На Вінниччині зберігається відносно стала ділова активність, попри виклики війни, економічну нестабільність та енергетичні обмеження. Водночас офіційна статистика демонструє цікаві тенденції у гендерному розподілі керівників підприємств та фізичних осіб-підприємців. За даними Головного управління статистики у Вінницькій області, станом на 1 січня 2026 року в регіоні було зареєстровано понад 101 тисячу суб’єктів господарювання, з яких значну частку становлять фізичні особи-підприємці.
Серед юридичних осіб гендерний дисбаланс залишається доволі відчутним. Із понад 37 тисяч підприємств області:
- 67,8% очолюють чоловіки (понад 25,3 тис. керівників);
- лише 32,2% – жінки (близько 12 тис. керівниць)
Такий розподіл свідчить, що великий і середній бізнес на Вінниччині й надалі переважно контролюється чоловіками. Експерти пояснюють це історично сформованими підходами до управління, доступом до фінансування та нерівномірним розподілом ресурсів.
Натомість у сфері малого бізнесу ситуація принципово інша. Серед фізичних осіб-підприємців гендерний баланс майже зрівнявся:
- 51,1% ФОПів очолюють чоловіки (понад 31,5 тис. осіб);
- 48,9% – жінки (понад 33 тис. підприємиць)
Фактично жінки на Вінниччині активно реалізують себе саме в підприємництві малого формату — у сфері торгівлі, послуг, освіти, медицини, краси, агробізнесу та креативних індустрій.
Аналітики зазначають, що повномасштабна війна стала одним із чинників зростання жіночого підприємництва. Через мобілізацію, втрату роботи або релокацію бізнесів жінки дедалі частіше беруть на себе економічну відповідальність за родину, відкриваючи власну справу або перебираючи управління вже існуючим бізнесом.
Водночас фахівці наголошують: попри позитивну динаміку, питання рівного доступу до фінансування, грантових програм і управлінських позицій залишається актуальним, особливо у сегменті юридичних осіб.
