Історія, що розгортається навколо підпорядкованого Вінницькій обласній раді комунального підприємства «Вінницяоблтеплоенерго», дедалі більше нагадує якийсь поганий детектив, який розвалюється на очах при першій спробі звести кінці з кінцями. У ньому версія, яку слідство представило суду в одній кримінальній справі, разюче контрастує з тим, що правоохоронці насправді шукали в кабінетах керівників підприємства під час розслідування іншого криміналу.
Поки мешканці Вінниччини з жахом чекають, що тарифи на опалення в новому сезоні можуть суттєво зрости за відмашкою обласної ради, як це нещодавно сталося з тарифами на воду та водовідведення, керівництво «Вінницяоблтеплоенерго», схоже, давно знайшло ідеальний спосіб грітися. І мова тут зовсім не про батареї, а про багатомільйонні схеми на закупівлі дров та деревної тріски.
До того ж складається враження, що задля уникнення відповідальності за розбазарювання бюджетних коштів організаторам оборудки спочатку вдалося розіграти перед слідством, а згодом і в суді класичну виставу з «цапом-відбувайлом». Саме на нього поклали роль винуватця у розтратах, і саме він дивовижним чином знайшов у власній кишені майже два мільйони гривень, аби компенсувати збитки та відвести підозри від справжніх бенефіціарів схеми.
Аби зрозуміти весь сенс оборудки, варто почитати «свіжий» вирок Вінницького міського суду від 12 червня 2026 року. На лаві підсудних опинився Андрій Кравченко — заступник начальника служби оперативно-технічного забезпечення «Вінницяоблтеплоенерго».
За офіційною фабулою справи, навесні 2024 року саме йому доручили моніторинг цін на альтернативне паливо. І він нібито одноосібно, без жодних тендерів, вирішив укласти прямі договори з ТОВ «Біллінг-трейд сервіс» за завищеними цінами. У підсумку комунальне підприємство переплатило 1,76 мільйона гривень.
У суді Кравченко покаявся, пустив сльозу, розповів, що припустився помилки через шалену втому, адже їздив у відрядження ліквідовувати наслідки російських обстрілів. І найголовніше — заявив, що «ввів в оману» своє святе і нічого не підозрююче керівництво.
Керівництво «Вінницяоблтеплоенерго» у відповідь продемонструвало справжні дива християнського всепрощення: представники підприємства заявили, що не мають до нього жодних майнових претензій, видали позитивну характеристику та попросили суддю призначити Кравченку найменше можливе покарання. Чому? Бо скромний заступник начальника технічної служби якимось дивом дістав із власної кишені 1 мільйон 760 тисяч гривень і до копійки компенсував усі збитки.
Суд розчулився, і Андрію Кравченку винесли обвинувальний вирок за ч. 2 ст. 367 КК України (службова недбалість), однак покарання виявилося безпрецедентно м’яким — смішний штраф у 17 тисяч гривень та заборона на рік займатися закупівлями.
Юридично інцидент начебто вичерпано: офіційного «винного» встановлено і засуджено, збитки відшкодовано. Водночас усе це виглядає як ідеальне прикриття на тлі іншого кримінального провадження, розслідування якого вимальовує зовсім іншу картину.
«Ми Вінничани» вже повідомляли, що слідчі Головного управління Нацполіції у Вінницькій області, які розслідують розкрадання в особливо великих розмірах (ч. 4 ст. 191 КК України), прямо зазначають: жодного «введення в оману» з боку Кравченка не було. Правоохоронці чітко фіксують, що масштабну корупційну схему з тим самим ТОВ «Біллінг-трейд сервіс» організувало та впровадило безпосереднє керівництво КП «Вінницяоблтеплоенерго» — генеральний директор Андрій Ковальов та його перший заступник Андрій Поджаренко.
Цитата з судового документа: «Досудовим розслідуванням встановлено, що посадовими особами КП «Вінницяоблтеплоенерго» та ТОВ «Біллінг-трейд сервіс» організовано та запроваджено схему привласнення державних коштів, яка передбачає постачання комунальному підприємству паливної тріски та дров’яної деревини із заниженням її фактичних обсягів та за завищеними цінами».
За версією слідства, «Вінницяоблтеплоенерго» системно, протягом 2023, 2024 та 2025 років, фактично «накачувало» коштами ТОВ «Біллінг-трейд сервіс».
У 2023 році на закупівлю тріски витратили 8,7 мільйона гривень — по 1250 гривень за кубометр. У 2024-му апетити зросли втричі: підписано контракти уже на 26 мільйонів гривень. А у 2025 році ситуація набула ще більш показового характеру — комунальники закупили понад 4 тисячі кубометрів колотих дров по 2400 гривень за кубометр. Загалом за три роки було придбано десятки тисяч кубометрів палива.
Водночас, за даними слідства, середня ринкова ціна деревної тріски в цей період становила 600–800 гривень. Тобто, підприємство системно переплачувало щонайменше вдвічі.
Виходячи з даних поліції, неважко підрахувати масштаб можливих втрат. За три роки підприємство закупило понад 30 600 кубометрів тріски. За середньої переплати близько 450 гривень на кожному кубометрі потенційні збитки лише за цим напрямом становлять орієнтовно 13,7 мільйона гривень.
Якщо додати ймовірну переплату на дровах, які закуповувалися по 1740–2400 гривень за кубометр при ринковій вартості 600–800 гривень, загальна сума можливих збитків може перевищувати 20 мільйонів гривень.
Ба більше, слідчі припускають, що частина поставок могла мати суто «паперовий» характер — кошти перераховувалися, тоді як фактичні обсяги палива до котелень могли не доходити. Кримінальне провадження розслідується за ч. 4 ст. 191 КК України (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану).
«Ми Вінничани» вже нагадували, хто ці люди, які так вільно розпоряджаються бюджетними мільйонами. Варто ще раз підкреслити: два Андрія — Ковальов і Поджаренко — входять до пулу так званих «міцних господарників» правлячої на Вінниччині партії «Українська стратегія Гройсмана».
«Сірим кардиналом» регіону та фактичним власником цієї фамільної політсили є Володимир Гройсман, який очолює юридично неіснуючий «Міжрегіональний координаційний гуманітарний штаб». Під час повномасштабної війни ця структура активно піариться на допомозі ЗСУ, яка фактично надається коштом територіальних громад.
Водночас гуманітарний штаб Гройсмана використовує як прикриття реально існуючу структуру — благодійний фонд «Вінниця — комфортне та безпечне місто». Його створено у 2008 році, раніше він діяв під назвами «Вінницький обласний благодійний фонд «Атоміум» та «Благодійний фонд розвитку громадянського суспільства».
Раніше фондом керував Андрій Ковальов, нині — Катерина Поджаренко. Обоє у 2015 році балотувалися до місцевих рад від партії «Самопоміч». Але у 2020 році обрали більш «правильну» політичну силу — «Українську стратегію Гройсмана» і стали від неї депутатами відповідно Вінницької обласної та міської рад, а також були призначені керівниками підзвітних цим радам комунальних підприємств: Ковальов очолив «Вінницяоблтеплоенерго», а Поджаренко стала директоркою ліцею №18 у Вінниці. Водночас її чоловік, Андрій Поджаренко, був призначений заступником генерального директора «Вінницяоблтеплоенерго», ставши підлеглим Ковальова.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ «Білінг-трейд сервіс» зареєстроване у Вінниці у 2015 році. Основним видом діяльності компанії вказано лісопильне та стругальне виробництво. Власником підприємства є Олексій Морозов.
Коли у грудні 2025 року слідчі поліції усвідомили реальні масштаби «освоєння» бюджетних мільйонів на дровах, вони прийшли з обшуками безпосередньо до кабінетів керівництва «Вінницяоблтеплоенерго» на вулиці Вишневій. Ухвалу на арешт майна видав суд, а перелік вилученого лише підкреслює серйозність намірів слідства.
Оперативники вилучили значні обсяги службової документації — договори, накладні, блокноти на 96 аркушів із так званою «чорновою бухгалтерією», флеш-накопичувачі з електронним листуванням та мобільні телефони.
Усе це дає підстави припускати, що коли лише почало «пахнути смаженим» і слідство ще тільки наближалося до розкриття таємниць дров’яних калькуляцій, справжні організатори закупівельної схеми вдалися до класичного прийому української корупційної «самооборони» — операції «цап-відбувайло».
І заступник технічної служби Кравченко, чий підпис формально стоїть на документах, взяв усю провину на себе. Проте виникає закономірне питання: звідки у технічного працівника комунального підприємства знайшлося у кишені 1 мільйон 760 тисяч гривень готівкою, щоб ще до вироку суду оперативно відшкодувати завдані збитки?
Офіційної відповіді на це немає, тому напрошується доволі прозаїчне пояснення: ці кошти йому могли передати реальні бенефіціари схеми з «общака». Пожертвувавши сумою менш ніж у два мільйони та репутацією одного підлеглого, керівники підприємства спробували вибудувати зручне «залізне» алібі: мовляв, «ми нічого не знали, нас обманули, збитки відшкодовано — отже, розслідувати більше нічого». Це лише гіпотеза. Але чи виглядає вона аж надто фантастичною?
Проте цього разу правоохоронці, схоже, не збираються зупинятися лише на «стрілочнику». Попри протидію. Зокрема, за інформацією «Ми Вінничани», слідство намагалося отримати доступ до податкових накладних, даних про IP-адреси та банківських виписок компаній-прокладок, щоб з’ясувати, куди саме спрямовувалися бюджетні мільйони. Водночас адвокати фігурантів справи активно цьому протидіяли, і під їхніми аргументами суди навіть почали відмовляти слідчим у доступі до частини документів ТОВ «Біллінг-трейд сервіс».
Чи вистачить у правоохоронців політичної волі довести справу до кінця та встановити реальних організаторів схеми, а не лише тих, хто виконував вказівки керівництва і взяв провину на себе, — поки залишається відкритим питанням.
