У Вінниці пропонували повністю заборонити комерційний прокат електросамокатів. Петиція зібрала необхідну кількість голосів, однак у міській раді відмовилися підтримати таку вимогу. У мерії пояснили: місто не має достатніх законних повноважень для загальної заборони, а розірвання меморандумів із прокатними компаніями саме по собі проблему не вирішить. Тим часом кількість аварій за участю електросамокатів у Вінниці останніми роками зростає, а інші українські міста вже почали експериментувати з фактичним витісненням прокату з вулиць.
Як вже повідомляли «Ми Вінничани», наприкінці серпня вінничанин Олександр Шибінський зареєстрував петицію про заборону комерційного прокату електросамокатів. Автор звернення запропонував повністю заборонити у Вінниці діяльність сервісів оренди та розірвати меморандуми, які міська влада уклала з операторами.
Причини він назвав добре знайомі кожному, хто регулярно ходить центральними вулицями міста: самокати, залишені посеред тротуарів, швидка їзда у пішохідних зонах, по двоє людей на одному транспортному засобі та ризик наїзду на перехожих. Особливо проблемним автор вважає створення перешкод для людей з інвалідністю та батьків із дитячими візочками.
Петиція швидко подолала необхідний поріг — її підтримали 353 людини при необхідних 350. Але сама дискусія про самокати у Вінниці почалася далеко не у 2026 році.
Від прохання встановити правила — до вимоги заборонити
Історія з регулюванням електросамокатів у Вінниці почалася ще у 2021 році. Причому тоді мова йшла зовсім не про заборону прокату, як зараз, а про спробу встановити для нього зрозумілі правила.
У липні 2021 року на платформі місцевих петицій вінничанин запропонував міській владі взяти за приклад Київ і домовитися з компаніями, які здають електросамокати в оренду. Йшлося про те, щоб визначити, де на них можна їздити, з якою швидкістю, де дозволено залишати самокати після поїздки і які обмеження повинні виконувати самі оператори прокату.
На той момент електросамокати для Вінниці були відносно новим явищем, але їхня кількість швидко зростала. У 2021 році в місті вже працювали три сервіси прокату — Bolt, Ecos та E-wings. За даними Вінницької мерії, їхній загальний парк налічував близько 600 одиниць.
Міська влада до ідеї врегулювати цей ринок зрештою повернулася. У жовтні 2022 року Вінницька міська рада повідомила про підписання меморандуму з операторами прокату.
Простими словами, місто і прокатні компанії домовилися про правила, яких мали дотримуватися сервіси. Максимальну швидкість прокатних самокатів обмежили до 20 кілометрів на годину. У місцях із великою кількістю пішоходів — у парках, на площах та окремих пішохідних ділянках — вона мала автоматично знижуватися до 15 кілометрів на годину.
Окремо домовилися і про паркування. Оператори мали не просто залишати самокати де завгодно, а щоранку виставляти їх у визначених містом місцях. Саме так влада намагалася боротися із ситуаціями, коли орендовані самокати перекривали тротуари, входи до будинків або заважали людям з інвалідністю та батькам із дитячими візочками.
Втім, важливо розуміти, що цей меморандум не був законом чи рішенням, яке встановлювало відповідальність для всіх користувачів електросамокатів. Це була добровільна домовленість міської ради саме з компаніями прокату. Власники приватних електросамокатів під її дію взагалі не підпадали.
Тим не менш, «меморандумні» правила нібито запрацювали разом із новим сезоном прокату у березні 2023 року. На вулицях почали позначати спеціальні майданчики, звідки оператори мали виставляти самокати вранці.
Проте кількість самокатів продовжувала зростати. Уже навесні 2025 року міська влада повідомляла щонайменше про 1200 прокатних електросамокатів у місті, які належали п’яти операторам — Bolt, Vevi, Jet, E-wings і Ecos.
Саме тоді у мерії фактично визнали: меморандум проблему повністю не вирішує.
Вінниця вже просила втрутитися Кабмін
У квітні 2025 року Вінницька мерія офіційно звернулася до Кабінету Міністрів з проханням врегулювати користування електросамокатами на державному рівні.
Керманичі Вінниці хотіли чітких вимог щодо швидкості, віку водіїв, захисного спорядження, місць, де дозволено рух, а також відповідальності за порушення. У мерії тоді наголошували, що локальні домовленості діють лише щодо прокатних компаній і не можуть замінити закон.
У 2023 році електросамокати вперше отримали окреме визначення в українському законодавстві. Відповідний закон відніс транспорт потужністю до 1000 Вт і максимальною швидкістю до 25 кілометрів на годину до легкого персонального електротранспорту.
Проте сам факт появи такого визначення проблему не вирішив. Закон визнав електросамокати транспортними засобами, але детальні правила для їхніх водіїв — де саме можна їздити, які мають бути обмеження та відповідальність за порушення — досі повністю не врегульовані.
Відповідний законопроєкт зареєстрували ще у лютому 2020 року. У вересні того ж року Верховна Рада прийняла його за основу. Лише у червні 2026 року профільний комітет рекомендував ухвалити документ у другому читанні та в цілому. Станом на кінець вересня 2026 року на сайті парламенту він усе ще має статус «очікує на друге читання», хоча 1 вересня його знову включили до порядку денного.
ДТП стає більше
Проблема давно вийшла за межі суперечок про самокати, кинуті посеред тротуару. Разом зі збільшенням кількості такого транспорту почала зростати й аварійність.
За даними поліції, у 2024 році у Вінниці зареєстрували дев’ять ДТП за участю електросамокатів, шість із них — з потерпілими. Травми отримали шестеро людей. А вже за перші вісім місяців 2025 року сталося 15 таких аварій, у яких постраждали вісім людей.
Зросла й кількість порушень. Якщо за весь 2024 рік поліція оформила 26 адміністративних матеріалів на користувачів електросамокатів, то лише за частину 2025-го — вже 116.
Особливо помітною проблема стала серед дітей та підлітків. У 2024 році у Вінниці зафіксували чотири ДТП за участю неповнолітніх на легкому електротранспорті, у 2025-му — вже дев’ять. А за неповні шість місяців 2026 року сталося ще три аварії, причому всі — з потерпілими.
Загалом від початку 2023 року до 19 червня 2026-го у Вінниці зафіксували 16 ДТП за участю неповнолітніх водіїв електросамокатів та іншого легкого електротранспорту. В 11 випадках вони зіткнулися з іншими транспортними засобами, ще у п’яти — наїхали на пішоходів.
Один із таких випадків стався 15 червня 2026 року на вулиці Пирогова. Як писали «Ми Вінниччани», 13-річний хлопець на електросамокаті збив на нерегульованому переході 64-річну жінку та поїхав з місця аварії. Потерпілу госпіталізували, а підлітка згодом встановила поліція.
Тоді ж з’ясувалася й інша проблема. Лише протягом травня 2026 року патрульні Вінниччини склали 64 протоколи за керування у стані сп’яніння на водіїв двоколісного електричного та мототранспорту — електросамокатів, скутерів і мопедів. Тобто, в середньому правоохоронці виявляли по два такі випадки щодня.
На ситуацію звернула увагу й обласна прокуратура. Як повідомляли «Ми Вінниччани», за перше півріччя 2026 року у всіх ДТП на дорогах області загинули п’ятеро дітей, ще 67 неповнолітніх отримали травми. Це статистика не лише щодо самокатів, а й під час спеціального круглого столу у прокуратурі окремо наголосили саме на стрімкому поширенні серед дітей електросамокатів, скутерів і мотоциклів. Серед причин аварій називали недостатній досвід керування, незнання правил дорожнього руху та брак контролю з боку дорослих.
Повної статистики щодо ДТП саме з електросамокатами у Вінниці за дев’ять місяців 2026 року у відкритому доступі поки немає. Відомо, що за перше півріччя по всій Вінниччині сталося дев’ять таких аварій, шість — із потерпілими. Травми отримали вісім людей, серед них п’ятеро неповнолітніх.
І на цьому аварії не припинилися. 27 липня у Вінниці автомобіль зіткнувся з електросамокатом, яким керував 12-річний хлопчик — дитину госпіталізували. 27 серпня на вулиці Грушевського після зіткнення з Mercedes до лікарні потрапила 25-річна водійка самоката. А 13 вересня на проспекті Коцюбинського 15-річна дівчина на електросамокаті збила дворічну дитину та залишила місце пригоди.
Тож дискусія навколо електросамокатів у Вінниці дедалі більше зміщувалася від питань зручності до безпеки. І показово, що, як уже зазначали «Ми Вінничани», вимога повністю прибрати прокат із міських вулиць з’явилася не одразу.
18 серпня 2026 року вінничанка Марина Лук’янова зареєструвала петицію, в якій пропонувала не забороняти самокати, а жорсткіше впорядкувати їхній рух. Зокрема — заборонити їздити центральними алеями парку та біля дитячих майданчиків, обмежити швидкість у дозволених зонах до 10–12 кілометрів на годину та посилити патрулювання.
Авторка звернення пояснювала це тим, що Центральний парк фактично перетворився на місце швидкісної їзди, а серед користувачів самокатів чимало дітей, які не завжди знають правила дорожнього руху. Втім, ця петиція підтримки не отримала — вона зібрала лише 12 голосів із необхідних 350.
А вже 31 серпня з’явилося значно радикальніше звернення. Цього разу вінничанин Олександр Шибінський запропонував не обмежувати прокат, а повністю його заборонити та розірвати меморандуми з операторами.
Що відповіла мерія
Але у виконкомі Вінницької міської ради цю петицію не підтримали.
У офіційній відповіді міська влада нагадала про чинні меморандуми з операторами та пояснила, що саме завдяки їм прокатні компанії обмежують швидкість, визначають зони паркування та інші правила.
Головний аргумент мерії полягає в іншому: розірвання меморандумів не означатиме автоматичної заборони бізнесу.
«Меморандум не є нормативно-правовим актом, яким регламентується діяльність операторів прокату електросамокатів», — йдеться у відповіді.
Тобто, за логікою міськради, місто може втратити навіть ті важелі впливу, які має зараз, а прокат при цьому формально залишиться.
Також у відповіді зазначено, що загальні правила дорожнього руху, права та обов’язки користувачів електросамокатів і відповідальність за порушення мають встановлюватися державним законодавством, а контроль за дотриманням ПДР належить до повноважень поліції.
У підсумку виконком мерії заявив, що правових підстав для загальної заборони комерційного прокату на території громади наразі не бачить.
А як у Чернівцях?
У своїй петиції Олександр Шибінський навів Чернівці як приклад міста, де влада вже пішла значно далі у боротьбі з прокатними самокатами.
10 серпня 2026 року Чернівецька міська рада справді ухвалила рішення про розірвання меморандумів із операторами прокату електросамокатів. За нього проголосували 22 депутати. Йшлося про три компанії — Bolt, Vevi та Jet.ua.
Операторам дали 14 днів, щоб прибрати з території громади самокати, зарядні станції та інше обладнання. Якщо компанії цього не зроблять, у рішенні передбачено можливість примусово демонтувати та перевезти техніку на майданчик тимчасового зберігання.
Після цього у багатьох публікаціях рішення Чернівецької міськради назвали фактично повною забороною прокату. Однак юридично все виявилося складніше.
Розірвання меморандумів означало припинення домовленостей міста з компаніями та вимогу забрати їхнє обладнання з комунального простору. Але саме по собі воно не зробило послугу прокату незаконною.
На це звернула увагу і Вінницька міська рада у відповіді на петицію Шибінського. У мерії зазначили, що рішення Чернівців «не зупинило в цілому роботу сервісів» і, за наявною у міської влади інформацією, прокат там продовжив працювати.
Тож чернівецький приклад добре показує головну проблему: міська рада може розірвати домовленості з прокатниками, обмежувати використання комунального простору та вимагати прибрати з нього самокати й обладнання. Але повністю заборонити сам вид комерційної діяльності без відповідних норм державного законодавства значно складніше.
Мукачево пішло дещо іншим шляхом
До міст, які вирішили жорсткіше взятися за комерційний прокат електросамокатів, наприкінці вересня приєдналося і Мукачево.
28 вересня 2026 року міська комісія з безпеки дорожнього руху ухвалила рішення скасувати дозволи на розташування пунктів прокату електросамокатів. Причини назвали вже знайомі: самокати хаотично залишають на тротуарах і в пішохідних зонах, де вони заважають людям, а користувачі нерідко порушують правила дорожнього руху.
Тобто, Мукачево пішло дещо іншим шляхом, ніж Чернівці. Якщо там міськрада розірвала меморандуми з прокатними компаніями, то в Мукачеві вирішили скасувати дозволи саме на розміщення пунктів прокату. За повідомленням міської влади, такий крок має звільнити пішохідний простір і зробити пересування містом безпечнішим.
Таким чином, щонайменше два українські міста — Чернівці та Мукачево — вже вдалися до рішень, спрямованих на фактичне витіснення комерційного прокату з міського простору. Проте в обох випадках юридично йдеться не про загальну заборону електросамокатів. Чернівці розірвали домовленості з операторами, а Мукачево скасувало дозволи на розміщення пунктів прокату.
Подібні вимоги звучать і в інших містах. У Львові у 2026 році реєстрували петиції із закликом заборонити комерційний прокат, а в Ужгороді звернення з такою ж вимогою набрало необхідну кількість голосів. Однак відповідь ужгородської влади виявилася близькою до позиції Вінниці: без чітко визначеного державним законодавством механізму місцева рада не може просто одним рішенням оголосити такий вид підприємницької діяльності поза законом.
Таким чином, Вінниця поки не збирається йти шляхом Чернівців чи Мукачева та витісняти комерційний прокат із міста. Натомість у мерії намагаються посилити правила його роботи.
Як вже інформували «Ми Вінниччани», у місті готують окремий порядок використання легкого персонального електротранспорту. Серед запропонованих обмежень — зниження швидкості прокатних самокатів у парках до 10 км/год, а в Центральному парку та парку «Хімік» — до 5 км/год. Також планують блокувати оренду під час комендантської години та посилити перевірку користувачів, щоб самокатами не могли орендувати діти через банківські картки дорослих.
Тож відповідь на петицію фактично означає не відмову від подальших обмежень, а відмову саме від повної заборони прокату. Самокати у Вінниці залишаться, однак правила для них мерія обіцяє зробити жорсткішими. А остаточного врегулювання — з єдиними правилами та відповідальністю для всіх користувачів, а не лише клієнтів прокатних сервісів, — у Вінниці й далі чекають від Верховної Ради.
