За підсумками семи місяців роботи у 2026 році Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило порушення у деклараціях українських посадовців на загальну суму понад 2,2 мільярда гривень.
Як повідомили у НАЗК, за цей період агентство завершило 489 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом. Невідповідності та порушення виявили у 486 перевірених документах, а ознаки подання недостовірних відомостей — у 283 деклараціях на понад 2,136 мільярда гривень.
Особливо показовим є регіональний зріз. Вінницька область увійшла до числа лідерів за часткою декларацій, у яких підтвердили порушення. За даними НАЗК, на Вінниччині недостовірні або сумнівні відомості виявили у 17 із 24 перевірених декларацій — тобто у 71% випадків.
Вищий показник зафіксували лише у Дніпропетровській області — 85%, Хмельницькій — 78% та Житомирській — 75%.
Наслідки таких перевірок для представників місцевої влади вже переходять у судову площину. У НАЗК, зокрема, нагадали, що у липні набрала законної сили постанова Тиврівського районного суду Вінницької області щодо депутата Гніванської міської ради, якого визнали винним у поданні недостовірних відомостей у декларації на суму понад 2 мільйони гривень.
За ч. 4 ст. 172-6 КУпАП суд призначив депутату адміністративне стягнення — штраф у розмірі 17 тисяч гривень.
У НАЗК прізвище обранця не назвали. Водночас «Ми Вінничани» вже повідомляли, що йдеться про 38-річного Сергія Снігура — депутата Гніванської міської ради, обраного від партії «Українська стратегія Гройсмана». Попри виявлені мільйонні невідповідності у декларації, для нього ця історія завершилася символічним штрафом у 17 тисяч гривень.
Снігур також входить до постійної комісії міської ради з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток, історичного середовища та благоустрою.
Випадок на Вінниччині загалом відповідає загальнонаціональній тенденції. За інформацією НАЗК, найбільше невідповідностей виявили у деклараціях представників органів місцевого самоврядування — 122 випадки. Із них 96 припали на депутатів місцевих рад.
У НАЗК зазначили, що ризик-орієнтований підхід дає змогу точніше виявляти приховані статки та невідповідності у деклараціях. Матеріали, у яких вбачаються ознаки правопорушень, передають правоохоронним органам для вирішення питання про відповідальність, а матеріали щодо необґрунтованих активів — до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для можливого звернення їх у дохід держави.
