Кабінет Міністрів 15 вересня подав до Верховної Ради проєкт державного бюджету на 2027 рік. Що він передбачає?
Документ зареєстрований за №16000 — саме 15 вересня спливав визначений Бюджетним кодексом крайній термін для його внесення до парламенту.
Уряд пропонує з 1 січня 2027 року підвищити прожитковий мінімум на одну особу з нинішніх 3209 до 3559 гривень. Для працездатних громадян він становитиме 3691 гривню, для дітей до шести років — 3124 гривні, для дітей від шести до 18 років — 3895 гривень, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник у бюджетному плануванні використовується, зокрема, як база для визначення мінімальної пенсії.
Паралельно уряд заклав підвищення мінімальної зарплати. З 1 січня вона має зрости з нинішніх 8647 до 9546 гривень на місяць. Це означає збільшення майже на 900 гривень.
Є у проєкті й окремий показник прожиткового мінімуму для розрахунку посадових окладів частини державних службовців. Для прокурорів, працівників податкових і митних органів та інших категорій, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, пропонується залишити його на рівні 2331 гривні. Таким чином, загальний прожитковий мінімум для працездатної людини становитиме 3691 гривню, але для розрахунку окладів окремих держслужбовців застосовуватиметься значно менша сума.
Водночас із цього обмеження у проєкті вилучені судді. Причина — зміни до законодавства, ухвалені Верховною Радою у червні 2026 року. Відповідний закон передбачає розрахунок базового посадового окладу судді від повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Сам закон «Про судоустрій і статус суддів» визначає базовий оклад судді місцевого суду у розмірі 30 прожиткових мінімумів, апеляційного — 50, а судді Верховного Суду — 75 прожиткових мінімумів.
За даними першого заступника голови парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, видатки на Державну судову адміністрацію у проєкті бюджету-2027 мають зрости приблизно на 8,5 мільярда гривень, або на 35,1%.
Железняк також звернув увагу на збільшення видатків на забезпечення діяльності президента України та його офісу. За наведеними ним даними, на це у 2027 році передбачено близько 1,073 мільярда гривень — на 194,9 мільйона, або 22,2%, більше, ніж у поточному році.
Загалом проєкт бюджету передбачає видатки на рівні 7 трильйонів 272 мільярдів гривень. Найбільша стаття — оборона та безпека: 4 трильйони 885 мільярдів гривень. На освіту заклали 328,5 мільярда, на охорону здоров’я — 292,5 мільярда гривень.
Ще один показник, який привертає увагу, — прогнозний курс гривні. Урядовий макропрогноз передбачає середньорічний курс на рівні 47,1 гривні за долар, а на кінець 2027 року — 48,3 гривні. Це саме розрахунковий макроекономічний орієнтир, а не гарантований майбутній курс. Такий самий показник — 48,3 гривні на кінець 2027 року — був закладений і в затвердженій у червні Бюджетній декларації.
При цьому нинішня модель прожиткового мінімуму залишається фактично подвійною: одна сума використовується як загальний соціальний стандарт, а для окремих категорій держслужбовців — значно нижча розрахункова величина. Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ще в липні заявляв, що реальний прожитковий мінімум має відповідати фактичним базовим потребам людини і, за його оцінкою, бути значно вищим за чинні офіційні показники.
Тож проєкт бюджету-2027 справді передбачає підвищення основних соціальних показників, але одночасно зберігає стару систему різних розрахункових величин для різних категорій. Остаточні суми ще можуть змінитися під час розгляду документа Верховною Радою, адже наразі йдеться саме про законопроєкт, а не про ухвалений бюджет.
