У Вінницькому апеляційному суді завершився розгляд резонансної справи, яка кілька місяців тому сколихнула всю область. Суддя Сергій Бурденюк та колегія суддів переглянули вирок 31-річній Світлані Шелест, мешканці села Серебрія Могилів-Подільського району, у справі про смерть малолітньої дитини, яка тривалий час залишалася без належного догляду та харчування.
Як повідомила пресслужба суду, замість трьох років позбавлення волі, які жінці раніше призначив суд першої інстанції за залишення дитини в небезпеці, що спричинило смерть, та злісне невиконання батьківських обов’язків (ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України), апеляційний суд ухвалив значно суворіше покарання — шість років ув’язнення.
Раніше у Вінницькій обласній прокуратурі повідомляли, що оскаржили первинний вирок через його надмірну м’якість. У підсумку державні обвинувачі переконали колегію суддів, що попередній вирок не відповідав тяжкості вчиненого злочину, адже йдеться про повільну й болісну смерть безпорадної дитини, за життя якої відповідала її власна мати.
Історія, про яку неодноразово розповідали «Ми Вінничани», розпочалася у грудні минулого року, коли в одному з приватних будинків села Серебрія виявили тіло десятирічного хлопчика. Дитина мала важку вроджену патологію центральної нервової системи, через яку не могла самостійно рухатися, говорити й навіть їсти. Хлопчик був повністю залежним від сторонньої допомоги, яку тривалий час разом із матір’ю надавала його бабуся. Однак після смерті матері Світлана Шелест залишилася із сином сам на сам. Жінка впала у тривалий депресивний стан і поступово просто перестала доглядати за дитиною.
У суді Світлана розповідала, що спочатку перемелювала їжу блендером, згодом купувала дитячі суміші, а іноді залишала пляшечку старшому синові, щоб той погодував молодшого брата. З часом догляд припинився взагалі. Судово-медична експертиза встановила страшний факт: дитина померла від поліорганної недостатності, спричиненої крайнім ступенем виснаження — кахексією. Останні два місяці свого життя хлопчик фактично не отримував їжі. Водночас психіатрична експертиза, хоча й виявила у Світлани легку розумову відсталість, дійшла однозначного висновку: жінка усвідомлювала небезпеку своїх дій і могла контролювати власну поведінку.
Втім, трагедія в Серебрії оголила значно глибшу проблему — повну бездіяльність державної системи контролю та соціального захисту, яка мала б уберегти безпорадну дитину. Паралельно з винесенням вироку матері правоохоронці завершили розслідування щодо трьох посадовиць, чия професійна недбалість, за версією слідства, створила умови, що унеможливили своєчасний порятунок хлопчика. Обвинувальні акти вже скеровано до суду, і кожній із фігуранток доведеться відповідати за свою роль у цьому ланцюгу байдужості.
«Ми Вінничани» вже повідомляли, що перед судом постане соціальна працівниця Людмила Дишкант, яка була зобов’язана регулярно відвідувати родину, оцінювати потреби дитини та фіксувати умови її проживання. Натомість замість реальних візитів вона обмежувалася телефонними розмовами з матір’ю. На підставі цих дзвінків посадовиця, за даними слідства, склала чотирнадцять офіційних актів про нібито проведені перевірки. Останній такий «звіт» датований днем, що передував смерті хлопчика. У ньому було зазначено, що в родині все гаразд. Її дії кваліфіковано як неналежне виконання обов’язків щодо охорони життя та здоров’я дітей.
Разом із нею на лаві підсудних опиниться і її керівниця — директорка місцевого центру соціального обслуговування Марина Амельченко. Її обвинувачують у службовій недбалості через відсутність належного контролю за роботою підлеглих, що, за версією слідства, призвело до тяжких наслідків.
Завершує перелік обвинувачених сімейна лікарка Тетяна Лаврик. За даними слідства, медикиня періодично оглядала дитину, бачила, що її стан стрімко погіршується, а організм виснажується через тривале недоїдання. Попри це вона не внесла відповідних записів до медичної документації та не повідомила службу у справах дітей. Більше того, після смерті хлопчика, як стверджує слідство, лікарка намагалася приховати сліди власної бездіяльності, несанкціоновано змінюючи дані в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ) та видаляючи окремі записи.
(Використане фото має ілюстративний характер)
