міський суд визнав Шарія та Шевцова винними у державній зраді та заочно призначив їм по 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У жовтні того ж року Вінницький апеляційний суд залишив вирок без змін.
Шарій неодноразово втручався й у вінницький інформаційний простір.
Після російського ракетного удару по центру Вінниці 14 липня 2022 року в перші години він послався на неназвані джерела, які нібито повідомляли про «близько сотні загиблих», влучання у клініку та третю ракету по нафтобазі. Згодом того ж дня Шарій навів уже офіційні на той момент дані — 20 загиблих.
Інший приклад — масована атака на Вінниччину. Після вибухів у районі Калинівки Шарій бездоказово пов’язав російський удар із попередніми повідомленнями вінницьких посадовців про випробування безпілотника на Вінниччині й поставив своїй аудиторії запитання: «хто навів?»
А у 2026 році Шарій узявся за історію про нібито ДТП за участю 17-річного сина судді Вінницького міського суду Геннадія Кашпрука. Стверджувалося, що юнак під час стрітрейсингу збив двох дівчат, а його батько намагався приховати справу. У суді ці твердження спростували: жодних ДТП за участю близьких родичів Кашпрука не було.
У Вінниці Шарій мав не лише медійну аудиторію, а й розгалужену партійну структуру.
Обласну організацію «Партії Шарія» очолювала Світлана Магденко — вчителька початкових класів вінницької гімназії №2. На місцевих виборах 2020 року вона була першим номером партійного списку до міської ради. Саме Магденко була головною публічною представницею регіонального осередку під час виборчої кампанії.
Серед кандидатів були й відомі у місті люди.
В’ячеслав Отеранський, третій номер, працював тренером-викладачем «Спартака», був засновником спортклубу «Слава», тренером обласної збірної та очолював Вінницьку обласну організацію кікбоксерської асоціації WKA.
Віктор Слаблюк, сьомий номер, мав чималий політичний досвід. До структури Шарія він був пов’язаний із «Союзом лівих сил», «Опозиційним блоком» та Партією регіонів. За даними руху ЧЕСНО, у 2010 році Слаблюк очолював первинну організацію Партії регіонів Ленінського району Вінниці.
Під №13 балотувався адвокат Денис Безрученко, під №15 — артистка оркестру Вінницької обласної філармонії ім. Леонтовича Наталія Король, а шостим номером — Сергій Марчук, член партії та директор ТОВ «Будівельна Індустрія Промбуд».
Загалом до міської ради «Партія Шарія» висунула 34 кандидати. За даними ЦВК, вони набрали 1743 голоси, але жодного мандата партія не отримала.
Ще до виборів вінницький осередок опинився у конфлікті з журналістами.
Після публікації виданням «Вежа» про спалення у Вінниці агітаційних матеріалів «Партії Шарія» Анатолій Шарій оприлюднив відео про шеф-редактора видання Андрія Качора, його дружину та малолітнього сина. За даними Інституту масової інформації, після цього Качор, його родина та журналісти редакції почали отримувати сотні погроз фізичною розправою.
Згодом очільниця вінницького осередку Світлана Магденко звернулася до суду з позовом проти Качора. Перша інстанція частково задовольнила її вимоги. Однак у грудні 2020 року Вінницький апеляційний суд скасував це рішення та повністю відмовив Магденко у позові, а також стягнув із неї на користь журналіста судові витрати.
Тож нинішнє іспанське розслідування — це окрема справа і за іншими можливими злочинами. Але один із напрямів, який перевіряє Цивільна гвардія, напряму перегукується з вінницьким вироком: іспанські слідчі намагаються встановити, чи могли доходи Шарія бути пов’язані з оплачуваною діяльністю на користь російських спецслужб, тоді як український суд уже визнав його винним у державній зраді.
