Мерія Вінниці витратить ще 20 мільйонів на сімейну годівницю головного сантехніка Гройсмана

Вінниця Вінничина Оборудки

Вінницька мерія готується направити ще 20 мільйонів гривень на покриття витрат КП «Вінницяоблводоканал» за електроенергію. Це підприємство забезпечує місто водопостачанням і водовідведенням, однак підпорядковується обласній раді, а не територіальній громаді Вінниці. Фактично ж, «Вінницяоблводоканал» уже давно перетворився на «сімейниий бізнес» першого заступника голови облради Володимира Кістіона — давнього соратника Володимира Гройсмана. Підприємство неодноразово ставало об’єктом критики через неефективне управління, фінансові зловживання та корупційні скандали.

Попри це, проєкт рішення про чергову субвенцію з бюджету Вінницької міської територіальної громади обласному бюджету вже схвалено виконавчим комітетом міськради. Найближчим часом його мають винести на розгляд сесії.

«Ми  Вінничани» вже неодноразово нагадували: свого часу Володимир Кістіон особисто очолював «Вінницяоблводоканал», а згодом передав контроль над підприємством своєму куму Олександру Чернятинському та сину Дмитру. І поки Кістіон-старший обіймав ключові посади — заступника міського голови Вінниці (за каденції Володимира Гройсмана), а згодом віце-прем’єра в уряді, який очолював той самий Гройсман, — тандем Чернятинського та Кістіона-молодшого розгорнув масштабну схему з освоєння бюджетних коштів.

За цією схемою фіктивні фірми вигравали тендери на виконання робіт для водоканалу, проте фактичні роботи виконували штатні працівники підприємства. А от кошти за «виконані» контракти осідали на рахунках афілійованих із родиною Кістіонів компаній.

Одна з кримінальних справ — щодо розтрати 10,3 мільйона гривень посадовцями водоканалу — досі перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді. Серед фігурантів — колишній директор водоканалу Олександр Чернятинський та «стрілочник» — начальник відділу капітального будівництва Григорук.

Попри кримінальне провадження і тривале розслідування, Дмитро Кістіон продовжує очолювати підприємство. Треба розуміти, під патронатом батька, який завдячуючи фамільній партії екс-мера Вінниці та екс-прем’єра обіймає посаду першого заступника голови облради, якому доручено курувати саме сферу житлово-комунального господарства.

Спроби покласти край абсурду з підпорядкуванням водоканалу й передати його на баланс міста тривають ще з 2019 року. Однак головною перепоною залишаються багатомільйонні борги підприємства. Міський голова Вінниці Сергій Моргунов — попри те, що також давній партнер Гройсманом та член «політбюро» його фамільної партії — очевидно, не поспішає брати на баланс міста структуру, фінансовий стан якої залишається непрозорим і потенційно проблемним.

Іронія ситуації полягає в тому, що, хоч водоканал і залишається поза контролем міської влади, саме громада Вінниці змушена регулярно фінансово підтримувати це підприємство. Лише за неповних півтора року — у 2024 році та на початку 2025-го — з міського бюджету на потреби «Вінницяоблводоканалу» було спрямовано понад 130 мільйонів гривень. Зокрема:

  • у 2024 році підприємство отримало щонайменше 70 мільйонів (40 мільйонів у січні, 18,7 мільйона у серпні, 10 мільйонів у жовтні та ще 2,49 мільйона);
  • у січні 2025 року додалося ще 20 мільйонів на оплату електроенергії;
  • у березні 2025-го — чергові 23 мільйони на ті ж потреби.

Більше того, у квітні 2025 року міська рада виділила 1,2 мільйона гривень на проведення аудиту фінансово-господарської діяльності «Вінницяоблводоканалу». Тобто місто витрачає чималі кошти, щоб нарешті з’ясувати масштаби можливих зловживань на підприємстві, яке йому не належить.

Поки тривають ці фінансово-політичні ігри, реальні проблеми підприємства залишаються невирішеними. «Ми Вінничани» нещодавно детально інформували, що водоканал у планах на 2026 рік передбачає втрату понад 8 мільйонів кубометрів води — це близько 31% від загального обсягу подачі в мережу! Такий рівень втрат зберігається роками.

А у підсумку тарифи на воду для вінничан не покривають реальних витрат підприємства. Різниця компенсується з міського бюджету, тобто з податків тих самих вінничан. Таким чином, мешканці міста фактично сплачують за воду щонайменше двічі – через прямі платіжки та через бюджетні дотації.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *