4 червня 2026 року виконавчий комітет Вінницької міської ради схвалив проєкт рішення про виділення чергової субвенції для КП «Вінницяоблводоканал» у розмірі 29,7 мільйона гривень. Після затвердження документа депутатами міської ради ці кошти мають бути спрямовані на оплату електроенергії, яку споживає підприємство. Водночас у Вінницькій обласній раді підготували проєкт рішення, який відкриває шлях до суттєвого підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення для населення. Згідно з оприлюдненими розрахунками, вартість цих послуг може зрости майже втричі.
Виконком Вінницької міськради схвалив передачу коштів із міського бюджету до обласного бюджету з подальшим спрямуванням їх КП «Вінницяоблводоканал». Субвенція має цільове призначення — розрахунки за електроенергію, зокрема за її постачання, передачу та розподіл. Загальна сума допомоги становить 29 мільйонів 700 тисяч гривень.
Підставою для виділення коштів стали звернення Вінницької обласної військової адміністрації та департаменту міського господарства Вінницької міської ради. Фінансування здійснюється в межах міської програми розвитку та підтримки інженерної інфраструктури на 2025–2030 роки.
Нещодавно «Ми Вінничани» повідомляли, що жителі Вінниці почали масово отримувати інформаційні листки від КП «Вінницяоблводоканал». У них підприємство попереджало про можливе підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення майже втричі — з нинішніх 25,62 грн до 81,01 грн за кубометр.
У водоканалі пояснюють, що чинні тарифи не переглядалися з кінця 2021 року і наразі покривають менше ніж 32% реальної собівартості послуг. Серед основних причин зростання витрат називають п’ятикратне подорожчання електроенергії, підвищення вартості імпортних реагентів для очищення води та значний рівень зношеності мереж.
Паралельно у Вінницькій обласній раді підготували проєкт рішення щодо нових тарифів для КП «Вінницяоблводоканал», які планують запровадити з 1 червня 2026 року. Розрахунки для тарифів надало саме підприємство — вони збігаються з тими, що містилися в інформаційних листах, які отримали мешканці Вінниці. Водночас обласна рада, якій підпорядковане підприємство, окремої незалежної експертизи цих розрахунків, схоже, не проводила.
Для підприємств водоканальної галузі тариф на водопостачання планують підвищити з 13,75 до 18,33 грн/м³ (+33,3%), на водовідведення — з 11,24 до 14,74 грн/м³ (+31,1%). Для інших юридичних осіб та бюджетних установ: водопостачання — з 28,30 до 37,94 грн/м³ (+34,1%), водовідведення — з 22,02 до 29,57 грн/м³ (+34,3%). Для населення зростання буде найбільш відчутним: водопостачання — з 13,12 до 37,94 грн/м³ (+189,2%), водовідведення — з 8,23 до 29,57 грн/м³ (+259,3%). Тобто для побутових споживачів йдеться не про десятки відсотків, а про кратне підвищення — майже утричі за воду та більш ніж учетверо за водовідведення.
Нинішній рахунок за воду складається з двох частин: водопостачання та водовідведення. За кожен кубометр спожитої води вінничани сплачують 15,74 грн, ще 9,88 грн — за каналізаційні послуги. Разом це становить 25,62 грн за кубометр. Цей тариф не змінювався з кінця 2021 року, оскільки був затверджений ще до початку повномасштабної війни і відтоді для населення не переглядався.
Новий тариф пропонується сформувати за тією ж логікою з двох складових, але вже на значно вищому рівні: водопостачання — 45,53 грн/м³, водовідведення — 35,48 грн/м³. У сумі це дає 81,01 грн за кубометр.
За розрахунками, середня вінницька родина з трьох осіб споживає близько 9–10 кубометрів води на місяць. Нині це обходиться приблизно у 230–256 грн. Після можливого підвищення сума становитиме 729–810 грн щомісяця. Різниця — близько 550 грн на місяць або понад 6,6 тис. грн на рік з однієї квартири.
КП «Вінницяоблводоканал» забезпечує питною водою шість населених пунктів: Вінницю, села Агрономічне, Стрижавка, Зарванці, Стадниця та Березина (район 6-го км Барського шосе, «Медмістечко»). Водопостачання здійснюється з трьох автономних джерел, які між собою не пов’язані. Основним є водозабір із річки Південний Буг, який забезпечує Вінницю та частину навколишніх сіл. Потужність очисних споруд становить близько 200 тис. м³ води на добу, фактично подається близько 100 тис. м³. На підприємстві працює 812 співробітників. Таким чином, тарифи безпосередньо стосуються насамперед мешканців Вінниці та прилеглих сіл, однак рішення щодо їх встановлення ухвалює Вінницька обласна рада, якій підпорядковане підприємство.
У цьому контексті виникає колізія, на яку вже неодноразово звертали увагу «Ми Вінничани»: КП «Вінницяоблводоканал» підпорядковане Вінницькій обласній раді, яка є його засновником, затверджує статут і визначає тарифну політику. Водночас основний фінансовий тягар фактично несе міська громада Вінниці, яка не має прямих повноважень впливати на діяльність підприємства.
З 2023 року з міського бюджету вже перераховано водоканалу щонайменше 346 мільйонів гривень, і нинішня субвенція на 29,7 мільйона є черговим прикладом такої підтримки. У підсумку виходить ситуація, коли вінничани фактично оплачують послуги водоканалу двічі — напряму через платіжки та опосередковано через міський бюджет, який формується з їхніх податків. При цьому міська рада не встановлює тарифи, не призначає керівництво підприємства і не контролює його діяльність, тоді як усі ключові рішення та відповідальність залишаються за обласною радою.
На цьому тлі «Ми Вінничани» вже неодноразово нагадували, що «Вінницяоблводоканал» фактично перетворився на підприємство родини Володимира Кістіона — першого заступника голови Вінницької обласної ради та одного з ключових соратників колишнього мера Вінниці й ексем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Сам Кістіон тривалий час очолював водоканал особисто. Нині підприємством керує його син Дмитро.
Паралельно діяльність водоканалу фігурує одразу в кількох кримінальних провадженнях.
Зокрема, Головне управління СБУ в місті Києві та Київській області здійснює досудове розслідування за низкою статей, що стосуються можливих порушень екологічного законодавства, зловживання владою та привласнення майна. Слідство ведеться на міжрегіональному рівні, щоб мінімізувати ризики впливу місцевих посадовців. У вересні 2025 року в адміністративній будівлі підприємства проводилися обшуки, під час яких вилучено документацію та мобільні телефони керівництва, на які згодом накладено арешт. За версією слідства, підприємство могло систематично скидати в річку Південний Буг недостатньо очищені стічні води, а перед перевірками екологічних служб — розбавляти їх чистою водою. При цьому концентрація амонійного азоту, за даними слідчих, перевищувала допустимі норми у 7–8 разів.
Крім того, у Вищому антикорупційному суді розглядається справа щодо ймовірної розтрати 10,3 мільйона гривень бюджетних коштів через фіктивні підприємства за участю колишнього керівника водоканалу Олександра Чернятинського. Окремо повідомлено про підозру колишньому заступнику директора Олександру Стельмащуку у спричиненні збитків на понад 9 мільйонів гривень через закупівлю електроенергії за завищеними цінами.
