Неочікуване навіть для представників провладної більшості ухвалення Верховною Радою суперечливого закону, який суттєво обмежує незалежність Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), спричинило найгострішу політичну кризу в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Рішення, ухвалене шляхом шулерської інтеграції скандальних поправок до законопроєкту про зниклих безвісти, підірвало крихку національну єдність, викликало хвилю суспільного обурення та поставило під загрозу євроінтеграційні перспективи країни.
Нове покоління
Увечері 23 липня, другий день поспіль, тисячі громадян вийшли на вулиці в понад 20 містах України — зокрема в Києві, Львові, Дніпрі, Харкові, Одесі та Вінниці. Це стало першим масштабним проявом громадянського спротиву від початку повномасштабної війни. Серед учасників акцій, значну частину яких становила молодь, було видно плакати з гаслами «Руки геть від НАБУ та САП» і «Ні — корупції, Так — демократії». Потужна хвиля громадської мобілізації свідчить про формування нового покоління українців, яке виросло в незалежній державі й рішуче налаштованого не миритися з несправедливістю.

Руйнування консенсусу
Протягом трьох з половиною років війни українське суспільство дотримувалося негласного консенсусу – відкласти політичні суперечки до перемоги. Однак непрозоре та поспішне ухвалення скандального закону зруйнувало цю єдність. Законопроєкт був ухвалений і підписаний президентом протягом кількох годин, що викликало здивування навіть у деяких депутатів правлячої партії.
Реакція міжнародних партнерів була миттєвою та жорсткою. Представники Європейського Союзу, зокрема комісар з питань розширення Марта Кос, заявили, що знищення запобіжників, які захищають незалежність НАБУ, є «серйозним кроком назад» і ставить під загрозу подальші переговори про вступ до ЄС. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) попередила, що атака на антикорупційні органи може негативно вплинути на оборонні інвестиції та фінансування післявоєнної відбудови. Американські сенатори від обох партій також висловили занепокоєння, зазначивши, що корупція є одним з головних аргументів противників надання допомоги Україні.


Вінниця
23 липня у Вінниці, як і у інших містах по всій Україні, відбулася мирна акція протесту проти ухваленого Верховною Радою законопроєкту №12414. О 20:00 люди вийшли на вулицю Соборну по обидва боки — в районі Майдану Небесної Сотні. Учасники тримали в руках плакати з гаслами: «Не НАБУ вас знесе — так ми! Ні 12414», «Борітеся — поборете», «№12414 — ні узурпації». На відміну від першої акції протесту, яка відбулася 22 липня — безпосередньо в день ухвалення скандального закону — і зібрала у Вінниці кілька десятків людей, 23 липня на протест вийшли вже кілька сотень. Переважно — молодь.



Влада: від заперечення до обіцянок «відіграти назад»
Зіткнувшись із безпрецедентним тиском всередині країни та жорсткою реакцією з-за кордону, влада спробувала заспокоїти ситуацію. Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 23 липня заявив, що почув занепокоєння суспільства і запропонує Верховній Раді новий законопроєкт, який «забезпечить силу системі правопорядку» та збереже незалежність антикорупційних інституцій.
Паралельно НАБУ та САП у спільній заяві привітали ініціативу президента, висловивши готовність долучитися до розробки нового законодавства та наголосивши на важливості збереження своєї незалежності для виконання міжнародних зобов’язань України.
На цьому тлі дисонансом прозвучала позиція голови фракції президентської партії «Слуга народу» Давида Арахамії. Він, як зазвичай, «увімкнувши дурника», заявив, що «жодного наступу на антикорупційну інфраструктуру не було», а ухвалений закон не містить жодного слова про ліквідацію НАБУ чи САП. Водночас він визнав наявність суспільного невдоволення і пообіцяв, що влада буде на нього реагувати.

Кризу, можливо, пригасять, але довіра остаточно підірвана
Ця ситуація стала серйозним випробуванням для української державності в умовах війни. Швидка й масова реакція громадянського суспільства змусила владу вдатися до поступок — принаймні на словах. Водночас залишається відкритим питання: чи стане новий законопроєкт, запропонований президентом Зеленським, реальним кроком до виправлення ситуації, чи лише косметичним маневром для заспокоєння суспільства та міжнародних партнерів? І чи вдасться взагалі швидко його ухвалити, зібравши кворум у Верховній Раді з депутатів, яких уже стрімголов розпустили на неофіційні канікули.

Неоднозначні заяви представників влади свідчать про відсутність єдиної позиції та глибокого розуміння суті проблеми. Подальші події покажуть, чи був цей інцидент прикрою помилкою — наслідком «запаморочення голови» від уявних «успіхів», подарованих моновладдям у час, коли країна стікає кров’ю, — чи, навпаки, проявом глибокої системної кризи, яка ставить під загрозу не лише європейське майбутнє України, а й саме її існування у вирішальний момент історії.
У публікації використані фото видань «Суспільне Вінниця», Hromadske та Цензор.НЕТ


