У Вінниці суд виніс вирок жінці, яка погодилася за 30 тисяч гривень підпалити чужу вантажівку. Завдання вона отримала через Telegram від невідомого акаунту. За дорученням замовника, все мало виглядати як коротке замикання, а після займання жінка повинна була сама загасити автомобіль. Натомість полум’я швидко поширилося, вона злякалася і втекла.
Як встановив Вінницький міський суд, Олена Король, уродженка села Сосонка Вінницького району, отримала пропозицію про підпал автомобіля. Незнайомець писав їй українською мовою з Telegram-акаунту під псевдонімом. Жінці пояснили, що власник нібито не віддав гроші за вантажівку, тому потрібно було зробити їй пошкодження, імітуючи коротке замикання.
Замовник надіслав фото автомобіля та його геолокацію. За виконання завдання пообіцяв 30 тисяч гривень. Увечері 13 квітня 2026 року Король до району залізничного вокзалу Вінниці — на вулицю Привокзальну. Із собою вона взяла дволітрову пластикову пляшку з бензином та сірники.
Близько 23:20 жінка знайшла потрібний автомобіль — вантажний Mercedes-Benz 1424 L. Приблизно через три хвилини вона облила бензином його передню частину та підпалила. За домовленістю після цього мала загасити автомобіль, однак не зробила цього і залишила місце події.
Пожежу ліквідували рятувальники. Внаслідок підпалу власнику автомобіля було завдано матеріальної шкоди на 274 634,21 гривні.
У суді жінка повністю визнала провину. Вона пояснила, що погодилася на пропозицію через скрутне матеріальне становище. За її словами, після підпалу замовник мав заплатити 30 тисяч гривень, але цього не зробив, оскільки вона завдання «виконала неправильно» — замість того, щоб пошкодити автомобіль і загасити його, фактично залишила машину горіти.
Суд визнав Король винною за ч. 2 ст. 194 КК України — умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу. При цьому суд не встановив обтяжувальних обставин. Натомість пом’якшуючими визнано повне визнання вини, щире каяття та часткове відшкодування завданої шкоди.
Окремо суд врахував, що злочин було вчинено в умовах воєнного стану. У вироку зазначено, що на тлі ракетних та дронових атак пошкодження майна підвищує суспільну небезпеку такого діяння. З огляду на це суд дійшов висновку, що виправлення жінки без ізоляції від суспільства неможливе.
У результаті їй призначили три роки позбавлення волі — мінімальне покарання, передбачене санкцією інкримінованої статті, але реальне, без звільнення від його відбування.
Попереднє ув’язнення з 14 квітня 2026 року до набрання вироком законної сили суд зарахував у строк покарання за правилом: один день попереднього ув’язнення за один день позбавлення волі. До набрання вироком законної сили жінка залишається під вартою.
Вирок ще не набрав чинності і може бути оскаржений у апеляційному суді.
