Державне бюро розслідувань повідомило про завершення двох кримінальних проваджень щодо трьох посадовців ТЦК на Вінниччині. У Хмільницькому районному ТЦК начальника одного з відділів та його підлеглу обвинувачують у схемі зі зняттям військовозобов’язаних із розшуку за гроші. Колишньому керівнику Могилів-Подільського РТЦК інкримінують фіктивну «мобілізацію» десятків чоловіків заради покращення статистики.
ДБР повідомило, що у першій справі начальник одного з відділів Хмільницького районного ТЦК та СП разом із підлеглою за гроші знімали військовозобов’язаних із розшуку.
За версією слідства, керівник через знайомих знаходив чоловіків, які мали проблеми з військовим обліком, і пропонував за 3 тисячі доларів з людини виключити їх із розшуку. Після отримання грошей він давав вказівку операторці відділення рекрутингу змінити інформацію в системі без законних підстав.
Начальника відділу затримали наприкінці березня після отримання другої частини грошей. За даними ДБР, він та його підлегла визнали вину. У ДБР також повідомили, що згодом керівника «понизили до рядового», а операторку перевели до іншої військової частини.
Начальника обвинувачують за ч. 3 ст. 368 КК України — одержання неправомірної вигоди службовою особою, а його підлеглу — за ч. 1 ст. 362 КК України, тобто несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі. Максимальне покарання за інкримінованими у цих справах статтями може сягати десяти років позбавлення волі.
Ще у квітні 2026 року «Ми Вінничани», посилаючись на пресслужбу ДБР, повідомляли про затримання посадовця Хмільницького ТЦК, якому слідство закидало отримання 3 тисяч доларів за зняття військовозобов’язаного з розшуку.
Нині кримінальна справа перебуває на розгляді Козятинського міськрайонного суду — обвинувальний акт надійшов туди ще наприкінці серпня 2026 року. Категорія справи — прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Обвинуваченим у справі зазначений Ярослав Рачук.
Окрім кримінального провадження, у вересні щодо Рачука до того ж Козятинського міськрайонного суду надійшло ще й окреме адміністративне провадження. Його категорія — порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами та предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення. У цьому провадженні Рачук зазначений як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Матеріали досудового розслідування кримінальної справи дозволяють відтворити значно детальнішу картину подій.
У лютому 2026 року, за версією слідства, до Рачука звернулися з питанням щодо двох чоловіків, які перебували в розшуку ТЦК і через це не могли працевлаштуватися. Посадовець назвав ціну — 3 тисячі доларів за кожного. Загальна сума домовленості становила 6 тисяч доларів. За ці гроші, як стверджує слідство, він мав організувати зняття чоловіків із розшуку, оформлення необхідних документів, направлення на ВЛК та створення умов для їхнього подальшого бронювання.
Перші 3 тисячі доларів, Рачук отримав 28 березня у Вінниці. Спочатку сторони зустрілися на АЗС на вулиці Гліба Успенського, після чого гроші передали неподалік зупинки «Електромережа» на вулиці Пирогова — у салоні Audi Q7.
Передачу другої частини — ще 3 тисячі доларів — слідство зафіксувало 30 березня на вулиці Куликовського у Козятині. Після цього Рачука затримали.
Вінницький міський суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 998 400 гривень застави. Апеляційний суд залишив це рішення без змін. Як зазначено в нинішньому повідомленні прокуратури, заставу згодом було внесено.
Судові матеріали містять і кадрові відомості про обвинуваченого. На момент описаних подій Рачук мав військове звання підполковника та проходив військову службу за контрактом. На керівну посаду його призначили наказом командувача військ оперативного командування у червні 2024 року.
Однією зі свідків у кримінальній справі Рачука виступає військовослужбовиця Олена Осьмірко. Водночас у вересні 2026 року щодо неї до Козятинського міськрайонного суду надійшло окреме кримінальне провадження, яке стосується несанкціонованих дій з інформацією в автоматизованій системі, вчинених особою, яка мала до неї законний доступ. У судових матеріалах Осьмірко зазначена як обвинувачена.
Вочевидь, вона і є тією підлеглою Рачука, яка, за версією ДБР, за його вказівкою без законних підстав змінювала дані військовозобов’язаних у системі і яку після викриття перевели до іншої військової частини.
Інша кримінальна справа, про яку хвітували речники ДБР, стосується вже Могилів-Подільського районного ТЦК та СП.
За версією слідства, його тодішній керівник вносив до системи «Оберіг» неправдиві відомості про те, що військовозобов’язані нібито вже мобілізовані та проходять військову службу. Частина цих людей перебувала в розшуку, інші мали законне бронювання.
Про цю справу «Ми Вінничани» інформували ще у липні, коли керівнику Могилів-Подільського РТЦК повідомили про підозру. На той момент ДБР заявляло майже про 50 чоловіків, щодо яких були внесені фіктивні дані. Спеціалізована прокуратура тоді окремо повідомляла про щонайменше 27 встановлених епізодів: лише один із цих чоловіків реально проходив військову службу, решта, за даними прокуратури, до ТЦК не прибували і фактично мобілізованими не були.
Тоді ж суд відправив посадовця під варту з альтернативою застави у 266 340 гривень та відсторонив від виконання службових обов’язків.
У вересні «Ми Вінничани» повідомили, що йдеться про Сергія Костинчука. Він тривалий час працював у системі територіальних центрів комплектування, у 2024–2025 роках був начальником відділу Могилів-Подільського РТЦК, а згодом виконував обов’язки керівника установи. Офіційний телефонний довідник Могилів-Подільської районної військової адміністрації також називав підполковника Сергія Костинчука тимчасово виконуючим обов’язки начальника районного ТЦК.
Кримінальна справа щодо Костинчука перебуває у Могилів-Подільському міськрайонному суді. За словами речників ДБР, що Костинчук вини не визнає і його звільнили зі служби в системі ТЦК та СП. Йому інкримінують ч. 1 та ч. 3 ст. 362 КК України — несанкціоновану зміну інформації в автоматизованій системі, зокрема вчинену повторно.
Таким чином, дві історії, про які правоохоронці протягом року повідомляли окремо, уже перейшли зі стадії досудового розслідування до судового розгляду. Водночас сам факт передачі обвинувальних актів до суду не означає доведеності вини. Остаточну оцінку обвинуваченням та зібраним доказам має дати суд.
