Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виступило категорично проти ухвалення законопроєктів №13271, №13271-1 та №13271-2, ініційованих народними депутатами від президентської партії «Слуга народу». У відомстві попереджають: запропоновані зміни суттєво послаблять антикорупційні механізми, створюючи «імунітет» для посадовців, що приховують незаконні статки. Про це йдеться в офіційному листі, який НАЗК направило до парламентського Комітету з питань правоохоронної діяльності.
«Запропоновані в законопроєктах №13271-1 та №13271-2 зміни до статті 51-4 Закону України «Про запобігання корупції» є абсолютно неприйнятними. Вони обмежують моніторинг способу життя лише періодом перебування на посаді. Тобто перевіряти можна буде тільки те майно, доходи й витрати, які з’явилися безпосередньо під час каденції. Це створює лазівку для легалізації активів, набутих до призначення або після звільнення з посади», — наголосили в агентстві.
Крім того, в НАЗК застерігають, що такі зміни становлять ризик невиконання міжнародних зобов’язань України, зокрема перед Міжнародним валютним фондом. Також йдеться про підрив співпраці з Європейською комісією — ініціативи суперечать антикорупційним критеріям євроінтеграції.
Особливу тривогу викликає законопроєкт №13271, який, за оцінкою агентства, фактично ліквідує можливість повторної повної перевірки декларацій. Серед найбільш ризикованих нововведень:
- обмеження обсягу повної перевірки декларацій;
- презумпція достовірності автоматично перенесених даних з державних реєстрів;
- звільнення декларанта від відповідальності за розбіжності в таких даних;
- потенційно незаконний збір інформації про третіх осіб — зокрема членів сім’ї, які не підтвердили свій статус;
- поширення індивідуальних роз’яснень НАЗК на необмежене коло осіб, що суперечить чинному законодавству.
На ризики, пов’язані з ухваленням законопроєктів, звернули увагу й у Центрі протидії корупції (ЦПК). Голова ЦПК Віталій Шабунін назвав ініціативу «легалізацією корупційного майна» та «явкою з повинною» для частини депутатів правлячої партії.
«82 депутати від «Слуги народу» зареєстрували законопроєкт №13271-1, який дозволяє уникнути відповідальності за майно, набуте до призначення або після звільнення. Наступного дня після складання повноважень вони можуть скупити елітне майно за кордоном — і ніхто не матиме права перевірити його походження», — заявив Шабунін.
У ЦПК наголосили, що в разі ухвалення цього закону конфіскувати майно, пов’язане з корупцією, стане майже неможливо. На думку антикорупціонерів, документ просувається «під себе» — як для нинішніх чиновників, так і для «бусінок, яким Офіс президента має гарантувати безпеку від НАБУ/САП».
У ЦПК підкреслили: у пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що він нібито має «підвищити довіру до антикорупційної політики держави». Насправді ж, наголосили у Центрі, це — чергова спроба зруйнувати систему моніторингу способу життя публічних службовців.
Серед авторів скандального законопроєкту — понад 90 народних депутатів. Ініціативу очолює Олександр Ткаченко, а серед співавторів — Максим Бужанський, Юрій Камельчук, Павло Халімон, Ігор Фріс і Георгій Мазурашу — усі представники партії «Слуга народу». До них також долучилися колишні члени проросійської та нині забороненої «Опозиційної платформи – за життя» — зокрема Григорій Мамка, Антоніна Славицька та інші. Частина з авторів законопроєкту є фігурантами журналістських і правоохоронних антикорупційних розслідувань.
Законопроєкт №13271-1, зареєстрований депутатами фракції «Слуга народу», передбачає низку змін, які фактично послаблюють антикорупційні інструменти. Ось ключові загрози, які містить ця ініціатива:
Заборона перевірки майна, набутого до або після держслужби
Проєкт суттєво обмежує повноваження НАЗК у моніторингу способу життя посадовців. Агентство зможе перевіряти лише те майно та статки, які були набуті безпосередньо під час перебування на посаді. Все, що оформлено до призначення або після звільнення, перевірці не підлягатиме.
Це створює лазівку для легалізації корупційних доходів:
- перед призначенням посадовець може задекларувати фіктивні мільйони та майно, щоб пізніше пояснити появу реальних активів;
- – після звільнення — безкарно користуватися награбованим, не боячись перевірок.
Ба більше, НАЗК не зможе перевірити майно, оформлене на третіх осіб або використання якого не передбачає офіційного володіння. Фактично, моніторинг способу життя втрачає зміст.
Послаблення механізму цивільної конфіскації
Законопроєкт пропонує знизити поріг, з якого настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення — з 9,8 млн. грн. до 8,3 млн. грн. На перший погляд, це виглядає як посилення боротьби з корупцією. Але на практиці — навпаки.
Адже зараз майно, вартістю меншою за 9,8 млн. грн., можна конфіскувати за спрощеною процедурою цивільної конфіскації. Якщо ж встановити новий поріг у 8,3 млн. грн., як пропонують автори, багато справ більше не підпадатимуть під цю процедуру. Це зменшить ефективність повернення незаконно набутого майна у власність держави.
Звуження повноважень НАБУ
Законопроєкт №13271-1 пропонує, щоб НАБУ розслідувало лише справи, де фігурують особливо великі суми:
- для корупційних злочинів — від 3 млн. грн. (нині — від 1,5 млн. грн.);
- для службових злочинів — від 9 млн. грн. (нині — від 6 млн. грн.);
- для недостовірного декларування — лише у випадку брехні на суму понад 6 млн. грн.
Це означає, що менш «коштовні» порушення, навіть за участі топчиновників, будуть передані до ДБР, яке підконтрольне Офісу президента. Це значно знижує шанси на об’єктивне та ефективне розслідування.
Підвищення порогів для покарання за брехню в деклараціях
Автори законопроєкту пропонують підвищити суми, за які настає відповідальність за внесення неправдивих даних до декларацій:
- Адміністративна відповідальність — якщо брехня перевищує 454 тис. грн. (зараз — 302 тис. грн.);
- Кримінальна відповідальність — якщо сума перевищує 2,27 млн. грн. (зараз — 1,51 млн. грн.).
Такі зміни ускладнюють покарання посадовців за брехню в деклараціях і створюють додаткові механізми уникнення відповідальності.
Законопроєкт №13271-1 під виглядом технічних змін насправді блокує ефективний контроль за статками посадовців, звужує повноваження антикорупційних органів і ускладнює повернення вкраденого майна. Його ухвалення стане ударом по всій системі запобігання корупції в Україні.
