Колишній виконувач обов’язків президента України Олександр Турчинов відреагував на заяву Володимира Зеленського про те, що російське вторгнення у Крим у 2014 році можна було зупинити, якби українським військовим віддали відповідний наказ. У розлогому дописі під назвою «Кримський синдром» Турчинов виклав власну версію подій, навів дані про тодішній стан української армії, чисельність російських військ та пояснив, чому, за його словами, силове звільнення півострова могло призвести до втрати всієї країни.
Приводом для відповіді Турчинова стали слова Зеленського в інтерв’ю The Diary of a CEO. Зеленський висловив переконання, що якби у 2014 році українське керівництво віддало наказ захищати країну, повномасштабного вторгнення росії у 2022 році в нинішньому вигляді могло б не бути.
Зокрема, Зеленський говорив про «десятки людей», які увійшли до Криму на початку окупації. Турчинов із такою оцінкою категорично не погодився. На його переконання, вона не враховує ані справжнього масштабу російської військової операції, ані стану українських Збройних Сил після років скорочень, недофінансування та руйнування оборонної системи.
Не десятки людей, а велике військове угруповання
За твердженням Турчинова, окупація Криму була лише першою частиною масштабнішого плану Кремля, який передбачав подальше захоплення материкової України. Підготовку до такої операції, як він вважає, російське військове керівництво проводило ще під час навчань «Захід-2013».
Колишній очільник держави зазначив, що на момент початку агресії у Криму вже перебувало приблизно 25 тисяч російських військовослужбовців, а згодом це угруповання посилили додатковими частинами.
Серед них Турчинов назвав підрозділи 31-ї десантно-штурмової бригади, 45-го полку спеціального призначення, 98-ї повітряно-десантної дивізії, 58-ї армії, морської піхоти, військової розвідки та ФСБ росії.
За словами колишнього виконувача обов’язків президента України, російські війська контролювали повітряні й морські шляхи до півострова, перекидали авіацію, бронетехніку, десантні кораблі та створювали озброєні загони так званої самооборони з місцевих проросійських активістів.
«Ось такі «десятки людей» або «ніщо» захоплювали Крим», — зіронізував Турчинов, відповідаючи на слова Зеленського.
У якому стані була українська армія
Окремо Турчинов нагадав, з якими силами Україна зустріла російську агресію. При цьому, він поклав значну частину відповідальності за критичний стан обороноздатності на попереднє військово-політичне керівництво, зокрема на президента-втікача Віктора Януковича та призначених ним керівників силових відомств.
За даними, які навів Турчинов із посиланням на звіт Генерального штабу, станом на 1 січня 2014 року в Збройних Силах України налічувалося 103 077 військовослужбовців. При цьому лише близько 20% військових частин оцінювалися як боєготові.
Колишній виконувач обов’язків президента України наголосив, що українська армія потерпала від нестачі підготовлених військовослужбовців, справної техніки, пального, боєприпасів і належного управління. Зокрема, із 36 зенітно-ракетних комплексів, за його словами, виконувати бойові завдання могли лише десять.
Турчинов нагадав про розформування 32-го армійського корпусу в Криму, виведення з півострова 3-го полку спеціального призначення, ліквідацію інших військових з’єднань та скорочення мобілізаційної системи.
За його оцінкою, внаслідок цих рішень Україна фактично втратила можливість швидко розгорнути численну боєздатну армію.
Чому не відправили війська звільняти Крим
Один із головних аргументів Турчинова стосується загрози російського наступу не лише на Крим, а й на материкову частину України.
Колишній очільник держави зазначив, що наприкінці лютого 2014 року росія розгорнула поблизу українських кордонів ударні військові угруповання загальною чисельністю близько 200 тисяч осіб. Вони, за його словами, готувалися до можливого наступу на Київському, Слобожанському, Донецькому та Одеському напрямках.
Водночас український Генштаб, за словами Турчинова, міг протиставити цим силам лише кілька зведених батальйонно-тактичних груп — загалом приблизно п’ять тисяч умовно боєздатних військовослужбовців.
Саме тому рішення відправити ці сили на прорив до Криму він вважає небезпечним.
На думку Турчинова, така операція могла закінчитися знищенням останніх боєздатних резервів, після чого Україна залишилася б практично беззахисною перед наступом російської армії на материковій частині країни.
До того ж ситуація в самому Криму, за його словами, була катастрофічною. Із приблизно 14 тисяч українських військовослужбовців, які перебували на півострові, значна частина перейшла на бік окупантів.
Турчинов акцентував увагу на тому, що вірними українській присязі залишилися близько чотирьох тисяч військових. Вони перебували в оточенні, часто без належного зв’язку, забезпечення та можливості координувати дії.
Накази захищатися були
Найважливіша частина відповіді Зеленському стосується саме наказів українським військовим.
Турчинов заперечив твердження, що військовослужбовці в Криму не отримували розпоряджень чинити збройний опір.
За словами Турчинова, після формування нового уряду та проведення засідання Ради національної безпеки і оборони було ухвалено рішення про приведення Збройних сил у повну бойову готовність.
Крім того, колишній тимчасовий голова держави наголосив, що особисто наказав військовим частинам у Криму зайняти оборону та застосовувати зброю в разі штурмів і провокацій з боку російських військових.
«Цей наказ зафіксовано протоколом засідання РНБО», — зазначив Турчинов.
За його словами, відповідне розпорядження повторили 18 березня 2014 року після загибелі українського військовослужбовця під час штурму 13-го фотограмметричного центру в Сімферополі.
Проте, за словами Турчинова, навіть після повторного наказу більшість оточених українських підрозділів не змогли організувати ефективний збройний опір. Причинами він називає перевагу противника, деморалізацію особового складу, недостатню підготовку та загрозу життю родин військових. Водночас він категорично заперечив, що українські військовослужбовці взагалі не чинили опору.
Чому не запровадили воєнний стан
Ще одне питання, якого торкнувся Турчинов, — відмова від запровадження воєнного стану.
Колишній виконувач обов’язків президента України наголосив, що особисто підтримував таке рішення, однак на засіданні РНБО його пропозиція не отримала необхідної підтримки.
За словами Турчинова, однією з головних причин була необхідність проведення президентських і парламентських виборів, які неможливо було б організувати в умовах воєнного стану.
Турчинов роз’яснив, що Україні тоді була потрібна нова легітимна влада, визнана міжнародними партнерами. Збереження невизначеності навколо статусу Януковича, на його думку, створювало додаткові можливості для російського втручання.
Хто чинив опір окупантам
Відповідаючи на закиди щодо втрати Криму, Турчинов окремо згадав українських військових, які відмовилися скласти зброю.
Серед прикладів він називає морських піхотинців Феодосійського батальйону, екіпаж великого десантного корабля «Костянтин Ольшанський», тральщика «Генічеськ» та морського тральщика «Черкаси».
За його словами, військові цих підрозділів продовжували опір попри оточення та чисельну перевагу російських сил.
Зокрема, Турчинов згадав, що на кораблі «Костянтин Ольшанський» разом із командиром Дмитром Коваленком залишилися близько 20 українських моряків, які тримали оборону.
Опір чинив і екіпаж «Черкас» під командуванням Юрія Федаша, боротьба якого згодом стала основою однойменного художнього фільму.
Претензії до західних партнерів
Турчинов також розкритикував і позицію західних держав на початку російської агресії.
Він зазначив, що Україна не отримала необхідної військової підтримки від стратегічних партнерів, попри Будапештський меморандум.
Турчинов звинуватив тодішніх західних лідерів у небажанні загострювати відносини з Москвою та зазначив, що обмеження на постачання військової допомоги суттєво ускладнили відновлення української обороноздатності.
На його думку, навіть частина тих обсягів допомоги, які Україна почала отримувати після повномасштабного вторгнення 2022 року, могла б кардинально змінити ситуацію у 2014-му.
«Ми виграли час для захисту країни»
Підсумовуючи свою відповідь Зеленському, Турчинов наголосив: утримання українськими військовими позицій у Криму мало значення не лише для самого півострова.
На переконання колишнього тимчасового керівника України, військовослужбовці, які залишилися вірними присязі, змогли затримати російські сили й дати новому українському керівництву час для мобілізації, ремонту техніки, перекидання військ та організації оборони материкової частини країни. Саме за цей час вдалося стримати проросійські виступи в низці областей та зірвати плани Кремля щодо швидкого захоплення України.
Турчинов відкинув тези, що Крим був втрачений виключно через відсутність політичної волі або наказу відкривати вогонь. За його версією, українська влада на той момент мала обирати між спробою силового прориву на півострів і збереженням обмежених військових ресурсів для оборони всієї держави.
Турчинов переконаний, що саме тодішній опір українських військових і виграний час дозволили Україні зберегти незалежність та поступово відновити боєздатність Збройних Сил.
