11 березня 2025 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт №8222, який уряд амбітно охрестив «реформою оплати праці державних службовців». Документ має засвідчити, що держава нарешті спромоглася розібратися з хаосом у зарплатах чиновників. Прозорість, єдині підходи, класифікація посад – усе це звучить привабливо, але чи не стане реформа черговою порожньою обіцянкою, прикритою гучними словами?
За законопроєкт проголосували 259 народних депутатів, проти – лише 3, утрималися – 26, а 40 не брали участі в голосуванні. Загалом у залі було зареєстровано 328 парламентарів. Ухвалення закону вже традиційно для нинішнього українського парламенту забезпечила неформальна коаліція, до якої увійшли депутати пропрезидентської фракції «Слуга народу», члени депутатської групи «Довіра», а також представники груп «Відновлення України» та «Платформа за життя та мир». Останні складаються з колишніх членів забороненої в Україні проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя», які після її розпуску переформатувалися в нові парламентські об’єднання.
Основна ідея законопроєкту – зробити оклад ключовою частиною зарплати держслужбовців (не менш як 70%), доповнивши його скромними надбавками за вислугу, ранг і відпустку, а премії (до 30%) призначати «за внесок». Але хто оцінюватиме цей внесок? Начальник, якому вчасно подали каву? Надбавку за вислугу обмежили 30% – начебто крок уперед, але чи не обійдуть це через «премії за результат»? Система грейдів і каталог посад звучить привабливо, та чи не потоне вона в бюрократичних нетрях на практиці?
Мінімальний оклад у 7570 гривень (2,5 прожиткових мінімуми) для районних і міських держслужбовців – явно не розкіш, а радше мізерія в умовах інфляції. Реалізація такої ініціативи вимагатиме додаткових видатків із бюджету: 82,2 млрд грн із 2026 до 2029 року, зокрема 5,3 млрд грн у 2026-му, 38,5 млрд грн у 2027-му, по 19,2 млрд грн у 2028-му та 2029-му. Законопроєкт загалом прокладає шлях до підвищення посадових окладів працівників судів і держслужбовців. Водночас обіцяна оптимізація чисельності працівників виглядає як намір позбутися «зайвих», але чи не постраждають саме ті, хто справді працює, а «свої» залишаться? Кабміну доручили визначити граничну чисельність – побажаємо успіху, з огляду на їхню попередню «ефективність» у таких питаннях.
З 1 січня 2024 року в Україні вже запрацювала оновлена система оплати праці держслужбовців: 70% зарплати становить посадовий оклад, а 30% – премія. До того співвідношення було іншим: 40% – оклад, 60% – варіативна частина (премії, надбавки за вислугу, ранг, інтенсивність праці через кадровий дефіцит, коли один працівник виконував обов’язки кількох). Премія тоді не могла перевищувати 30%. Новий же законопроєкт запускає зарплатну реформу з 1 квітня 2025 року, а для «спеціальних» держслужбовців – лише з 2026-го. Чому зволікають? Чи то спеціальні закони ще не готові, чи то поспіх може зруйнувати гарну картинку? Закон розробляли з 2021 року за участі НАДС, народних депутатів, Офісу Президента та «міжнародних експертів» – стільки зусиль, а результат усе ще викликає сумніви.
«Євроінтеграція», «прозорість», «справедливість» – гасла звучать гучно. Та чи не залишаться вони лише деклараціями, коли реальні зарплати не зможуть вивести державну службу з трясовини низької мотивації та корупційних спокус? Час покаже.
Як за проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад (№8222) – у другому читанні та в цілому голосували депутати Верховної Ради від Вінниччини:
| Депутат Верховної Ради від Вінниччини | голосування за законопроект № 8222 у другому читанні та в цілому | |
| «Слуга Народу» | ||
| Юлія Овчинникова | Обрана по списку | За |
| Ірина Борзова | 14 ОВО | За |
| Максим Пашковський | 11 ОВО | За |
| Анатолій Драбовський | 12 ОВО | За |
| «Батьківщина» | ||
| Олег Мейдич | 18 ОВО | Утримався |
| «Голос» | ||
| Олександра Устінова | Обрана по списку | Утрималась |
| Самовисуваці | ||
| Петро Юрчишин | 13 ОВО | За |
| Лариса Білозір | 15 ОВО | За |
| Геннадій Вацак | 16 ОВО | За |
| Микола Кучер | 17 ОВО | За |
Як голосували за законопроєкт депутатські фракції та групи?
«Слуга народу»
Фракція «Слуга народу» (231 депутат) стала основною підтримкою законопроєкту. Із них 195 проголосували «за» – це приблизно 95% від присутніх. Лише двоє – Ігор Марчук і Петро Павловський – виступили проти, а Роман Бабій та Георгій Мазурашу утрималися. Ще 12 «слуг» не голосували, 20 були відсутні. Попри внутрішні розбіжності, монобільшість укотре довела здатність «продавлювати» ключові рішення.
«Європейська солідарність»
Фракція «Європейська солідарність» (27 депутатів) висловилась проти, витягнувши із системи голосування картки: 20 парламентарів значилися відсутніми. Лише четверо – Володимир В’ятрович, Ірина Климпуш-Цинцадзе, Микола Княжицький і Степан Кубів – віддали голоси «за», троє не голосували.
«Батьківщина»
«Батьківщина» Юлії Тимошенко (24 депутати) також дистанціювалася від реформи. Жодного голосу «за» чи «проти»: 12 утрималися, 7 не голосували, 5 були відсутні. Така позиція може свідчити про скептицизм щодо ефективності змін або ж про прагнення уникнути асоціації з ініціативою влади.
Позафракційні
Серед 23 позафракційних лише четверо депутатів підтримали закон: Віктор Балога, Мар’яна Безугла, Олександр Корнієнко та Антон Яценко. Дмитро Микиша виступив проти, п’ятеро утрималися, семеро не голосували, шестеро були відсутні.
«Платформа за життя та мир»
Депутатська група «Платформа за життя та мир» (21 учасник) продемонструвала рідкісну єдність: 19 із 19 присутніх проголосували «за». Лише держзрадник Олександр Пономарьов (в бігах) і Нестор Шуфрич (сидить у СІЗО) не змогли довершити цю одностайність.
«Голос»
Фракція «Голос» (20 депутатів) дала лише один голос «за» – від Таміли Ташевої. Семеро утрималися, п’ятеро не голосували, семеро були відсутні. Підтримка на рівні 8% від присутніх – красномовний сигнал про недовіру до реформи.
«Довіра»
Група «Довіра» (19 депутатів) солідно підтримали монобільшість: 16 «за», один не голосував (Микола Бабенко), двоє були відсутні (Микола Люшняк і Сергій Шахов). 94% підтримки від присутніх – вагомий внесок у загальний результат.
«Відновлення України»
Із 18 учасників групи «Відновлення України» 10 проголосували «за», один не голосував (Ігор Кісільов), семеро були відсутні. У підсумку – 91% підтримки від тих, хто був у залі
«За майбутнє»
Група «За майбутнє» (17 депутатів) дала 10 голосів «за». Четверо не голосували, троє були відсутні. 71% від присутніх підтримали закон, незважаючи на те, що духовний лідер однойменної партії олігарх Ігор Коломлйськи продовжує перебувати у СІЗО.
