Суд визнав незаконною приватизацію дамби на Вінниччині вартістю 56 мільйонів гривень. Та попри це, об’єкт залишився в користуванні тієї ж фірми, яка його й «прихватизувала». Як таке стало можливим — читайте далі.
Як повідомила пресслужба Вінницької обласної прокуратури, Північно-західний апеляційний господарський суд задовольнив апеляційну скаргу прокуратури щодо незаконної приватизації гідротехнічної споруди на території Мурафської сільської громади Жмеринського району.
Жмеринською окружною прокуратурою було встановлено, що у 2018 році приватне товариство зареєструвало за собою право власності на комплекс гідротехнічних об’єктів – міст, дамбу, канали – загальною вартістю понад 56 мільйонів гривень. Підставою для реєстрації слугувало начебто рішення сільської ради, яке насправді не ухвалювалося.
Господарський суд Вінницької області, за словами речників прокуратури, спершу відмовив у задоволенні позову, однак апеляційна інстанція скасувала це рішення та визнала, що право власності на споруду було оформлено без законних підстав. Суд постановив скасувати державну реєстрацію права власності на гідроспоруду.
Рішення набуло законної сили, а прокуратура заявила, що контролюватиме його виконання. Зазначається, що усього з початку 2025 року органи прокуратури Вінниччини подали 8 позовів щодо відновлення законності у сфері користування гідротехнічними об’єктами. Шість із них уже задоволені, чотири – реально виконані.
Прокуратура традиційно не назвала тих, хто незаконно «приватизував» гідроспоруду, але за інформацією «Ми Вінничани» фігурантом справи є сільськогосподарське ТОВ «Федорівське», «прописане» в селі Федорівка Жмеринського району. Саме це підприємство у 2018 році зареєструвало за собою право приватної власності на дамбу та прилеглі гідротехнічні споруди.
Споруду було зведено ще у 1971 році, реконструйовано в 1974-му, і в радянські часи вона належала держгоспу «Федорівський». Саме на підставі свого «правонаступництва» товариство претендувало на об’єкт, хоча документи приватизації 1998 року на це не вказували.
У першій інстанції суд став на бік підприємства, пославшись на більш ніж 50-річне фактичне користування спорудою. Проте прокуратура довела, що земля під дамбою належить Мурафській сільській раді, а сама дамба є її невід’ємною частиною. За законом, об’єкти водного фонду не підлягають приватизації. І апеляційний суд визнав приватизацію незаконною, наголосивши: жодного рішення сільради про передачу споруди у власність приватній компанії не існувало. Ані у документах про приватизацію держгоспу, ані в рішенні від 2010 року, на яке посилалося підприємство, споруда не згадувалася.
А тепер – про те, чого не згадали в офіційній заяві речники прокуратури. Хоча суд визнав реєстрацію права власності незаконною, він не зобов’язав повертати гідроспоруду у фактичне користування громади. Причина проста: між Мурафською сільською радою та ТОВ «Федорівське» діє чинний договір оренди земельної ділянки разом із розташованими на ній спорудами, укладений у 2021 році строком на 15 років. Таким чином, до 2036 року компанія й надалі користуватиметься об’єктом на законних підставах. Водночас, після рішення апеляційного суду громада офіційно закріпила за собою право власності на гідроспоруду, що відкриває можливості для більш жорсткого контролю за її використанням
За даними відкритих джерел, співзасновниками підприємства є Сергій Токан та його дружина Тетяна. Подружжя також пов’язане з кількома іншими аграрними структурами, зокрема сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Укрсадпром Кооп» (с. Попівці, Барський район) та фермерським господарством «Сад ОПЗ» (с. Федорівка, Жмеринський район).
У 2015 році Сергій Токан балотувався до Шаргородської районної ради як кандидат від політичної партії «Європейська Солідарність» (тоді — партія «Блок Петра Порошенка»). На той час він обіймав посаду заступника директора приватного підприємства «Юхимівське», створеного на базі колишнього радянського колгоспу «Жовтень» у селі Юхимівка, що входило до складу тодішнього Шаргородського району.
У 2020 році Сергій Токан уже балотувався до Жмеринської районної ради, цього разу як представник партії «Українська стратегія Гройсмана». Та переорієнтація з Порошенка на Гройсмана також не допомогла: Токана не було обрано ні у 2015-му, ні у 2020-му.
