Як Вінниця стала столицею України
12 червня 2026 року — за вісімнадцять днів до завершення своїх повноважень — директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард оприлюднила чотиристорінкову презентацію з логотипом Офісу директора Національної розвідки (ODNI) та позначкою «розсекречено». Її суть зводилася до сенсаційного, на перший погляд, твердження: уряд США роками нібито приховував від американців фінансування глобальної мережі з понад 120 «біолабораторій» у трьох країнах, з яких понад 40 розташовані в Україні.
Медіапростір відреагував миттєво. Однак аналітики, журналісти та навіть пересічні читачі дуже швидко звернули увагу на деталі, які перетворили «сенсаційне розсекречення» на анекдот: карту України, додану до презентації, очевидно, складали люди, які жодного разу не відкривали шкільний географічний атлас.
На оприлюдненій карті офіс Тулсі Габбард фактично перемістив Київ на місце Одеси — на південь країни, ближче до узбережжя Чорного моря. Там же з’явилося неіснуюче місто «Чернів» — очевидно, автори мали на увазі або Чернівці, або Чернігів, але не вгадали жодного з них. Серед локацій «біолабораторій» фігурували окупований росією Крим та «Закарпаття», яке на карті позначили як окреме місто, а не область.
Втім, найбільший іронічний курйоз пов’язаний саме з Вінницею. Якщо придивитися до карти зі слайдів Габбард, то позначка «Вінниця» розташована приблизно там, де на реальній карті України знаходиться Київ — у центральній частині країни. Насправді ж Вінниця лежить приблизно за 250 кілометрів на південний захід від столиці, на берегах Південного Бугу.
Таким чином, у презентації американського Офісу директора Національної розвідки Вінниця несподівано для себе «перетворилася» на столицю України.
Вінниця на місці столиці. На карті, оприлюдненій Тулсі Габбард, Вінниця розташована далеко на північний схід від свого реального місця — фактично там, де насправді знаходиться Київ.
Київ «переїхав» до моря. Натомість саму столицю України автори карти змістили далеко на південь. На американському «секретному» слайді Київ опинився поблизу Південного Бугу, неподалік від Одеси.
Місто «Чернів» і точкове «Закарпаття». На карті з’явилося загадкове місто «Cherniv» — очевидно, так невдало скоротили назву Чернівців. Водночас цілу Закарпатську область («Zakarpattia») позначили як невеликий точковий населений пункт.Лабораторії в окупації.Як «діючі» американські об’єкти на карті також вказані лабораторії.
Хто така Тулсі Габбард — від Конгресу до Кришни
Щоб зрозуміти, як документи з такими елементарними географічними помилками опинилися в офіційній презентації директора американської розвідки, варто знати, хто така Тулсі Габбард.
Тулсі Габбард — американська політична діячка, підполковник резерву армії США та колишня членкиня Палати представників Конгресу США від 2-го округу штату Гаваї. У 2020 році вона брала участь у праймериз Демократичної партії як кандидатка в президенти. У 2022 році Габбард залишила Демократичну партію та стала незалежною політикинею, а вже у 2024 році приєдналася до Республіканської партії.
У 2012 році Габбард обрали до Палати представників, де вона стала першою в історії США конгресменом-індуїстом. Її батьки у 1980–1990-х роках були активними послідовниками кришнаїтського гуру Кріса Батлера та обіймали адміністративні посади в його організації на Гаваях. Сама Тулсі виховувалася в дусі цього вчення — із практикою медитації, вивченням санскриту та суворим вегетаріанством. Її ім’я «Тулсі» походить із санскриту та означає «священний базилік».
Вона брала участь у війні в Іраку і згодом стала одним із символів антивоєнного крила Демократичної партії. Згодом Габбард різко змінила політичний курс і наблизилася до табору Дональда Трампа, підтримавши його заяви про можливі порушення під час президентських виборів 2020 року. За даними CNN, вона долучалася до пошуку «доказів» фальсифікацій, що, на думку оглядачів, могло бути спробою заручитися політичною підтримкою Трампа.
Щодо України Габбард неодноразово займала позицію, яку критики називали проросійською. У 2022 році вона заявляла, що небажання НАТО та адміністрації Джо Байдена остаточно зняти з порядку денного питання членства України в Альянсі могло стати одним із чинників, які спровокували російське вторгнення. Вона також виступала проти економічних санкцій щодо росії, стверджуючи, що від них насамперед постраждають самі американці. Крім того, Габбард заявляла, що «вашингтонська еліта» намагається перетворити Україну на «ще один Афганістан».
У квітні 2022 року Центр протидії дезінформації при РНБО України заявляв, що Тулсі Габбард поширює наративи, співзвучні з кремлівською пропагандою, та фактично виправдовує російське вторгнення в Україну. У Центрі звертали увагу, що Габбард пояснює повномасштабну агресію росії багаторічними «провокаціями» Заходу та стверджує, що американська еліта «руками українців хоче вбити якомога більше росіян».
Водночас у лютому 2025 року сам Центр протидії дезінформації повідомив про проведення внутрішньої перевірки та заявив, що частина публікацій щодо Тулсі Габбард, оприлюднених у 2022–2023 роках, могла бути недостатньо обґрунтованою. У Центрі зазначили, що переглядають окремі матеріали, присвячені американській політикині.
У лютому 2025 року Сенат США затвердив Габбард на посаді директора Національної розвідки. Вибір Дональда Трампа одразу викликав широку критику як серед демократів, так і серед частини республіканців. Головними претензіями до кандидатури Габбард були її проросійська риторика, зустрічі з Башаром Асадом під час громадянської війни в Сирії та відсутність серйозного досвіду роботи у сфері розвідки.
Однак саме ці чинники не були єдиною причиною її нетривалого перебування на посаді.
Відставка: офіційна версія та неофіційні інтерпретації
Офіційно Тулсі Габбард заявила, що змушена залишити державну службу, аби зосередитися на підтримці свого чоловіка Авраама, якому діагностували надзвичайно рідкісну форму раку кісток. Дональд Трамп публічно висловив розуміння її рішення.
Водночас у політичних колах обговорюється й інший контекст відставки. За наявними даними, Габбард не погоджувалася з позицією щодо можливого початку військових дій проти Ірану: вона вважала, що Тегеран не створив ядерної зброї, хоча загалом публічно підтримувала курс, пов’язаний із Трампом.
Тулсі Габбард тривалий час залишалася однією з помітних фігур у політичному оточенні Трампа, попри критику з різних сторін, однак тема потенційної ескалації з Іраном, за оцінками спостерігачів, стала одним із чинників напруження.
До цього додавалися й інші скандальні епізоди. Зокрема, у серпні 2025 року The Wall Street Journal повідомило, що Габбард нібито розкрила ім’я офіцерки американської розвідки, яка працювала під прикриттям у росії — інцидент, який експерти називали серйозним порушенням протоколів безпеки.
Тулсі Габбард — ветеранка війни в Іраку, яка свого часу була однією з помітних фігур у Демократичній партії США та навіть брала участь у президентських праймеріз 2020 року. Згодом її політичні позиції почали суттєво змінюватися: вона вийшла з Демократичної партії та дедалі частіше озвучувала тези, які критики порівнювали з риторикою російських державних медіа.
У межах своєї публічної діяльності Габбард також відвідувала Сирію, де зустрічалася з президентом країни Башаром Асадом, і виступала із заявами, що ставили під сумнів звинувачення щодо застосування хімічної зброї сирійським режимом.
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році Габбард опублікувала допис у Twitter (нині X), в якому стверджувала: «Цієї війни можна було б уникнути, якби США/НАТО просто визнали законні побоювання росії щодо безпеки». Ця заява викликала різку критику, оскільки її розцінили як таку, що повторює ключові аргументи російської офіційної пропаганди.
Інформація щодо «біолабораторій», оприлюднена напередодні завершення повноважень Габбард, у публічному дискурсі інтерпретуються по-різному: від офіційного «розсекречення» до символічного політичного жесту, який відображає її давні ідеологічні позиції, сформовані ще до входження в адміністрацію Білого дому.
Що насправді «розсекретила» Габбард — і чому це не сенсація
Якщо відкинути гучну риторику та уважно подивитися на оприлюднені матеріали, стає очевидним: у них немає нічого принципово нового.
По-перше, існування лабораторій в Україні, які отримували підтримку США, ніколи не було таємницею. Програма Cooperative Threat Reduction (CTR), відома також як ініціатива Нанна–Лугара, була запущена після розпаду СРСР саме для того, щоб зменшити ризики, пов’язані з небезпечними біологічними та хімічними матеріалами, що залишилися у спадок від радянської системи. У межах цієї програми США фінансували модернізацію лабораторій у Києві, Харкові, Одесі, Львові, Вінниці, Херсоні та Дніпрі — зокрема, встановлення систем біобезпеки, вентиляції та моніторингу.
Йдеться не про «секретні військові об’єкти», а про проєкти, спрямовані на підвищення рівня біологічної безпеки та контроль за потенційно небезпечними патогенами. Держдепартамент США неодноразово публічно пояснював це ще на початку 2022 року.
По-друге, Міністерство охорони здоров’я України неодноразово підтверджувало, що співпраця, започаткована у 2005 році з Міністерством оборони США, не мала військового характеру. Вона зафіксована в офіційних документах, які не є секретними та перебувають у відкритому доступі. Йдеться про проєкти, спрямовані на запобігання поширенню небезпечних патогенів і підвищення рівня біобезпеки. При цьому всі лабораторії залишалися у власності та під контролем уряду України.
По-третє — і це найбільш показово — самі матеріали, на які посилаються як на «сенсацію», містять заперечення цих тез. Уже на першому слайді зазначається оцінка розвідки США про те, що росія системно поширює дезінформаційні наративи щодо «біолабораторій» в Україні. Іншими словами, документ фактично фіксує існування інформаційної кампанії, частиною якої згодом і стали подібні «викриття».
Окреме питання — походження цих матеріалів.
Навіть на думку Лори Лумер — ультраправої американської активістки та інфлюенсерки, відомої своїми радикальними заявами і підтримкою Дональда Трампа та правих рухів у США, — політична команда Габбард використала не аналітичні продукти розвідки, а документи російського уряду. За її словами, їх було оформлено у стилі ODNI та подано як нібито офіційно розсекречені матеріали американських спецслужб. У деяких слайдах також фігурують внутрішні робочі документи американської корпорації Black & Veatch, яка співпрацювала з Агентством зі зменшення загроз Міністерства оборони США..
Російська сторона заявляла, що отримала ці матеріали під час вторгнення в Україну і в 2022 році вже використовувала їх у Раді Безпеки ООН як «докази» нібито розробки біологічної зброї.
У підсумку ситуація виглядає парадоксально: як «розсекречення» подаються матеріали сумнівного походження, які вже раніше були частиною російських інформаційних кампаній, включно з неправильною або спотвореною картою України.
Тож замість сенсації маємо чергове повторення давно відомих тез — у новій упаковці та з гучною політичною подачею.
Україна та США ще у 2005 році підписали угоду про співпрацю у сфері біобезпеки. У межах цієї взаємодії здійснювалася модернізація лабораторій, спрямована на запобігання поширенню небезпечних патогенів та підвищення рівня біологічної безпеки в межах програм, пов’язаних із ініціативами Нанна–Лугара. При цьому лабораторії залишаються у власності України, а роботу в них виконують українські фахівці.
У 2018 році росія почала поширювати твердження про нібито «експерименти над людьми» у лабораторії Лугара в Тбілісі. Водночас ВООЗ та інші міжнародні організації за результатами перевірок заявили, що ці твердження не підтверджуються і є дезінформацією.
У 2020 році окремі проросійські українські політики, зокрема Віктор Медведчук та Віктор Кузьмін, поширювали наратив про нібито існування «15 військових біолабораторій США в Україні». Цю тему також активно підхопили проросійські українські телеканали — «112 Україна», «NewsOne» та «ZIK» — особливо в період пандемії COVID-19.
На початку повномасштабної війни росії проти України міністерство оборони рф висувало заяви про нібито розробку в Україні «етноорієнтованої зброї», «бойових комарів» та «гусей-мутантів». У 2022 році росія ініціювала розгляд цього питання в Раді Безпеки ООН, однак міжнародні організації та партнери неодноразово наголошували: доказів існування в Україні програм біологічної зброї не виявлено.
Реакція: від МЗС до Bellingcat
Реакція на оприлюднені Тулсі Габбард «свідчення» була різкою та надійшла одразу з кількох напрямків.
МЗС України категорично відкинуло висунуті звинувачення: «Вкотре відкидаємо безпідставні звинувачення та наголошуємо, що Україна виконує свої міжнародні зобов’язання за Конвенцією про заборону біологічної та токсичної зброї. Українська сторона ніколи не здійснювала діяльності, пов’язаної з розробкою, виробництвом або накопиченням біологічної зброї». У відомстві також нагадали, що у 2022 році на вимогу росії було проведено офіційний консультативний процес, у межах якого українська сторона надала всі запитані матеріали щодо відповідних програм співпраці. За підсумками консультацій жодних підтверджень звинувачень у нібито «біолабораторіях» виявлено не було.
Журналіст-розслідувач і керівник проєкту Bellingcat Христо Грозєв різко розкритикував публікацію, заявивши, що вона відтворює російські дезінформаційні наративи. У мережі X він написав: «Неймовірно. Публікуючи матеріали, що виглядають як спотворена інтерпретація легітимних програм США, і ігноруючи ризик їх використання як російської інформаційної зброї, Тулсі Габбард фактично дарує Кремлю ще одну інформаційну операцію».
Грозєв також закликав звернутися до розслідування Bellingcat і The Insider 2025 року, у якому стверджувалося, що підрозділ головного розвідувального управління росії міг бути причетний до формування та просування концепції «біолабораторій» як елемента інформаційних операцій.
Журналіст Financial Times Крістофер Міллер зауважив, що Габбард, використовуючи свій статус і доступ до розвідувальної інформації, фактично поширює одну з найбільш відомих конспірологічних теорій російської пропаганди.
У Москві публікацію, навпаки, зустріли з відкритим задоволенням. Офіційна представниця МЗС рф Марія Захарова заявила: «Це все те, про що ми і Міністерство оборони росії неодноразово говорили, звертаючи увагу міжнародної спільноти на небезпечну і неконтрольовану військово-біологічну діяльність США за межами національної території, у тому числі в Україні».
Провоєнний російський телеграм-канал «Рибарь» заявив, що «таємне стало явним». Для Кремля така інформаційна рамка виглядає максимально вигідною: американська посадовиця фактично підсилила наратив, який роками вибудовувався російськими спецслужбами.
Суть: журналісти Bellingcat і The Insider довели, що фейк створив підрозділ ГРУ 29155, який спеціалізується на гібридних операціях.
Мета: легітимізувати російську агресію через «наукову» брехню.
Фактчек: документи, які пізніше використала Тулсі Габбард, були розроблені саме цим підрозділом.
Хронологія фейку: 20 років однієї брехні
Щоб оцінити масштаб того, що зробила Габбард, необхідно розуміти: міф про «секретні американські біолабораторії» в Україні не виник у 2022 році. Йому вже понад 20 років.
2004–2006 роки: початок. Коріння цього фейку сягає 2004–2006 років — часу запуску американської програми зі зниження біологічних загроз в Україні. Перші згадки про «підозрілі лабораторії» з’явилися в проросійських медіа майже одразу після старту ініціативи. Механізм був простий: легальна, публічна й задокументована програма міжнародної допомоги подавалася як «таємна» та «небезпечна».
2015–2019 роки: активізація. Тема «секретних лабораторій» у країнах, які росія вважала «незручними», активно розкручується з 2015 року — на тлі системної підготовки інформаційного поля до майбутньої агресії. Наратив тестувався на різних аудиторіях — як в Україні, так і за її межами, зокрема в США.
2020 рік: Медведчук вводить фейк в український дискурс. На початку травня 2020 року, на тлі пандемії COVID-19, депутати від проросійської і нині забороненої партї «Опозиційна платформа – за життя» звернулися із запитом до прем’єр-міністра та профільних міністерств із вимогою надати інформацію щодо американських біолабораторій в Україні. На сайті партії з’явилися заяви Віктора Медведчука про нібито існування 15 біолабораторій, які де-факто подаються як військові об’єкти США на території України.
Це був перший масштабний «вкид» уже всередині українського політичного простору — спроба легалізувати кремлівський наратив через парламентські інструменти. Представники Держдепартаменту США тоді і згодом неодноразово спростовуали ці звинувачення, наголосивши на їхній безпідставності, а також звернули увагу на поширення цього фейку в окремих медіа.
24 лютого 2022 року: день Х. У день початку повномасштабного вторгнення росії блогер Джейкоб Кріч опублікував у Twitter повідомлення, що ракетні удари рф нібито спрямовані на американські біолабораторії в Україні. Цей допис швидко розійшовся мережею, набравши мільйони переглядів, і став одним із тригерів масштабної інформаційної хвилі.
У березні 2022 року CNN, France 24 і Foreign Policy повідомляли, що наратив підхопили представники QAnon, які почали повторювати російську дезінформацію про нібито американські біолабораторії. Телеведучий Fox News Такер Карлсон заявляв про нібито фінансування США «створення смертоносних патогенів», посилаючись на російські та китайські заяви. Як зазначав журналіст Джастін Лінг, міф про біологічну зброю пройшов шлях «від маргінальних каналів QAnon до Fox News і Дональда Трампа-молодшого».
Березень 2022 року: Нуланд і вирвана з контексту заява. Ключовим моментом стали слухання в Сенаті США, де заступниця держсекретаря Вікторія Нуланд згадала про «біологічні дослідницькі об’єкти» в Україні та висловила занепокоєння, що вони можуть потрапити під контроль росії.
Російська пропаганда та проросійські медіа вирвали ці слова з контексту, подавши їх як «визнання» розробки біозброї. Натомість Держдепартамент США одразу уточнив: йшлося виключно про цивільні наукові установи, які не мають жодного стосунку до створення біологічної зброї. Однак спростування не встигло наздогнати масштаб уже запущеного фейку.
11 березня 2022 року: ООН. Росія винесла ці звинувачення на засіданні Ради Безпеки ООН. Reuters охарактеризував цю спробу як подання недоведених тверджень без жодної доказової бази. Вперше кремлівський наратив було винесено на найвищий міжнародний рівень.
Вересень 2022 року: Женева. Росія ініціювала консультаційну нараду за статтею V Конвенції про заборону біологічної та токсичної зброї (Женева, 5–9 вересня 2022 року), а також подальші обговорення в ООН і на конференціях КБТО восени 2022 року. Жодних доказів розробки біозброї представлено не було, як і підтверджень висунутих звинувачень. Водночас сам факт обговорення на міжнародних майданчиках засвідчив: фейк набув інституційного виміру.
2025 рік: розкривається механізм брехні. Розслідування Bellingcat і The Insider встановило, що концепт «біолабораторій» був розроблений у межах гібридного підрозділу ГРУ 29155, який також фігурує у справах про операції проти опозиціонерів і журналістів у Європі. Саме цей підрозділ, за даними розслідування, був залучений до формування та просування відповідного наративу.
Червень 2026 року: фінальний акорд. І нарешті — 12 червня 2026 року. Директорка американської розвідки, яка має доступ до однієї з найпотужніших розвідувальних систем у світі, публікує матеріали, що базуються на документах, первинно сфальсифікованих ГРУ. З картою, де Вінниця розташована на місці Києва. Із неіснуючим містом «Чернів». Із «біолабораторіями» в окупованому Криму.
Фейк про американські біолабораторії в Україні» став одним із наймасштабніших і найдовготриваліших дезінформаційних наративів російської пропаганди.
.
Замість висновку: подарунок, якого Кремль не замовляв — і все одно отримав
Вінниця не стала столицею України — ані географічно, ані фактично. Але на сумнозвісній карті Габбард саме вона позначена як місце, яке має займати Київ. Ця, на перший погляд, дрібна деталь стає символічною для всієї історії.
Матеріали, опубліковані директоркою розвідки США, не містили жодної нової інформації. Усі дані про американські програми співпраці з українськими лабораторіями роками перебували у відкритому доступі. Однак їх подання як «прихованої правди», яку нібито навмисно приховували, зробило свою справу: дало Москві готовий інструмент для інформаційних операцій, підкріплений логотипом американського розвідувального відомства.
Держдеп США, журналісти-розслідувачі, МЗС України та авторитетні аналітики одностайні: Габбард не відкрила жодної нової правди. Вона лише вкотре легітимізувала вже відомі наративи, фактично передавши Кремлю черговий цикл пропаганди. А те, що на цій «карті» Вінниця опинилася на місці Києва, лише підкреслює: ті, хто готував ці матеріали, мають поверхове уявлення про країну, про яку беруться говорити.
