З 1 липня 2026 року жителі Вінниці та навколишніх громад відчують на собі безпрецедентний ціновий удар — вартість централізованого водопостачання та водовідведення зросте майже втричі. Звичні 25,62 грн за кубометр залишаться в минулому, натомість у платіжках з’явиться нова шокуюча цифра — 81,01 грн.
Відповідне рішення про погодження «економічно обґрунтованих тарифів» для комунального підприємства «Вінницяоблводоканал» 19 червня очікувано ухвалили депутати Вінницької обласної ради, де більшість утримує партія «Українська стратегія Гройсмана».
Влада одразу взялася заспокоювати вінничан обіцянками можливих бюджетних компенсацій, однак і далі уникає публічних пояснень щодо масштабних корупційних оборудок, екологічних злочинів та тіньових схем, у яких загрузло керівництво підпорядкованого обласній раді комунального підприємства «Вінницяоблводоканал». Попри те, що ці факти вже стали предметом кримінальних розслідувань, жодних вичерпних відповідей громадськість досі не отримала..
Комунальне підприємство «Вінницяоблводоканал» забезпечує питною водою шість населених пунктів: Вінницю, села Агрономічне, Стрижавка, Зарванці, Стадниця та Березина (район 6-го км Барського шосе, «Медмістечко»).
«Ми Вінничани» вже розповідали, чому рішення про підвищення тарифів для водоканалу довелося ухвалювати саме обласній раді. Це стало можливим через зміни в законодавстві. Відтепер частину повноважень Національної комісії, що регулює тарифи на комунальні послуги (НКРЕКП), передали органам місцевого самоврядування. Якщо раніше такі рішення ухвалювалися на державному рівні, то тепер їх можуть затверджувати місцеві ради. Тепер місцева влада несе і політичну відповідальність за суми, які жителі області бачать у своїх платіжках.
У самому водоканалі пояснювали необхідність підвищення тарифів критичним фінансовим станом. За словами представників комунального підприємства, тариф, який не переглядався з кінця 2021 року, покриває лише близько 32% реальної собівартості послуг.
Керівництво підприємства посилалося на низку об’єктивних економічних чинників: п’ятикратне зростання вартості електроенергії для промислових споживачів, подорожчання імпортних реагентів для очищення води приблизно на 200% через ускладнену логістику, а також суттєве зростання цін на труби та паливно-мастильні матеріали.
В інформаційних листівках, які жителі Вінниці почали масово знаходити у своїх поштових скриньках, водоканал лякав вінничан комунальним колапсом: якщо тариф не підняти, місто може взагалі залишитися без води через неможливість цілодобово підтримувати роботу зношених мереж.
Усвідомлюючи соціальну напругу, яку неминуче спричинить підвищення тарифів, влада одразу заявила про підготовку «рятівного механізму» для населення. Голова Вінницької обласної ради В’ячеслав Соколовий на своїй сторінці у соціальних мережах повідомив, що спільно з міським головою Вінниці Сергієм Моргуновим та начальницею обласної військової адміністрації Наталею Заболотною вже напрацьовується комплекс компенсаторних заходів.
Ці ж обіцянки були продубльовані й на офіційному сайті обласної ради, де зазначалося, що значну частину нового тарифу планують компенсувати за рахунок співфінансування з обласного та міського бюджетів. Затвердження відповідних рішень заплановане на початок липня.
Водночас обласна влада закликала й керівників інших територіальних громад, чиї мешканці користуються послугами облводоканалу, долучитися до співфінансування цих витрат.
Однак ця «благородна», як це видається вінницьким посадовцям, ініціатива має суттєвий недолік. Фактично вінничани продовжать сплачувати за воду двічі: перший раз — безпосередньо за новими платіжками, а другий — через власні податки, якими наповнюються міський та обласний бюджети і з яких потім виплачуватимуться ці самі компенсації водоканалу.
Починаючи з 2023 року, «Вінницяоблводоканал» отримав лише з бюджету Вінницької міської ради колосальні дотації — щонайменше 346 мільйонів гривень. При цьому саме підприємство юридично підпорядковується обласній раді, що створює зручну для корупційних оборудок конструкцію: міська влада не несе прямої відповідальності за його катастрофічний стан, але при цьому регулярно вливає туди кошти громади.
Ця ситуація виглядає ще більш обурливою на тлі того, що підприємство де-факто перетворилося на родинну вотчину та «сімейне підприємство» Володимира Кістіона — близького соратника голови правлячої на Вінниччині «фамільної» партії Володимира Гройсмана. Володимир Кістіон, як висуванець «Української стратегії Гройсмана», з 2020 року обіймає посаду першого заступника голови обласної ради.
Раніше Володимир Кістіон особисто очолював водоканал, а нині директорське крісло займає його син Дмитро. Саме під кураторством Кістіонів стратегічний об’єкт опинився в епіцентрі низки гучних кримінальних проваджень.
«Ми Вінничани» вже інформували, що наразі столична прокуратура та Головне управління СБУ здійснюють досудове розслідування щодо водоканалу одразу за трьома статтями Кримінального кодексу України. Слідчі перевіряють факти зловживання владою, привласнення майна та грубого порушення екологічних норм.
Зокрема, у вересні 2025 року в адміністративній будівлі водоканалу відбулися обшуки, під час яких було вилучено чорнову бухгалтерію та телефони керівництва.
Масштаби ймовірних махінацій вражають. За даними слідства, на підприємстві роками могла діяти схема систематичного скидання недостатньо очищених стоків у річку Південний Буг. Через перевантаження очисних споруд концентрація небезпечних речовин, зокрема амонійного азоту, нібито перевищувала нормативи у 7–8 разів. Щоб приховати можливий екологічний злочин під час перевірок, працівникам, за версією слідства, могли давати вказівки розбавляти стічні води чистою водою.
Інший напрям розслідування стосується тіньових доходів від приватних асенізаційних автомобілів, які за хабарі нібито безкоштовно зливали відходи на очисні споруди підприємства. Третій епізод, встановлений правоохоронцями, виглядає особливо цинічно в умовах війни: йдеться про ймовірне фіктивне працевлаштування осіб. Такі працівники не виконували жодних обов’язків, однак отримували офіційне бронювання від мобілізації, що може кваліфікуватися як розтрата майна громади.
Кримінальний шлейф тягнеться за керівництвом водоканалу не перший рік. У Вищому антикорупційному суді вже розглядається справа про розтрату 10,3 мільйона гривень бюджетних коштів через фіктивні компанії, до якої, за даними слідства, причетний кум Володимира Кістіона та колишній керівник підприємства Олександр Чернятинський.
Крім того, його ексзаступник Олександр Стельмащук отримав підозру у підписанні завідомо невигідних договорів із завищеними цінами на електроенергію, що, за версією слідства, завдало підприємству збитків на понад 9 мільйонів гривень.
Таким чином, поки очільники обласної ради розповідають про «порятунок» населення від санкціонованого ними ж триразового зростання тарифів шляхом виділення чергових сотень мільйонів із бюджету, правоохоронні органи продовжують фіксувати фінансову прірву, в якій ці кошти зникають.
Вінничани фактично опинилися заручниками ситуації, коли під прикриттям об’єктивних економічних труднощів стратегічне підприємство роками функціонує як джерело тіньових доходів для вузького кола осіб.
І доки ці корупційні «дірки» не будуть перекриті, будь-які підвищення тарифів і бюджетні вливання виглядатимуть як спроба наповнити водою решето.
