Прокуратура оскаржує надто м’який, на її думку, вирок у справі смерті з голоду 10-річної дитини на Вінниччині та наполягає на більш суворому покаранні для матері, а також розслідуванні дій соціальних і медичних служб.
Офіс Генерального прокурора та Вінницька обласна прокуратура офіційно повідомили про подання апеляційної скарги на вирок Могилів-Подільського міськрайонного суду щодо 42-річної жительки району, дії та бездіяльність якої, за версією слідства, призвели до смерті її 10-річного сина.
Прокурори категорично не погодилися з рішенням суду від 31 березня, який за сукупністю злочинів — завідоме залишення малолітньої дитини в небезпеці, що спричинило її смерть, та злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною — призначив жінці мінімально можливе покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. У прокуратурі наполягають на перегляді вироку в апеляційному порядку, вважаючи такий термін таким, що не відповідає тяжкості наслідків і масштабам страждань дитини.
За даними слідства, трагедія сталася в селі Серебрія та стосується 10-річного хлопчика з інвалідністю підгрупи А. Дитина мала вроджену патологію — органічні ураження центральної нервової системи, через що була повністю безпорадною, не могла самостійно себе обслуговувати та потребувала постійного догляду і спеціалізованого медичного супроводу. Окремо встановлено, що організм дитини не засвоював звичайну їжу, тому вона потребувала виключно спеціального харчування.
Втім, як встановило розслідування, починаючи з червня 2025 року мати перестала забезпечувати сина необхідним доглядом і харчуванням, хоча, за даними слідства, мала для цього реальні можливості. Унаслідок тривалого голодування та відсутності медичної допомоги стан дитини поступово погіршувався протягом кількох місяців. 16 грудня 2025 року хлопчик помер.
Окремо речники прокуратури звернули увагу на можливу системну бездіяльність посадових осіб, які мали контролювати ситуацію в родині. Наразі триває досудове розслідування щодо працівниці соціальної служби та сімейної лікарки, яким уже повідомлено про підозру у неналежному виконанні службових і професійних обов’язків щодо охорони життя дитини. За матеріалами справи, вони відвідували сім’ю, фіксували критичні умови проживання та погіршення стану здоров’я хлопчика, однак не вжили заходів для його вилучення або госпіталізації.
Раніше Генеральний прокурор Руслан Кравченко, коментуючи справу, наголошував, що смерть дитини стала наслідком не лише тяжкого захворювання, а й байдужості дорослих, які були зобов’язані її захистити. Він підкреслював, що всі, хто мав повноваження та був обізнаний про критичний стан хлопчика, але не діяв, мають понести відповідальність згідно із законом.
