Жителі Вінниці почали масово знаходити у своїх поштових скриньках інформаційні листки від комунального підприємства «Вінницяоблводоканал» із попередженням про можливе підвищення тарифу на водопостачання та водовідведення майже втричі — з нинішніх 25,62 гривні до 81,01 гривні за кубометр.
У підприємстві пояснюють необхідність такого кроку критичним фінансовим станом і ризиком фактичної зупинки водопостачання. Чинний тариф, який не переглядався з кінця 2021 року, покриває менш як 32% реальної собівартості послуг. Серед ключових чинників зростання витрат називають п’ятикратне подорожчання електроенергії для промислових споживачів, збільшення вартості імпортних реагентів для очищення води через логістичні зміни та коливання валютного курсу, а також суттєве зношення понад тисячі кілометрів водопровідних і каналізаційних мереж.
Водночас варто зазначити, що відповідно до закону, ухваленого Верховною Радою 10 лютого 2026 року, який набрав чинності 11 березня 2026 року, було декларовано «удосконалення» функціонування енергетичних ринків і підвищення енергетичної стійкості. Ним також змінено підходи до державного регулювання тарифів у сфері житлово-комунальних послуг на період воєнного стану. Зокрема, документ передбачає перерозподіл повноважень у тарифній політиці: частину функцій, які раніше здійснювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), передано на рівень органів місцевого самоврядування.
У результаті остаточні рішення щодо економічно обґрунтованих тарифів дедалі більше залежать від місцевих рад, які фактично беруть на себе політичну та соціальну відповідальність за їх затвердження. У публічному дискурсі це нерідко розглядається як часткове перекладання тарифної відповідальності з центральної влади на місцеве самоврядування, попри попередні політичні обіцянки щодо недопущення о зростання комунальних тарифів під час війни.
Тобто тепер остаточне рішення щодо тарифів на водопостачання та водовідведення має ухвалити депутатський корпус Вінницької обласної ради, якій підпорядкований «Вінницяоблводоканал».
Водночас заклики водоканалу до розуміння економічних реалій звучать на тлі тривалих застережень щодо особливостей управління підприємством. Як уже неодноразово зазначалося, «Вінницяоблводоканал» фактично перетворився на «сімейне підприємство» родини Володимира Кістіона — першого заступника голови Вінницької обласної ради, одного з найближчих соратників «сірого кардинала» Вінниччини Володимира Гройсмана та висуванця «Української стратегії Гройсмана» — фамільної партії ексмера Вінниці та експрем’єр-міністра України.
Раніше Кістіон очолював водоканал особисто, а нині підприємством керує його син Дмитро. Водночас підприємство вже тривалий час перебуває в центрі корупційних скандалів і кримінальних розслідувань щодо неефективного використання та можливого розкрадання бюджетних коштів на мільйони гривень.
Очевидно, що в межах одного політичного табору, який фактично має значний вплив у Вінниці та значною мірою контролює ситуацію в області, вигідніше зберігати підприємство, що переважно обслуговує місто, у статусі обласного. У такій конструкції ще один політичний соратник Володимира Гройсмана — міський голова Вінниці Сергій Моргунов із своєю командою — не несе прямої відповідальності перед містянами за стан підприємства, водночас регулярно спрямовуючи на його функціонування значні кошти громади.
З 2023 року «Вінницяоблводоканал» отримав із бюджету Вінницької міської ради щонайменше 346 мільйонів гривень. Фактично це означає, що вінничани сплачують за воду двічі: безпосередньо через платіжки та опосередковано — через кошти міського бюджету, який формується з їхніх податків.
Паралельно з планами на підвищення тарифів діяльність керівництва водоканалу супроводжується низкою масштабних розслідувань правоохоронних органів. Наразі Головне управління СБУ у місті Києві та Київській області за процесуального керівництва столичної прокуратури здійснює досудове розслідування одразу за трьома статтями Кримінального кодексу України, що стосуються порушення екологічних норм, зловживання владою та привласнення майна. Слідчі дії були винесені на міжрегіональний рівень рішеннями судів для мінімізації ризику впливу місцевих посадовців на хід розслідування. У вересні 2025 року в адміністративній будівлі водоканалу відбулися обшуки, під час яких вилучили чорнову бухгалтерію, службову документацію та мобільні телефони керівництва, на які згодом судом було накладено арешт.
За версією слідства, на підприємстві могли роками діяти кілька можливих протиправних схем. Перша стосується систематичного скидання недостатньо очищених стоків у річку Південний Буг через перевантаження очисних споруд, внаслідок чого концентрація небезпечних речовин, зокрема амонійного азоту, нібито перевищувала нормативи у 7–8 разів. Для можливого приховування цих фактів, за даними слідства, могли даватися вказівки щодо розбавлення стічних вод чистою водою перед перевірками екологічних служб.
Другий напрям розслідування стосується ймовірного отримання неправомірної вигоди через використання приватних асенізаційних автомобілів для безкоштовного зливу відходів на очисні споруди підприємства з подальшим виведенням отриманих коштів у тіньовий обіг. Третя схема пов’язана з можливим фіктивним працевлаштуванням осіб для оформлення відстрочок від мобілізації під час воєнного стану без фактичного виконання трудових обов’язків, що правоохоронці розцінюють як розтрату майна громади.
Крім того, діяльність КП «Вінницяоблводоканал» фігурує і в інших корупційних провадженнях. У Вищому антикорупційному суді розглядається справа про розтрату 10,3 мільйона гривень бюджетних коштів через фіктивні компанії за участю колишнього керівника водоканалу Олександра Чернятинського. Окремо підозру у підписанні завідомо невигідних договорів із завищеними цінами на електроенергію, що завдало збитків на понад 9 мільйонів гривень, отримав колишній заступник директора підприємства Олександр Стельмащук.
Таким чином, на тлі підготовки рішення щодо триразового підвищення тарифів для населення правоохоронні органи паралельно продовжують встановлювати реальні масштаби можливих фінансових порушень і збитків на одному зі стратегічних комунальних підприємств області.
