Ім’я вихідця з Афганістану Мустафи Найєма (за паспортом – Мустафа-Масі Найєм) знайоме багатьом українцям ще з часів його журналістських розслідувань і активної участі в подіях Євромайдану. Згодом він став депутатом Верховної Ради від партії Петра Порошенка, здобув славу «реформатора» та критика «старої системи». Проте вже напередодні президентських виборів 2019 року Найєм почав активно дистанціюватися від колишніх соратників і своєчасно переорієнтувався на нову політичну силу — Володимира Зеленського.
Після перемоги Зе-команди кар’єра Найєма на державній службі стрімко пішла вгору. З 2019 по 2021 рік він обіймав посаду заступника генерального директора в концерні «Укроборонпром», з серпня 2021-го — заступника міністра інфраструктури, а з 31 січня 2023 року — став головою Державного агентства з відновлення та розвитку інфраструктури України.
Втім, блискучі конфетті від слави «реформатора» та зломщика «старої системи» остаточно осипалися в ніч на 30 травня 2024 року в Києві, коли під час комендантської години патрульна поліція зупинила автомобіль BMW на бульварі Миколи Міхновського. За кермом був Найєм. Алкотестер показав 0,62 проміле алкоголю в крові.
13 травня 2025 року Печерський районний суд Києва визнав посадовця винним у керуванні транспортом у стані сп’яніння (ч. 1 ст. 130 КУпАП). Суд оштрафував його на 17 000 гривень і позбавив водійських прав строком на один рік. Ну, який же справжній реформатор не любить швидкої їзди під шофе?!
Особливої іронії в біографії Найєма додають його постійні скарги на власну низку зарплату . Ще у 2014 році, будучи кандидатом у депутати, він заявляв у прямому ефірі:
«За 5 тисяч гривень я не буду працювати в парламенті. Якщо ми приймаємо таке рішення — треба чесно сказати, що держава не здатна забезпечити чесну роботу для депутата. Тоді молоді люди просто не мають шансів там працювати».
Отримавши мандат — Найєм його, звісно, не здав. Як і не відмовився від державних посад у наступні роки.
У квітні 2024-го, вже очолюючи Державне агентство, Найєм також скаржився на низькі зарплати у відомстві: мовляв, фахівець, який відповідає за мільйонні проєкти, отримує 16 тисяч гривень, а в регіонах — узагалі 7,2 тисячі. «Ми втрачаємо професіоналів, і я не знаю, де взяти нових», — бідкався Мустафа.
10 червня 2024 року Найєм подав у відставку, пояснивши це скороченням бюджету, зменшенням зарплат і «бюрократичним саботажем». 18 червня Кабінет міністрів ухвалив рішення про його звільнення.
Утім, Мустафа без роботи не залишився. Вже в жовтні 2024 року він став старшим радником із питань боротьби з корупцією та відновлення інфраструктури в міжнародному проєкті Promoting Integrity in the Public Sector.
Свою ж «гідну» оплату Найєм таки забезпечив. У його декларації за 2024 рік зазначено:
- 522 227 гривень — отримана зарплата в Державному агентстві з відновлення та розвитку інфраструктури України,
- 1 219 580 гривень — заробіток у ДП «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв».
Загальний дохід — понад 1,74 мільйона гривень. І це без урахування надбавок, премій та гонорарів за «експертну діяльність».
Таким чином, вчорашній символ оновлення української політики, «реформатор» і «борець» за чесність, сьогодні остаточно перетворився на гротескного персонажа — Мустафу-«Драгера», мільйонера отримавшого у суді «сертифікат» за п’яну їзду.
Що далі? Можливо, новий етап — амбасадор культури тверезого водіння. Головне, аби зарплата була достойна.
