Напередодні опалювального сезону між органами місцевого самоврядування та центральною владою, схоже, виник новий бюджетний конфлікт. Асоціація міст України заявила, що громади зіткнулися із зупиненням платежів, необхідних для захисту енергетики, підготовки до зими, відновлення критичної інфраструктури та ліквідації наслідків російських ударів.
Щоб зрозуміти, у чому суть конфлікту, треба розібратися, про які саме гроші йдеться. Це не ситуація, коли громади раптом залишилися взагалі без коштів. Проблема в іншому: частину видатків, які держава планувала профінансувати восени, перенесли на кінець року, а Асоціація міст України одночасно заявила про зупинку проведення окремих платежів.
17 вересня голова парламентського Комітету з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що Міністерство фінансів перенесло на грудень 39 млрд гривень капітальних видатків, які мали здійснюватися у вересні–листопаді. За її словами, йдеться, зокрема, про фінансування будівництва та реконструкції лікарень, укриттів, захисту енергетичної інфраструктури, соціального житла та реалізації планів стійкості. Причиною перенесення вона назвала проблеми з надходженням міжнародного фінансування.
Для громад це означає просту річ: якщо гроші, на які вони розраховували у вересні чи жовтні, перенесені на грудень, частину запланованих робіт доведеться відкласти. А деякі з них після початку опалювального сезону вже просто втратять сенс або фізично не встигнуть бути виконані до кінця року.
У зв’язку з цим 22 вересня Асоціація міст України (АМУ) заявила про зупинку платежів, необхідних для підготовки громад до опалювального сезону, захисту енергетики, відновлення критичної інфраструктури та ліквідації наслідків російських ударів. Тобто, АМУ говорить уже не про перенесення окремих державних видатків, а про проблеми з проведенням платежів за видатками громад. За словами представників Асоціації, це створює ризик для виконання вже запланованих робіт і розрахунків.
Водночас важливо не створювати хибного враження, ніби держава взагалі не дала громадам грошей на підготовку до зими. У серпні Кабінет Міністрів розподілив 35,2 млрд гривень на реалізацію комплексних планів стійкості. Із цієї суми 23 млрд гривень передбачили як субвенцію обласним бюджетам і бюджету Києва, ще 12,2 млрд гривень — Агентству відновлення. Ці кошти мають використовуватися для захисту критичної інфраструктури, розвитку розподіленої генерації та забезпечення роботи систем тепло-, водопостачання і водовідведення.
Є й ще одна цифра, яку часто згадують під час бюджетного конфлікту, — понад 85 млрд гривень заборгованості за різницею в тарифах перед підприємствами теплопостачання. Але це вже окрема проблема. Це не ті самі 39 млрд гривень, які перенесли на грудень, і не кошти, які уряд зараз просто «забрав» у громад. Йдеться про накопичений борг держави перед підприємствами теплопостачання, через який у теплокомуненерго виникають проблеми з фінансуванням.
Таким чином, нинішній конфлікт має кілька різних складових. 39 млрд гривень капітальних видатків, за словами голови Бюджетного комітету, перенесли з осені на грудень. 35,2 млрд гривень на плани стійкості уряд у серпні розподілив. АМУ 22 вересня заявила про проблеми з проведенням окремих платежів громад. І саме остання обставина напередодні опалювального сезону стала причиною нового конфлікту між муніципалітетами та центральною владою.
При цьому твердження АМУ про навмисне блокування платежів як інструмент політичного тиску на Верховну Раду наразі поки що залишається без офіційного коментаря центральної влади. Водночас 3 вересня Міністерство фінансів повідомляло, що в серпні перерахувало місцевим бюджетам 38,1 млрд гривень трансфертів — 100% від запланованого на місяць. Станом на 1 вересня, за даними Мінфіну, на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ залишалося 185,9 млрд гривень.
Але ці цифри не спростовують повідомлень громад про затримку конкретних платежів у вересні. Наявність коштів на рахунках сама по собі не означає, що кожен платіж проводиться автоматично: це залежить від бюджетних асигнувань, зареєстрованих зобов’язань та інших передбачених процедур.
Саме це і є ключовим питанням нинішнього конфлікту. Радниця голови АМУ Оксана Продан в ефірі телеканалу «Апостроф» заявила, що уряд не може на власний розсуд припиняти передбачені бюджетом виплати без відповідних рішень. У своїй заяві АМУ також поставила питання, чи не використовується затримка платежів для тиску на Верховну Раду.
Для громад це питання має цілком практичне значення. Якщо затримки стосуються оплати енергоносіїв, ремонту критичної інфраструктури, закупівлі обладнання чи інших робіт, необхідних для підготовки до зими, це може відтермінувати їх виконання.
Тож на сьогодні підтверджено не загальну зупинку всіх платежів місцевих бюджетів, а повідомлення АМУ про проблеми з проведенням окремих платежів. Саме масштаб цих затримок, їхні причини та строки мають визначити, наскільки серйозними будуть наслідки для підготовки громад до опалювального сезону.
Асоціація міст України — це всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування, яка представляє інтереси громад у відносинах із Верховною Радою, урядом та іншими органами державної влади. Серед її завдань — участь у підготовці законодавства, що стосується місцевого самоврядування, консультаційна та правова допомога громадам, а також відстоювання їхніх спільних інтересів. Саме тому заяви АМУ у бюджетних конфліктах є не просто позицією окремого міста, а позицією організації, яка представляє муніципалітети.
Вінниччина при цьому має в АМУ безпосереднє представництво. Вінницький міський голова Сергій Моргунов є членом Правління Асоціації міст України, головою Палати великих міст АМУ та є головою Вінницького регіонального відділення Асоціації.
