Історія багатостраждального комунального підприємства «Вінницяоблводоканал» перетворюється на справжній фінансово-детективний серіал, який щедро фінансується коштом вінницької громади. Попри регулярні мільйонні вливання з міського бюджету, якість води залишає бажати кращого, а саме підприємство більше асоціюється зі скандалами та кримінальними справами. Водночас міська влада витрачає кошти навіть на те, щоб розібратися у фінансових оборудках родини Володимира Кістіона, нинішнього першого заступника голови Вінницької облради, який давно перетворив водоканал на сімейне підприємство.
Як вже повідомляли «Ми Вінничани», у березні 2025 року депутати Вінницької міськради вчергове виділили 23 мільйона гривень із бюджету міської територіальної громади у вигляді субвенції до обласного бюджету на фінансову підтримку «Вінницяоблводоканалу» – на оплату електроенергії. Це не перша така «ін’єкція»: у січні 2025 року місто вже передавало обласному бюджету 20 мільйонів гривень на ті самі потреби.
Втім, не менш «цікавим» є більш «свіже» рішення міськради від 25 квітня 2025 року. Цього разу депутати проголосували за виділення 1,2 мільйона гривень на проведення аудиту фінансово-господарської діяльності КП «Вінницяоблводоканал» за 2022–2024 роки, податкового Due Diligence та аналізу використання коштів за старими кредитними договорами. Фактично, місто має сплатити 1,2 мільйона гривень, щоб з’ясувати, скільки і як було «насхематозено» на підприємстві, яке не належить місту, але перебуває під неформальним контролем родини Кістіона.
Підприємство «Вінницяоблводоканал», що забезпечує водопостачанням значну частину Вінниці, офіційно перебуває в підпорядкуванні Вінницької обласної ради. Однак його історія нерозривно пов’язана з Володимиром Кістіоном, який колись сам очолював це підприємство, а згодом став заступником мера Вінниці Володимира Гройсмана, а пізніше – віце-прем’єр-міністром України у уряді, очолюваним тим самим Гройсманом. Втім, Кістіон залишив водоканал під контролем свого кума Олександра Чернятинського, домігшись призначення його директором, а власного сина Дмитра – першим заступником.
Невдовзі цей сімейно-кумівський тандем створив низку фіктивних фірм, які почали вигравати підрядні тендери водоканалу. Потрібні роботи фактично виконували працівники підприємства, але кошти осідали на рахунках підставних компаній. Розслідування цієї схеми завершилося висуненням звинувачень лише Олександру Чернятинському та начальнику відділу капітального будівництва Сергію Григоруку. Справа про розтрату 10,3 мільйона гривень досі розглядається у Вищому антикорупційному суді.
Попри скандали та кримінальні провадження, влада Вінниці вже кілька років декларує намір взяти водоканал на баланс громади. У 2019 році ця спроба провалилася через небажання міста приймати багатомільйонні борги підприємства. У січні 2024 року міськрада знову ухвалила рішення про його передачу, мотивуючи це критичним станом мереж і необхідністю покращення якості води. Планувалося провести аудит за участю міста, області та міжнародних організацій, погасити борги та створити робочу групу.
Однак процес затягується. Натомість Вінницька громада продовжує виступати фінансовим донором проблемного підприємства, яким формально не керує. За неповні півтора року (2024 – початок 2025) з міського бюджету на підтримку водоканалу вже спрямовано понад 130 мільйонів гривень. І тепер до цієї вражаючої суми додається ще 1,2 мільйона гривень — не на ремонт мереж чи закупівлю реагентів, а на аудит. Фактично, ці кошти підуть на те, щоб «підсвітити» масштаби проблем і, ймовірно, підтвердити, як підприємство опинилося у несприятливому фінансовому стані та чому воно має такі борги.
Варто нагадати, що мер Вінниці Сергій Моргунов також належить до найближчого оточення Володимира Гройсмана та є членом політбюро фамільної партії екс-прем’єр-міністра «Українська стратегія Гройсмана». Утім, навіть за таких обставин він не погоджується прийняти «Вінницяоблводоканал» на баланс міської ради без фіксації реального фінансового стану підприємства — того самого підприємства, яке роками перебуває під контролем кумів та родичів іншого впливового члена «стратегічного» політбюро, Володимира Кістіона.
А тим часом вінничани змушені платити за воду двічі — спочатку через комунальні платіжки, а потім через міський бюджет. І тепер вони заплатять утретє — за те, щоб офіційно зафіксувати результати «ефективного» управління підприємством, яким керують особи, що фігурують у скандалах та кримінальних провадженнях.
