Ситуація навколо призначення нового керівника Бюро економічної безпеки (БЕБ) викликає серйозні занепокоєння як в Україні, так і серед західних партнерів. Нещодавнє рішення Кабінету міністрів відмовити в затвердженні кандидатури, обраної конкурсною комісією за участю міжнародних експертів, стало не лише юридичним прецедентом, але й викликом для довіри та прозорості української влади, що може мати серйозні наслідки для подальшої підтримки з боку США та інших донорів.
БЕБ — це ключовий орган, покликаний протидіяти злочинам в економічній сфері. Однак з квітня 2023 року, понад два роки, Бюро працює без повноцінного керівника. Необхідність перезавантаження та призначення незалежного очільника була визнана як в Україні, так і за її межами, ставши одним із зобов’язань перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ. Законодавство передбачає проведення конкурсу з вирішальним голосом міжнародних експертів, а Кабмін зобов’язаний призначити обраного переможця протягом 10 днів.
Вето від Кабміну
Нещодавно конкурсна комісія за участі міжнародних експертів завершила відбір, обравши переможцем Олександра Цивінського, детектива НАБУ. Однак, 7 липня 2025 року уряд повідомив про рішення не призначати Цивінського, посилаючись на «додаткові матеріали», надані Службою безпеки України, що містять «безпекові оцінки» щодо кандидата.
Таке рішення одразу викликало шквал критики. По-перше, юридично. Закон про БЕБ чітко регламентує процедуру призначення: Кабмін отримує подання від комісії та призначає переможця. Закон не передбачає можливості відхилення кандидатури на підставі якихось «безпекових оцінок», особливо тих, що не були враховані чи визнані достатніми самою комісією, яка проводила спецперевірки.
По-друге, аргумент про «безпекові ризики» через родинні зв’язки в рф (батько Цивінського проживає в росії з 1995 року) виглядає сумнівним на тлі того, що низка інших високопосадовців, включаючи Головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського (батьки в рф), керівника АМКУ Павла Кириленка (брат працює у силових структурах так званої «ДНР») чи заступника голови СБУ Сергія Наумюка (батько і брат з російськими паспортами), мають значно ближчих родичів із російським громадянством або зв’язками з окупаційною владою/спецслужбами, і це не завадило їм обіймати високі посади. Варто зазначити, що Олександр Цивінський, працюючи детективом НАБУ, проходив усі необхідні перевірки та має високий рівень доступу до держтаємниці.
«Кришування» замість безпеки?
На тлі цього виникає припущення, що справжньою причиною блокування є не «безпека», а небажання президентської «вертикалі» втрачати контроль над БЕБ. Цей орган, як наступник сумнозвісної податкової міліції, історично був інструментом тиску на бізнес та джерелом корупційних потоків. Призначення незалежного керівника від НАБУ могло б загрожувати існуючим схемам та можливостям впливу на бізнес, зокрема напередодні майбутніх виборів. Як зазначають експерти та аналітики, Офіс президента, ймовірно, прагне зберегти ручний контроль над БЕБ, використовуючи нову схему блокування конкурсів за допомогою СБУ, замість більш складної судової.
Сигнал для Заходу
Рішення Кабміну суперечить очікуванням західних партнерів. Посли G7 публічно вітали прогрес у відборі директора БЕБ, наголошуючи на важливості прозорості та незалежності органу для бізнес-клімату та євроінтеграції. Крім того, призначення керівника БЕБ є структурним маяком у Меморандумі з МВФ.
Ця ситуація посилює занепокоєння, які вже існують серед західних партнерів щодо справжнього рівня прозорості та боротьби з корупцією в Україні. Як, зокрема, зазначив Стів Кортес, американський політичний коментатор та колишній радник Дональда Трампа, вплив певних фігур «за лаштунками» української влади, таких як керівник Офісу президента Андрій Єрмак, викликає зростаючий скептицизм у США. Нещодавня стаття видання Politico «З Вашингтона досить Андрія Єрмака» свідчить про те, що занепокоєння переходить у публічну площину навіть у тих американських медіа, які традиційно підтримують політику Вашингтона щодо України.
Кортес наводить як приклад справу заступника прем’єра Олексія Чернишова, якого НАБУ рекомендувало усунути з посади через підозри у завданні збитків державі на понад 1 мільярд гривень, але він залишається на посаді. Для американських платників податків, які відчувають економічні труднощі вдома, ідея надсилання значних коштів до країни, де є підозри у корупції на найвищому рівні, є непопулярною. Це особливо актуально для політиків та виборців, які представляють підхід «Америка перш за все». Скандал навколо БЕБ лише підживлює ці побоювання та може підірвати двопартійну підтримку України в Конгресі, де ставлення до певних українських високопосадовців вже характеризується як «надокучливе для обох партій».
Реакція в Україні
Українські економічні аналітичні центри також гостро реагують на ситуацію, опублікувавши спільне звернення до вищого керівництва держави. Вони наголосили на критичній важливості ефективної роботи БЕБ для детінізації економіки, залучення інвестицій та наповнення бюджету (наприклад, 35-38 мільярдів гривень щорічних втрат від тіньового ринку підакцизних товарів). Експерти вимагають від Кабміну негайно призначити обраного кандидата, а від президента Зеленського — взяти це питання під особистий контроль та оцінити дії відповідальних осіб в СБУ.
Далі що?
Ситуація з призначенням голови БЕБ стала лакмусовим папірцем готовності української влади до реальних реформ та прозорості. Від того, як вона буде вирішена – чи вдасться зберегти незалежність конкурсних процедур від політичного впливу – залежить не лише ефективність роботи ключового економічного органу, але й рівень довіри міжнародних партнерів, що є життєво важливим для України в умовах війни та післявоєнної відбудови.
Західні партнери можуть або наполягати на призначенні переможця конкурсу (щоб уникнути небезпечного прецеденту блокування конкурсів), або погодитися на повторне засідання комісії (що може призвести до обрання іншої кандидатури з резерву). Конкурсна комісія наразі очікує офіційного обґрунтування від Кабміну.
Системна корупція та вплив «закулісних маніпуляторів» не мають залишатися рисами української влади, якщо держава справді прагне зберегти життєво необхідну підтримку з боку Сполучених Штатів та міжнародної спільноти.
