18 грудня 2025 року Міністерство фінансів України зробило те, чого підприємницька спільнота чекала з острахом та тривогою. Відомство оприлюднило законопроєкт, який кардинально змінює правила гри для «спрощенців»: запровадження обов’язкової сплати податку на додану вартість (ПДВ) для ФОПів. Цей крок є ключовою умовою нової кредитної програми МВФ, проте експерти попереджають: спроба наповнити бюджет може обернутися знищенням малого бізнесу.
Влада опинилася в пастці складних обставин. З одного боку – політично непопулярне рішення, яке загрожує рейтингам та соціальній стабільності. З іншого – жорстка необхідність фінансувати оборону країни та виконувати вимоги міжнародних партнерів, від яких залежить фінансове виживання держави у найближчі два роки.
Кого торкнуться зміни: бар’єр в один мільйон
Суть законопроєкту зводиться до простого правила: якщо річний дохід підприємця на спрощеній системі оподаткування (1-ша, 2-га та 3-тя групи) перевищує 1 мільйон гривень, він автоматично зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ. Це означає, що від 20-відсоткового податку матимуть імунітет лише найдрібніші підприємці.
Як тільки сукупний дохід за поточний рік перетне позначку в 1 мільйон гривень, ФОП стає платником ПДВ із усіма відповідними наслідками: складним адмініструванням, звітуванням і ризиком штрафів.
Єдиний виняток Мінфін пропонує зробити для е-резидентів – іноземців, які ведуть бізнес в Україні дистанційно. Їм, незалежно від оборотів, ПДВ не нараховуватимуть. Це виглядає як спроба зберегти привабливість української юрисдикції для закордонних IT-фахівців та консультантів.
Аргументи урядовців: «справедливість» та боротьба з тінню
У Міністерстві фінансів ініціативу пояснюють необхідністю вирівнювання конкурентних умов. На думку чиновників, поточна ситуація, коли великий бізнес сплачує ПДВ, а малий – ні, є дискримінаційною.
«Ціна товарів формується ринком і часто однакова у всіх продавців. Проте в одному випадку 20% йде до бюджету, а в іншому – залишається в кишені підприємця-спрощенця», – йдеться у пояснювальній записці.
Крім того, урядовці переконані, що відсутність ПДВ стимулює ФОПів торгувати контрабандою та контрафактом, адже їм не потрібні офіційні документи на прихід товару (податковий кредит). Запровадження податку має зробити торгівлю нелегальним імпортом економічно невигідною.
За розрахунками Мінфіну, нововведення може принести до бюджету додаткові 40,1 мільярда гривень на рік.
Ціна грошей МВФ
Проте справжній драйвер цих змін знаходиться у Вашингтоні. Законопроєкт є структурним маяком для отримання Україною нової програми МВФ обсягом 8 мільярдів доларів. Хоча сума видається не критичною на тлі загальних потреб (Україні потрібно близько 45 мільярдів доларів США зовнішнього фінансування щороку), наявність програми Фонду є «зеленим світлом» для інших донорів – ЄС, Світового банку та урядів країн-партнерів.
Кредитори вимагають від України передбачуваних джерел доходів. Логіка проста: держава, яка живе виключно коштом донатів, не може гарантувати повернення боргів.
Арифметика виживання: скільки насправді отримає бюджет?
Офіційна статистика малює масштабну картину. У 2024 році в Україні налічувалося 1,76 мільйона ФОПів. З них поріг у 1 мільйон гривень перетнули близько 660 тисяч підприємців (37,5%). Саме цій армії малого бізнесу доведеться наймати бухгалтерів та опановувати систему електронного адміністрування ПДВ.
Однак економічний ефект може виявитися ілюзорним. Реалізація реформи потребуватиме значних витрат від самої держави – близько 180 мільйонів гривень на рік на адміністрування нових платників.
Чому бізнес б’є на сполох
Критики законопроєкту наголошують, що головна проблема полягає не стільки в самих 20%, скільки у катастрофічному ускладненні ведення бізнесу.
ПДВ – найскладніший податок в Україні, який вимагає повноцінного бухгалтерського обліку, реєстрації податкових накладних та боротьби з їх блокуванням податковою службою.
На ринку просто немає такої кількості кваліфікованих бухгалтерів, щоб обслуговувати ще 660 тисяч суб’єктів.
Експерти аналітичних центрів (CASE Україна, ІСЕТ та інші) у зверненні до президента Зеленського попередили, що втрати суспільного добробуту можуть сягнути 150–180 мілярдів гривень. Замість детінізації бізнес масово перейде в «кеш» або закриватиметься.
«Адміністрування ПДВ нівелює саму ідею спрощеної системи. Це призведе до перетворення підприємців на заручників бюрократії», – зазначали експерти. Окрім того, постраждають місцеві бюджети, адже єдиний податок йде громадам, а ПДВ – до державного казана.
Коли чекати змін?
Законопроєкт наразі проходить етап громадського обговорення, яке триватиме до кінця січня 2026 року. Далі – розгляд у Кабміні та голосування у Верховній Раді. У документі зазначена дата набрання чинності – 1 січня 2027 року. Це дає певний час на адаптацію.
Проте чи знайдеться у парламенті достатньо голосів для такого непопулярного кроку – питання відкрите. Депутати розуміють ризики, але альтернативи у вигляді інших джерел фінансування війни наразі не пропонують.
Для малого бізнесу настає момент істини: або готуватися до складних фіскальних часів, або сподіватися, що політична доцільність переважить вимоги міжнародних кредиторів.
