Золота вода Вінниці: куди течуть бюджетні мільйони та надії на краще?

Сонячні панелі, нові труби, сучасна техніка — райдужна картинка модернізації від «Вінницяоблводоканалу» виглядає як зі сторінок рекламного буклету. Підприємство обіцяє чистішу воду, стабільне водовідведення і навіть зниження тарифів. Вінницька обласна рада — одноголосно «за». Звучить як мрія, правда ж?

Але поки одноголосно голосуються грандіозні проекти багатомільйонних інвестицій, з міського бюджету Вінниці продовжують витікати мільйони на латання дір у «фірмі» з поганою репутацією.

Тож спробуймо з’ясувати, що насправді стоїть за гучними рішеннями — і куди течуть гроші споживачів комунальних послуг.

Плани на сотні мільйоніви: що обіцяють?

Вінницька обласна рада на останній сесії дала «зелене світло» амбітній Інвестиційній програмі «Вінницяоблводоканалу» та Плану розвитку до 2029 року. Лише у 2025 році планують витратити 186,5 мільйонів гривень (114 мільйонів – власні кошти, тобто з тарифів, 72,5 мільйонів – позикові). А за п’ять років сума інвестицій має сягнути 707 мільйонів гривень!

Куди потечуть ці кошти?

• Енергія сонця: На насосних станціях «Вишенька», «П’ятничани» та «Старе місто» з’являться сонячні електростанції. Це, мовляв, зменшить витрати на електроенергію і, можливо, зменшиться тарифи – прогнозують мінус 41 копійок за куб на воду та мінус 83 копійки за куб на стоки.
• Нові труби: Запланована реконструкція старих водогонів (Пирогова-Лебединського, Стрижавка, Городецького), що має зменшити аварійність мереж.
• Чисті стоки: Модернізація каналізаційних насосних станцій, колекторів та очисних споруд.
• Техніка та ІТ: Закупівля спецтехніки (майже 39% інвестицій 2025 року!), лабораторного обладнання, впровадження ІТ-систем.
• Борги: Значна частина грошей піде на погашення старих кредитів за проектом «Розвиток міської інфраструктури-2».

Обіцянки солодкі: якісніші послуги, чистіша вода, стабільне постачання, покращення екології та зменшення втрат води.

Але є «але»… І не одне.

Поки у обласній раді малюють картини маслом щодо світлого майбутнього водоканалу, реальність виглядає значно похмурішою. «Вінницяоблводоканал», що перебуває в управлінні облради, давно охрестили «сімейним бізнесом» оточення Володимира Кістіона, першого заступника голови Вінницької облради та соратника Володимира Гройсмана. «Ми Вінничани» вже неодноразово нагадували, що сам Кістіон колись очолював це підприємство, а потім, залишив його під контролем кума Олександра Чернятинського (директор) та власного сина Дмитра (перший заступник).

Цей «тандем» налагодив схему з фіктивними фірмами, які вигравали тендери, а роботи виконували штатні працівники водоканалу. Кошти ж осідали на рахунках потрібних компаній. Справа про розтрату 10,3 мільйонів гривень досі слухається у Вищому антикорупційному суді, а фігурантами є екс-директор Чернятинський та «стрілочник» – начальник відділу капбудівництва Григорук. Що, втім, анітрохи не заважає Кістіону-молодшому останніми роками впевнено сидіти у директорському кріслі.

Місто платить, область керує, а вінничани – двічі в мінусі

Іронія долі: хоча водоканал не підпорядковується місту, саме вінницька громада регулярно «рятує» його фінансово. «Ми Вінничани» про це інформували.

• Лише за 2024 рік «Вінницяоблводоканал» отримав з міської казни щонайменше 70 мільйонів гривень (січень – 40 мільйонів, серпень – 18,7 мільйонів, жовтень – 10 мільйонів плюс 2,49 мільйона).
• У січні 2025 року міськрада виділила ще 20 мільйонів на оплату електроенергії.
• У березні 2025 року – чергові 23 мільйони на ті ж потреби.
• Загалом, за неповні півтора року (2024 рік – початок 2025 року) з міського бюджету на підтримку водоканалу пішло понад 130 мільйонів гривень! З поправкою на інфляцію, ця сума фактично відповідає запланованим на 2025 рік інвестиціям у 186,5 мільйона гривень. Ну, хіба що трохи не «дотягує».

Але крім того, у квітні 2025 року міськрада виділила 1,2 мільйона гривень на проведення аудиту  фінансово-господарської діяльності «Вінницяоблводоканалу»! Тобто місто платить, щоб розібратися, скільки ж «насхематозили» на підприємстві, яке йому не належить, але яке роками контролює сім’я Кістіона.

Спроби передати водоканал на баланс міста тривають роками (з 2019-го), але впираються в багатомільйонні борги підприємства. Мер Вінниці Сергій Моргунов, попри близькість до Володимира Гройсмана (як і Кістіон), схоже, не поспішає брати «кота в мішку» без чіткого розуміння фінансового стану.

Діряві труби та «золоті» втрати

І поки тривають ці фінансово-політичні ігри, третина (!) очищеної питної води просто витікає в землю. Згідно з планом на 2026 рік, який також був затверджений на останній сесії обласної ради,«Вінницяоблводоканал» «закладає» втратити понад 8 мільйонів кубометрів води – це близько 31% від усього, що подається в мережу! Уявіть величезне озеро, яке зникає, не дійшовши до кранів. І ця цифра роками майже не змінюється. Легше списати, ніж ремонтувати?

Додайте до цього «тарифний парадокс»: вінничани платять за воду за тарифами, які не покривають реальних витрат. Різницю компенсують з міського бюджету – тобто знову ж з податків вінничан. Таким чином містяни платять за воду щонайменше двічі: у платіжках і через бюджетні дотації. І ще трошки – за аудит.

Незручні запитання без відповідей

Плани модернізації – це добре. Але на тлі хронічного недофінансування з боку власника (облради), постійних фінансових «ін’єкцій» з міського бюджету, корупційних скандалів та колосальних втрат води виникає низка запитань:

1. Прозорість: На що конкретно підуть сотні мільйонів «інвестицій»? Чи будуть тендери справді відкритими, чи знову для «своїх»?
2. Гарантії: Наскільки реальне обіцяне зниження тарифів, якщо підприємство роками збиткове і живе на дотаціях?
3. Відповідальність: Хтось колись відповість за мільйонні втрати води та неефективне управління роками?
4. Контроль: Хто і як контролюватиме витрачання коштів та якість робіт, особливо коли йдеться про гроші, зібрані з тарифів?
5. Доцільність: Чи не час нарешті вирішити питання власності та ефективного менеджменту, перш ніж вливати нові мільйони у “чорну діру”?

Модернізація водного господарства Вінниці – справа критично важлива. Але без прозорості, відповідальності та реальної боротьби з корупцією та неефективністю, ці мільйони ризикують знову витекти крізь пальці, як та сама вода з дірявих труб. А вінничани так і платитимуть за «золоту» воду – і в платіжках, і своїми податками, і втраченими надіями на краще.