З початку 2026 року Вінницька область регулярно стає мішенню для російських ракет і ударних дронів. Ворог методично б’є по критичній інфраструктурі та житлових будинках. І поки енергетики повертають людям світло, а люди перекривають побиті дахи, перед місцевою владою постає інший виклик — бюрократичні затягуванння із виплатою компенсацій постраждалим.
За повідомленнями офіційних джерел, лише за перші місяці 2026 року Вінниччина пережила низку потужних повітряних атак, які залишили по собі руйнування та перебої з комунікаціями:
20 січня: одна з перших масштабних атак року. Ворог застосував крилаті та балістичні ракети. Удар припав на об’єкти критичної інфраструктури, що спричинило перебої з електро- та водопостачанням у частині регіону.
Ніч на 3 лютого: під час масованого комбінованого удару по Україні над областю фіксували проліт ракет різних типів і ударних дронів. Ціллю знову стала енергетика.
Ніч на 7 лютого: атака ракетами та БпЛА. Зафіксовано пошкодження навчального закладу в Ладижині. На щастя, обійшлося без постраждалих.
Ніч на 26 лютого: ворог спрямував на область 5 крилатих ракет і 18 дронів-камікадзе. Наслідки виявилися важкими: пошкоджено близько 40 житлових будинків, одна людина отримала травми.
Ніч на 6–7 березня: наймасштабніший комбінований удар весни. У повітряному просторі області було зафіксовано 27 БпЛА та 5 крилатих ракет. Під ударом опинилися енергетична та залізнична інфраструктура, а також цивільні будинки.
Підсумовуючи наслідки останнього масованого удару 7 березня, перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталя Заболотна повідомила, що обійшлося без людських жертв, проте руйнування інфраструктури та житла — значні.
«У багатьох будинках пошкоджені дахи, вибиті вікна та двері, зсунуті стіни… На місцях уже працюють комісії громад, які фіксують пошкодження для подання заяв на компенсацію в межах державної програми «єВідновлення», — зазначила посадовиця.
За словами посадовиці, допомогу постраждалим одразу почали надавати міжнародні та громадські організації. Український Червоний Хрест оперативно доставив будівельні матеріали для тимчасового закриття розбитих вікон і дахів. Водночас благодійна організація «Право на захист» допомагала людям оформити виплати від УВКБ ООН у розмірі 10 800 гривень на кожну особу, яка проживає у пошкодженому будинку.
Що ж до критичної інфраструктури, то після атаки усі населені пункти області були оперативно заживлені енергетиками.
Якщо відновлення електропостачання та надання першої гуманітарної допомоги, за словами Наталі Заболотної, відбуваються оперативно, то робота окремих місцевих чиновників викликає серйозні запитання.
Напередодні останньої атаки керівництво області провело розширену нараду з головами громад та членами місцевих комісій. За її підсумками Наталя Заболотна виступила з жорсткою критикою на адресу окремих громад через затримки з розглядом заяв на компенсацію.
«Затягування комісіями громад розгляду заяв на компенсацію за пошкоджене житло — неприпустиме. Від швидкості роботи місцевого самоврядування залежить, як швидко люди зможуть повернутися до нормального життя», — наголосила вона.
Загалом від російських атак на Вінниччині постраждало майже 600 житлових будинків.
Станом на 6 березня мешканці області подали 531 заяву на компенсацію за пошкоджене майно за програмою «єВідновлення». За 437 із них уже ухвалено рішення про надання виплат на загальну суму майже 40 мільйонів гривень.
Крім того, подано 12 заяв на компенсацію за знищене майно. За трьома з них уже прийнято рішення про виплату понад 6,4 мільйона гривень.
Водночас, за словами керівниці регіону, у деяких громадах виникають затримки. «Наразі в громадах на розгляді перебувають 27 заяв, із яких 12 — з порушенням установлених строків», — зауважила вона. Йдеться приблизно про 5% від загальної кількості заяв.
Під час обговорення з керівниками громад цих питань було розроблено покроковий алгоритм роботи — від фіксації пошкоджень до надходження коштів на рахунки постраждалих.
«Держава навіть у надскладних умовах війни знаходить ресурси. Люди, які постраждали від російської агресії, не повинні залишатися наодинці зі своїми проблемами. Посадовці в громадах зобов’язані невідкладно змінити свій підхід до роботи», — резюмувала Наталя Заболотна, закликавши голів громад взяти питання «єВідновлення» під особистий контроль.
Події перших місяців 2026 року показують: Вінниччина залишається міцним тилом, який ворог намагається зламати терором. Проте для того, щоб вистояти, потрібна не лише ефективна протиповітряна оборона, а й відповідальна та людяна робота влади на місцях.
