Олег Остапенко мобілізувався до Збройних Сил України торік навесні. Із позивним Оскар воював у складі 144-ї окремої піхотної бригади. Загинув 1 травня у бою на донецькому напрямку. Йому було лише 40 років… Вдома на нього чекали дружина та двійко донечок, яким зараз 14 та 12 років, мама та брат…
Оборонець України Олег Остапенко працював у сфері соціального захисту населення, а під час війни став командиром взводу.
Олег Остапенко народився у Вінниці 23 березня 1984 року. Закінчив 6-ту школу, а згодом коледж та ВНТІ КНЕУ за спеціальністю «Фінанси».
Близько 15 років працював у департаменті соціальної політики міської ради, більшість із яких обіймав посаду головного спеціаліста відділу програмного забезпечення в управлінні соціального захисту населення «Правобережне».
Востаннє до Вінниці Олег приїздив із фронту у січні цього року. Та навіть нетривалу відпустку використав для того, щоб прийняти автівку для своєї частини, до збору донатів на яку долучилися і його колеги по департаменту.
Наш департамент придбав Starlink та зарядні станції. Також нещодавно організували благодійний захід, де читали вірші та донатили для підрозділу Олега. Він казав, що така підтримка Вінниці та усіх українських волонтерів надзвичайно важлива. Без неї на фронті було б дуже складно, – розповідає дружина загиблого Героя Тетяна.
Дружина зазнача, що останню посилку, яку вона йому надіслали, Олег отримати вже не встиг… За нього це зробили побратими, яких він вважав другою родиною. Від них у месенджер жінці надійшли щирі слова співчуття та вдячності за те, що випала честь із ним служити:
Таких щирих людей, як Олег, у наш час небагато. Він був завжди усміхнений, завжди позитивний. Навіть у важкі часи не падав духом, підставляв плече усім, хто потребував його допомоги. Так було у мирному житті, так було і на війні…
Глибокі співчуття рідним та близьким. Вічна, світла пам’ять Герою!
