Росія фактично розпочала новий етап масованих ударів по українській енергетиці напередодні холодів. У ніч на 30 вересня головною ціллю стали Київ та Київщина, однак атаки по критичній інфраструктурі зафіксували одразу в кількох регіонах. Вінниччина цього разу не згадувалася серед областей із новими влучаннями в енергооб’єкти. Але для регіону це слабка втіха: лише за останні дні росіяни кілька разів били по енергетичній та залізничній інфраструктурі області, а після атаки 29 вересня без світла залишилися понад 15 тисяч споживачів.
У ніч проти 30 вересня російська армія знову здійснила масований комбінований удар по Україні. Президент України Володимир Зеленський заявив, що основною ціллю атаки була енергетика Києва та Київської області. Загалом росіяни застосували майже 190 ударних безпілотників та балістичні ракети.
Удари по критичній інфраструктурі зафіксували також на Житомирщині, Миколаївщині, Кіровоградщині та Рівненщині. Пошкодження були на Одещині, Сумщині, Харківщині, Херсонщині та Черкащині. Станом на середину дня було відомо про п’ятьох загиблих, серед яких дитина, та 14 поранених.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький назвав нічну атаку наймасованішим комбінованим ударом по енергетичній інфраструктурі з кінця минулого опалювального сезону. За його словами, від вечора 29 вересня під ударами перебували 11 регіонів країни. Місцевій владі після цього окремо доручили перевірити системи резервного живлення критичних об’єктів і завершити роботи там, де таке обладнання ще не встановлене або не підключене.
Для Вінниччини ця заява звучить особливо актуально. Адже фактично новий етап атак на українську енергетику розпочався для області ще раніше.
За кілька днів — два удари по енергетиці
Як вже повідомляли «Ми Вінничани», лише наприкінці вересня Вінницька область кілька разів опинялася під ударами російських безпілотників.
У ніч на 26 вересня внаслідок атаки було пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури. Ще про одне пошкодження енергооб’єкта обласна влада повідомила після атаки 28 вересня. Причому все це відбувалося паралельно з ударами по житлових будинках, школі та залізниці.
А вже наступного дня ситуація стала ще відчутнішою для звичайних споживачів.
У ніч та вранці 29 вересня росіяни знову атакували Вінниччину. Цього разу було зафіксоване влучання в об’єкт залізничної інфраструктури, а через пошкодження електромереж без електропостачання залишилися понад 15 тисяч споживачів.
Про постраждалих тоді не повідомлялося, однак сама атака стала вже третьою за вересень по залізничній інфраструктурі області. Перші два удари були зафіксовані 13 та 20 вересня.
Тобто лише за кілька днів до нового загальноукраїнського удару по енергетиці Вінниччина вже отримала цілком конкретне нагадування, наскільки вразливою залишається інфраструктура навіть у регіоні, віддаленому від лінії фронту.
Енергетику Вінниччини атакували весь рік
Вересневі удари не є чимось новим.
Ще 20 січня 2026 року під час масованої російської атаки на Вінниччині було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури. Про наслідки того удару писали «Ми Вінничани».
Того ж дня через перебої з електропостачанням у Вінниці тимчасово зупинилася головна водопровідна станція. Комунальникам довелося перезапускати обладнання, а містян попереджали про можливі перебої з водою та зниження тиску. Це наочно показало просту залежність: проблеми з електрикою дуже швидко перетворюються на проблеми з водою, теплом та іншими базовими послугами.
На початку лютого ситуація стала ще складнішою.
5 лютого технічний директор АТ «Вінницяобленерго» Юрій Луньов повідомляв, що енергосистема Вінниччини працює в умовах значного дефіциту потужності. Причиною були масовані російські удари по енергетичній інфраструктурі всієї країни. Тобто світло на Вінниччині доводилося вимикати не лише через можливі пошкодження місцевих об’єктів.
У цьому й полягає одна з головних особливостей нинішньої ситуації.
Навіть якщо чергова ракета чи безпілотник не влучить в енергетичний об’єкт безпосередньо у Вінницькій області, пошкодження великих електростанцій, підстанцій або магістральних мереж в інших регіонах може призвести до дефіциту потужності й обмежень тут.
Вінничани це вже проходили минулої зими.
Відключення можуть прийти й без місцевого влучання
На початку лютого на Вінниччині діяли значні обмеження електропостачання саме через загальноукраїнський дефіцит електроенергії.
А 7 лютого росіяни здійснили один із найбільших на той момент комбінованих ударів по енергетиці. Вибухи було чути і у Вінниці, хоча основні удари припали на енергетичні об’єкти в інших регіонах. Про ту атаку також повідомляли «Ми Вінничани».
Загалом протягом перших місяців 2026 року область пережила цілу серію атак. У публікації «Ракети, дрони і черги на компенсації: як Вінниччина переживає атаки рашистів у 2026 році» «Ми Вінничани» зібрали основні випадки ударів по регіону — від атаки 20 січня до лютневих та березневих обстрілів.
У липні енергетична інфраструктура області знову опинилася під ударом. Після масованої нічної атаки президент Володимир Зеленський повідомляв про пошкодження енергомереж на Вінниччині.
Тож нинішня осіння хвиля атак фактично продовжує те, що область уже переживала протягом усього року.
Росія б’є не лише по електриці
Окремої уваги заслуговує те, що останнім часом на Вінниччині під ударами дедалі частіше опиняється залізниця.
13, 20 та 29 вересня російські безпілотники атакували об’єкти залізничної інфраструктури області. Таким чином, лише за 16 днів відбулося щонайменше три публічно відомі удари.
Паралельно 26 та 28 вересня повідомлялося про пошкодження енергетичних об’єктів.
Виходить доволі промовиста картина: напередодні опалювального сезону під ударами опиняються одразу дві системи, без яких нормальна робота тилового регіону практично неможлива, — енергетика та транспорт.
До зими готувалися, але запас міцності доведеться перевіряти на практиці
Після масованих атак попередніх років у Вінниці почали активніше говорити про розподілену генерацію — когенераційні установки, сонячні електростанції, акумуляторні системи та інші джерела, які мають зменшити залежність критичних об’єктів від централізованої мережі.
Однак цей процес виявився далеко не миттєвим.
Ще навесні «Ми Вінничани» аналізували ситуацію з розвитком автономної енергетики у Вінниці. Тоді заступник міського голови Андрій Очеретний визнавав, що через різке зростання попиту строки очікування когенераційного обладнання в Україні розтягнулися до року.
Фактично міста почали масово створювати власний енергетичний резерв уже під час війни, коли таке обладнання одночасно знадобилося всім.
Саме тому нинішня вимога уряду перевірити резервне живлення лікарень, котелень, водоканалів та інших критичних об’єктів виглядає для Вінниччини далеко не формальністю.
Чого чекати Вінниччині
Станом на 30 вересня Вінниччина не була серед регіонів, де після останнього масованого удару повідомляли про нові влучання в енергетичні об’єкти.
Але буквально за добу до цього понад 15 тисяч споживачів області вже залишалися без світла через пошкодження електромереж після російської атаки. А ще днем раніше повідомлялося про пошкодження енергетичного об’єкта.
Тому питання цієї осені полягає вже не стільки у тому, чи зачеплять Вінниччину удари по енергетиці.
Вони її вже зачепили.
Питання в іншому — наскільки великими будуть наступні пошкодження, наскільки швидко їх зможуть ліквідовувати енергетики та чи вистачить створеного за останні роки резерву, якщо Росія продовжить масовані атаки взимку.
Досвід 2026 року показує ще одну важливу річ: для того, щоб на Вінниччині зникло світло, ракета зовсім не обов’язково має влучити саме у Вінницькій області. Достатньо серйозно пошкодити енергосистему країни загалом.
І саме з таким сценарієм область уже входить у новий опалювальний сезон.
