На Вінниччині Чечельницький районний суд виніс вирок у справі 39-річного місцевого жителя Костянтина Литвинюка, обвинуваченого в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації. Справа набула розголосу через обставини, які залишили багато питань до роботи військово-лікарської комісії (ВЛК) та процедури мобілізації.
Згідно з матеріалами справи, влітку 2024 року уродженець села Тартак Литвинюк отримав декілька повісток, однак не з’явився до територіального центру комплектування (ТЦК) для відправки до військової частини. Зокрема, він відмовився отримати повістки 12 липня та 4 серпня 2024 року, а згодом не прибув до зазначених пунктів збору 13 липня та 5 серпня. Факти відмови та неявки були задокументовані відповідними актами.
Обвинувачений Костянтин Литвинюк у суді визнав свою провину у вчиненні інкримінованих дій, однак надав розгорнуті пояснення, що, за його словами, проливають світло на справжні причини його поведінки. Чоловік заявив, що з дитинства має серйозні проблеми зі здоров’ям — зокрема, хвороби серця та виразку шлунка, що підтверджуються медичними обстеженнями. На його переконання, ці обставини не були належним чином враховані військово-лікарською комісією (ВЛК).
«У 2015 році я мав намір іти в АТО, але не пройшов за станом здоров’я. У 2022-му мене мобілізували і направили до Яворова, проте й звідти повернули з тієї ж причини. Жодного документа про причини повернення мені не надали. У жовтні 2023 року знову був мобілізований — цього разу до Коблевого, Одеська область, але і там через поганий стан здоров’я мене відправили назад», — розповів Литвинюк.
За його словами, жодного офіційного підтвердження причин повернення з частин йому не видавали. Натомість вимагали написати заяву про добровільну відмову, що він і зробив — фактично під тиском.
«Останнім часом уже справді відмовлявся, бо висновок ВЛК вважаю помилковим. Я сам подав заяву до ТЦК на повторне проходження ВЛК, однак повістки почали приходити ще до отримання відповіді на цю заяву. Пройти повторну комісію я не можу, бо лікарі — у Вінниці, а маючи чинний висновок про придатність, боюся, що мене мобілізують просто з автобуса», — пояснив він.
Литвинюк визнав, що порушив вимоги Кримінального кодексу, однак наголосив: його вчинки не були спрямовані на ухилення від служби, а були зумовлені виключно бажанням домогтися об’єктивного та справедливого медичного висновку.
Він стверджував, що висновок ВЛК від 9 жовтня 2023 року, який визнав його придатним до служби попри наявні стани (виразка дванадцятипалої кишки, викривлення перетинки носа), є неправильним. Він повідомив, що звертався до ТЦК із заявою про надання можливості пройти повторний огляд ВЛК, але йому було відмовлено. Останні повістки, за його словами, були вручені саме після подачі такої заяви, але до отримання відповіді. Пройти повторне ВЛК самостійно у Вінниці він боявся, маючи на руках «дійсний» висновок ВЛК про придатність, побоюючись, що його можуть мобілізувати «ще з автобуса».
Працівник ТЦК у суді підтвердив, що дійсно одного разу військова частина відмовилася брати підсудного на службу, проте причина відмови йому невідома.
Суддя Людмила Токарчук, розглянувши матеріали справи, включаючи облікову картку, медичні документи (старіші висновки ВЛК від 2023 року, де він був визнаний «обмежено придатним», та новіший від жовтня 2023 року про придатність), а також докази відмови від повісток, визнала Костянтина Литвинюка винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації).
Незважаючи на визнання вини, суд, врахувавши обставини справи, особу обвинуваченого (раніше не судимий, не перебуває на обліку у нарколога/психіатра, тимчасово не працює), а також висновок органу пробації про можливість виправлення без ізоляції від суспільства, звільнив чоловіка від відбування призначеного покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки.
На Литвинюка покладено обов’язки періодично з’являтися для реєстрації до органу пробації та повідомляти його про зміну місця проживання, роботи або навчання. Початок іспитового строку обчислюється з дня проголошення вироку — 9 червня 2025 року. Цей вирок суду ще не набрав чинності і може бути оскаржений в апеляційній інстанції.
В той же час, попри гуманність у частині призначення покарання, вирок залишає відкритими питання щодо належного врахування стану здоров’я громадян при проходженні ВЛК та процедур оскарження їхніх висновків в умовах мобілізації, особливо коли існують попередні медичні документи та історії повернення з військових частин.
